Автор: А. Зітенюк

Допитливе ведмежа досліджує…. «що ж то за не природна «штукенція» на його дереві?» А це фотопастка, яка допомагає вести спостереження за дикими тваринами та не тривожити їх. Особливість ведення такого моніторингу полягає у тому, що тварина поводить себе органічно, вона харчує, грається чи чухає собі спинку, при цьому навіть не здогадується що її знімають!
Загалом допитлива поведінка та ігри відіграють важливу роль у подальшому житті диких тварин, так як навики полювання, маскування та пристосування до особливостей умов оселищ, вони отримують саме так.
Непорушені біотопи НПП «Верховинський» дають можливість найбільшому наземному хижаку – ведмедю бурому почувати себе комфортно, та почесно «царювати» на вершині харчової піраміди в дикій природі!

Новини

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина VІІ. Задача спільної пошукової роботи із науково-дослідного визначення «Семи див селища Верховина». На завершення статті ми пропонуємо всім верховинцям, спільними зусиллями, виконати актуальну науково-дослідну роботу, тобто зробити своєрідну гуцульську інтелектуальну толоку. Творча ідея пропонованої науково-дослідної задачі полягає в тому, аби добре […]

  • Науково-дослідний відділ

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина.          Частина VІ. Актуальні проблеми збережених та втрачених визначних пам’яток й меморіальних місць селища Верховина. На завершення додамо, що до Другої світової війни, на території Жаб’євщини були справді визначні пам’ятки історії і культури Гуцульщини: Жаб’євська церква Успіння Пресвятої Богородиці, Гуцульський театр у […]

  • Науково-дослідний відділ

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина V. Карпато-гуцульське селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини. Друга специфічна етнокультурна особливість Верховинського району полягає в тому, що на Верховинщині добре збереглася, у повсякденному житті, побуті та господарстві місцевого населення, самобутня матеріальна і духовна культурна спадщина гуцулів, як етнографічної групи […]

  • Науково-дослідний відділ