В Гуцульському регіоні України, протягом останніх 25 років, проводяться регіональні Зльоти творчої учнівської молоді Гуцульщини. Організатором даних зльотів виступають керівники освіти місцевих територіальних громад Гуцульщини та ГО «Гуцульська освітянська рада», яку очолює досвідчений український педагог і організатор освіти із Вижниччини, Дмитро Никифоряк. Цієї осені, 17 жовтня 2025 року, в селі Лазещина, Рахівського р-ну, Закарпатської обл., відбувся ювілейний 25 Зліт творчої учнівської молоді Гуцульщини. В цьому важливому загальноосвітньому форумі взяли участь обдаровані учні та творчі педагоги Верховинського р-ну, Івано-Франківської обл.
В роботі «25 Зльоту творчої учнівської молоді Гуцульщини», взяв участь Іван Зеленчук, кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Національного природного парку «Верховинський». Дальше ми наводимо наші науково-методичні рекомендації, які базуються на концепції механізму творчості особистості, видатного українського психолога Віктора Клименка і теорії множинного інтелекту людини, американського вченого Говарда Гарднера. Вони можуть бути успішно використані творчими педагогами Верховинщини для створення наукових основ психолого-педагогічних технологій розвитку творчих здібностей особистості в закладах загальної середньої освіти Гуцульського регіону України.
Система творчих здібностей особистості. Розглянемо спочатку концепцію механізму творчості (системи творчих здібностей), яку розробив відомий український вчений, доктор психологічних наук, професор Віктор Васильович Клименко (Інститут психології ім. Г. Костюка АПН України). Роботи В. В. Клименка містять цінний науково-методичний матеріал стосовно умов творчого розвитку особистості. Вашій увазі пропонується короткий виклад основних положень концепції механізму творчості людини за книгою: Клименко В.В. Психологія творчості. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 480 c. Дана книга дає відповідь на питання із чого складається механізм творчості людини та від чого залежить здатність до творчості.
Державна національна програма визначає стратегічні напрямки розвитку освіти України, забезпечення постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального й культурного її потенціалу – вищих цінностей нації. Трансформація освіти передбачає розвиток творчої людини, здатної не тільки до трансляції знань, але і до створення світових зразків культури й духовності. Основна проблема, яку досліджує автор концепції механізму творчості людини (креативної психічної системи) формулюється так: «Здібності людини виявляються не в тому, що вона має знання у формі знакових систем, відчуває у формі почувань, а в тому, що вона доцільно діє, спираючись на логіку предмета».
Механізм творчості (система творчих здібностей) людини створюється синтезом психе (душі) – мислення, почуттів, уяви та соми (тіла) – психомоторики та енергопотенціалу. Він призначений здійснювати обмін інформації та енергії під час розв’язання задач і проблем, в результаті яких людина виробляє творчі продукти.
Механізм творчості людини не має віку. Він на 6-му році життя переходить із потенційного стану в активний та поступово, за сприятливих умов, набирає потужності протягом усього життя.
Механізм творчості існує у кожній практично здоровій людині. Він перебуває у потенційному стані. Стани механізму творчості спонтанно змінюють один одного: «сплячий» стан змінюється на дійовий, працюючий. Механізм творчості «вимикають» із розвитку непомірні навантаження, втома, перевтома та хвороби. Коли вони долаються тоді механізм творчості знову відновлює свої функції.
Механізм творчості – це механізм перетворення дискомфорту (задач і проблем) і створення (відкриттів, винаходів і художніх образів) гармоній. Він є в кожному з нас, але для того, щоб він почав працювати, ми повинні свій механізм творчості привести до стану гармонії. Причому, повинні бути пропорційно розвинені мислення, почуття, уява та психомоторика (здатність до діяльності) і енергопотенціал (забезпеченість належною енергією). Механізм творчості описується формулою: Я (психе, свідомість) і не-Я (таємниця, невідоме). Механізм творчості – це не орган тіла, а орган людини.
Залежно від стану механізму творчості умовно можна виділити три типи людей: творці, споживачі і виконавці.
Творці (мудреці, генії і таланти) здатні вирішувати найскладніші задачі і проблеми в найпростіший спосіб. Вони створюють нове – те, чого ще в природі й соціумі не існувало.
Споживачі (ерудити і дилетанти) збирають і оцінюють інформацію та звертають увагу інших на її дисгармонію у довкіллі. Вони мають установку на накопичення знань, умінь та навичок в ущерб розвитку творчих здібностей.
Виконавці (посередності) виконують, поставлені кимось, репродуктивні завдання за готовим зразком та задовольняються самозахистом і самозбреженням.
Механізм творчості не має віку. Він пробуджується у 6 років, а починає працювати у 13-річному віці. Оптимальні інтелектуальні навантаження є необхідною умовою збереження та відновлення механізму творчості у межах норми.
Вищу насолоду натхнення людина переживає не від результатів роботи, а від процесів відкриттів, винаходів та створення образів, якими створюються знакові системи (наукові думки), матеріальні предмети та художні образи тощо.
