Безпека

“Сезон тиші”

«Сезон тиші» – це природоохоронний захід, впроваджений до виконання в Україні на законодавчому рівні. Метою такого заходу є охорона ареалу існування, шляхів міграції диких тварин на час їх розмноження, що сприятиме відтворенню популяції звірів та птахів, забезпечуючи збільшення їх кількості і різноманіття та спокійний розвиток фауни в наших лісах.

Ранньою весною, ще до танення снігу, зимові зграї глухарів розпадаються, і скоро після цього самці починають токувати, а отже  потребують підвищеної охорони.  Саме в цей період, що триває близько двох тижнів, токовища буквально киплять і на них розгортаються всі основні події, що забезпечують появу потомства.

У період з 1 квітня до 15 червня у місцях масового перебування диких тварин має бути забезпечено «сезон тиші» з обов’язковим обмеженням господарської діяльності, що позитивно впливає на стан тваринного світу. Відповідно, в цей період заборонено будь-які заходи, що є джерелом підвищеного шуму та неспокою (пальба, рубки лісу, проведення ралі та інших змагань на транспортних засобах).

Лісові пожежі

Після сходу снігового покриву в лісах України, починаючи з 1 квітня, розпочинається період, коли різко зростає небезпека виникнення лісових пожеж і триває цей період  до жовтня, листопада.

З настанням сухої літньої погоди питання гарантування пожежної безпеки у лісах, забезпечення належного рівня протипожежного захисту лісових насаджень виходить на перший план. Велику шкоду лісам завдають пожежі, адже із зовсім малого необережного загоряння в лісі може статися велике стихійне лихо. Основна причина їх виникнення – порушення правил протипожежної безпеки. В результаті гинуть дерева, птиці, звірі, корисні комахи та мікроорганізми. За короткий період вогонь наносить великих збитків і може знищити те, що росло декілька десятиріч.

“з 11 вересня по 1 листопада”

У зв’язку з особливим періодом гону оленя благородного та нересту форелі струмкової, з 11 вересня по 1 листопада адміністрацією парку видається наказ “Про посилення контролю за додержанням режиму охорони території та об’єктів ПЗФ Парку”, обмежується в’їзд транспортних засобів та перебування відвідувачів на території парку. В цей період  проводяться спільні рейди з працівниками поліції та іншими правоохоронними органами, з метою виявлення і недопущення випадків браконьєрства. Здійснюється цілодобове патрулювання працівників служби державної охорони та проводяться відповідні профілактичні заходи серед місцевого населення та відвідувачів парку.

Відповідно до повідомлень про штормове попередження Івано-Франківського обласного гідрометцентру про лавинонебезпечність у високогір’ї  Карпат, НПП Верховинський подає інформацію  на сайт.

Сподіваємося на розуміння та звертаємося до всіх людей, які відвідують територію парку.

Шановні жителі верховинщини та гості нашого краю, дотримуйтесь правил згідно вищевказаних правил.

Загальні правила

  1. Як поводитися у парках та заповідниках, щоб зберегти природу?
    В кожному парку є свої правила, однак є і кілька загальних принципів. Безумовно ми очікуємо від своїх відвідувачів, що вони не будуть смітити, палити вогонь в непередбачених місцях, заїжджати власним автотранспортом, нищити рослини та турбувати диких тварин. Перш ніж відвідувати територію парку поцікавтесь на сайті про особливості саме цієї території. Заповідники, або заповідні території в парках є закритими для відвідування. Тут ми оберігаємо те, що є під особливою загрозою зникнення - унікальну флору, фауну чи пам’ятки неживої природи. Натомість національних парках, на територіях, які є відкритими для мандрівників, поступово облаштовуємо туристичні стежки, якими і просимо вас користуватись.
  2. Де можна розпалювати багаття?
    На територіях вздовж туристичних стежок, або на окремих відпочинкових майданчиках працівники парків облаштовують місця для розпалювання вогнищ. Поцікавтесь про такі місця або на описі маршрутів, або ж у працівників парку. Наполегливо просимо вас користуватись або такими спеціальними місцями або ж переносними пристроями для приготування їжі в подорожах. Вогонь - це велика небезпека для нашої флори та фауни. Також пам’ятайте, один недопалок викинутий в траву, не лише надовго забруднить цю ділянку, але й може вбити не одну сотню тварин. Та й вас куріння поступово вбиває, тому кидайте не недопалки, а кидайте палити:)
  3. Куди подіти сміття?
    Здавалось би будь-яка культурна людина ніколи не викине сміття там, де природа дивує своєю красою. Але ж ні, доводиться і далі нагадувати - смітити на природі є ознакою низького рівня розвитку та інтелекту. Впевнені, що це не про вас! Якщо вздовж стежок немає смітників, ми дуже розраховуємо на те, що ви заберете з собою ваше сміття. Про всяк випадок візьміть з собою сміттєві пакети в мандрівку. Ще краще жити за принципом zero waste і продукувати якнайменше відходів. Великий плюс у карму тим, хто зробить велику справу і забере не лише своє сміття але й тих безвідповідальних мандрівників, які були в цих місцях до вас і залишили природі свої безглузді “подарунки”.
  4. Чому не можна нищити місця проживання диких тварин?
    Дикі тварини хоча й “дикі” але бувають дуже ніжні та чутливі до людського втручання. Знищене гніздо, нірка, надмірний шум в місцях проживання а особливо спарювання тварин, можуть сильно налякати їх і змусити втікати в пошуках більш спокійних територій. Птахи, що мігрують, через такі небезпеки можуть навіть міняти століттями випробувані шляхи подорожей з Півночі на Південь. Навряд чи ми хочемо здобути серед тварин репутацію країни, неприязної до тварин.
  5. Як попередити рятувальників, що ви йдете в похід?
    Ми щиро бажаємо, аби ваші мандрівки відбувались без неприємних пригод. Але якщо станеться щось надзвичайне - заблукали, потрапили в негоду, отримали поранення і не можете йти далі - ви будете дуже вдячні собі за те, що попередньо зареєструвались в місцевому відділенні ДСНС (онлайн-реєстрації доступні на сайтах обласних відділень). Надати вам допомогу буде значно легше, якщо відповідні служби знатимуть про вашу мандрівку, її маршрут, склад групи тощо.
  6. Як повідомити прикордонну службу про похід?
    Частина туристичних стежок проходять неподалік державного кордону і для того, аби там пройти необхідно отримати дозвіл прикордонників. Як правило процедура є наступною (можуть бути локальні відмінності - уважно вивчіть опис конкретного маршруту та вимоги до його проходження): За 5-7 днів до початку походу необхідно написати лист на ім’я командира прикордонного загону, де зазначити пасмпортні дану учасників і їх перелік, термін перебування на маршруті. За кілька днів до походу уточнити чи надано дозвіл.