Щоб механізм творчості людини почав працювати, ми маємо гармонійно розвивати всі його складові. В оптимальному стані мають перебувати і душа (мислення, почуття і уява), і тіло (енергопотенціал і психомоторика) людини. Причому ніяких компенсацій у цій неповторній цілісності не буває. Мислення, почуття і уява знаходять у дискомфорті нові задачі, психомоторика їх розв’язує, а енергопотенціал живить пізнавальні, моральні та естетичні дії і творчість людини.
Для нашого дослідження важливою є наступна теза автора концепції креативної психічної системи людини: «Механізм творчості проявляється тільки в дії. Його не варто відшукувати ані в особливостях будови мозку, ані в конституції тіла, ані в точності й гостроті ока, ані в тонкощах слуху, ані в здібностях, ані в можливостях пам’яті. Тому ми відкидаємо думку про елітарність механізму творчості. Цим обґрунтовується проста для кожної людини думка: кожний носить у собі креативну психічну систему (механізм творчості)».
Розглянемо дальше вікові трансформації психічної системи творчості, та три вершини творчості людини, які детально описані В. В. Клименком у згадуваному вище посібнику. В першу чергу наголосимо на важливій думці вченого, що тільки робота механізму творчості надає життю смислу і тільки творчість обдаровує людину свободою.
У віці 6-ти років (вік початківця), в дітей пробуджується механізм творчості для виконання творчих завдань.
У віці 13-ти років (вік революціонера), в підлітків працює механізм творчості. Але це не означає, що він працює на повну потужність. Тут працює який-небудь один з елементів механізму, а всі інші сприяють його роботі. Якщо і на цій сходинці вікового розвитку зберігається гармонія, що майже весь час змінює свою структуру, то підліток безболісно здолає наступну вікову трансформацію механізму творчості і досягне віку майстерності.
У віці 21-го року (вік майстерності), механізм творчості людини здатний виконувати творчу роботу. У цьому віці спостерігається перша вершини творчості. Почуття переважають над мисленням і уявою. Здатність до творчості поступово набирає потужності.
У віці 34-х років (вік творця), спостерігається друга вершина творчості людини, проявляється продуктивна дієвість механізму творчості. В цьому віці настає гармонія мислення, почуттів та уяви. Психомоторика живиться оптимальним енергопотенціалом і виникає здатність до геніальної роботи.
У віці 55-ти років (вік мудреця), настає третя гармонійна вершина творчості. В цьому віці мислення підпорядковує собі почуття, що є необхідною умовою створення нового світу, відкриття того, що люди почували, але не були спроможні означити. В цьому віці людина стає мудрим творцем.
Із даного викладу ми бачимо, що період навчання учнів у ЗНЗ, від 6-ти до 18-ти років, має вирішальне значення для подальшого успішного розвитку їх креативної психічної системи.
Дальше ми коротко розглянемо вісім видів розумових здібностей людини, які досліджуються відомим американським вченим, професором педагогіки Говардом Гарднером (Гарвардська вища педагогічна школа). Згідно сучасної теорії множинного інтелекту людини, що викладена в книзі: Гарднер Говард. Структура разума: теория множественного интеллекта: Пер. с англ. – М.: ООО „И. Д. Вильямс”, 2007. – 512 с., кожна людина володіє вісьмома здібностями.
Для актуалізації розгляду проблеми розвитку творчих здібностей учнів наведемо повний перелік назв всіх восьми здібностей:
1. Лінгвістичні здібності: дар володіння словом.
2. Логіко-математичні: дар оперування числами.
3. Здібність до просторової уяви: дар образного мислення.
4. Кінестетичні здібності: дар виражати себе в русі.
5. Музичні здібності: дар сприймати, творити музику.
6. Здібність встановлювати міжособистісні відносини:
дар спілкування.
7. Здібність до оцінки внутріособистих можливостей:
дар самопізнання.
8. Здібність відчувати природу: дар розуміння природи.
Згідно теорії множинного інтелекту Г. Гарднера, основна особливість розумових здібностей полягає в тому, що кожна людина потенціально має всі вісім здібностей, тільки вони мають різний рівень розвитку.
Образно кажучи, кожна талановита людина від природи потенційний «Осмомисл», що володіє вісьмома здібностами, але вони мають різну степінь проявлення. Феномен багатосторонніх розумових здібностей людини можна уявити у вигляді: діаманту із вісьмома гранями, що по-різному відшліфовані; квітки із вісьмома пелюстками різної величини; зірка із вісьмома кутами різної величини. Тобто кожна людина має всі вісім здібностей, але кожна з них неоднаково проявляється.
Не дивлячись на те, що вже минуло кілька десятків років з часу створення теорії множинного інтелекту людини Г. Гарднера, діюча система освіти України звертає особливу увагу і високо цінує тільки два види розумових здібностей: лінгвістичні і логіко-математичні (здібності до мов і, до математики), а решта шість видів розумових здібностей традиційно залишаються в тіні, їм відводиться другорядне значення.
Базуючись на концепції механізму творчості В. В. Клименка і теорії множинного інтелекту людини Г. Гарднера, ми переконуємось, що підготовці учнів до творчої діяльності, розвитку їх творчих здібностей необхідно приділяти велику увагу. В реальному житті продуктивна творча діяльність займає важливе місце і має велике значення для розвитку суспільства (через нові відкриття, винаходи, створення художніх образів) в сучасній незалежній Україні.
Іван Зеленчук, НПП «Верховинський».
