Автор: Іван Коляджин

ВИДАНО КНИГУ «ЛІТОПИС ПРИРОДИ НПП «ВЕРХОВИНСЬКИЙ. ТОМ XI»»

«Літопис природи НПП «Верховинський». Том XI»

У відповідності до Положення про Національний природний парк «Верховинський», вся діяльність установи направлена на збереження природних комплексів і об’єктів та дослідження природних процесів. Для проведення детальних досліджень на території Парку залучаються вузькоспеціалізовані фахівці, співробітники науково-дослідних установ, доктори та кандидати наук і аспіранти з Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, Національного лісотехнічного університету України, Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України й інших установ. Фенологічні спостереження також проводяться працівниками науково-дослідного відділу та службою державної охорони в основному на феномаршрутах та фенопунктах, а гідрологічні – на гідропостах. Спеціалісти науково-дослідного відділу Парку опрацьовують та узагальнюють дані первинних спостережень і наукових досліджень проведених на його території. На їх основі, в кінці кожного року, видається книга «Літопис природи», в якій сконцентровані основні результати спостережень за природними процесами і явищами.

У 2023 році видано одинадцятий том основного звітного документу про науково-дослідну роботу – «Літопис природи Національного природного парку «Верховинський»», що складається з 11 розділів на 516 сторінках. В тексті вміщено 165 таблиць, 21 картосхема та 152 ілюстрації.

У книгах «Літопис природи» вміщені: інформація про стан екосистем, їх компонентів та узагальнені дані первинних спостережень, в зборі яких були задіяні інспектори природно-заповідного фонду Буркутського, Чивчинського, Прикордонного Перкалабського та Добринського природоохоронних науково-дослідних відділень (ПНДВ) а також працівники науково-дослідного відділу.

Кожний том «Літопису природи» погоджується заступником директора з науково-дослідної роботи та затверджується директором Парку.

Одним із найважливіших моніторингових досліджень являються фенологічні спостереження. Фенологія вивчає періодичні явища в живій і неживій природі, що пов’язані зі змінами пір року, а також фази розвитку рослин та сезонні особливості розвитку й активності тварин. Метою фенологічних спостережень, які є основою наукових досліджень на природно-заповідних територіях, є виявлення впливів та взаємозалежностей між сезонною ритмікою рослин та тварин, строках їх настання і причин, що визначають ці терміни. Документ «Літопис природи» містить в собі всю інформацію про поточний стан екосистем та їх компонентів.

Матеріали, опубліковані у науково-дослідній роботі, можуть бути використані науковцями для аналізу та виявлення взаємозв’язків у живій та неживій природі, здійснення наукових досліджень, написання дисертацій та наукових робіт, що пов’язані з територією Національного природного парку «Верховинський» та Чивчино-Гринявських гір.

Новини

Заборона джипінгу на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду

Звертаємось до місцевих жителів нашого району та відвідувачів території Парку. На виконання петиції від 09.09.2022 №22/163240-еп «Про врегулювання джипінгу в Україні», проведення перегонів (джипінгу), трофі-рейдів, ралі, поїздок на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду СУВОРО ЗАБОРОНЕНО! Проїзд дозволяється у наступних випадках: ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, стихійних лих, при виконанні службових обов’язків представниками органів державної влади, а […]

  • Новини установи
  • Охорона природи

НОВИЙ ЖИТЕЛЬ НАЦІОНАЛЬНОГО ПАРКУ

Інвентаризація видів – це один із важливих напрямків експедиційної роботи науково-дослідного відділу. Розподіл рідкісних та зникаючих видів флори НПП «Верховинський» в якісному і кількісному відношенні станом на 2022 рік становить 65 видів рослин та 2 види грибів, що занесені до Червоної книги України, 3 види з Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, 7 видів з […]

  • Науково-дослідний відділ

Частина 3. Спогади про те, як на далекій Чивчинській полонині, пані Ольга Франко та її четверо дітей, випадково зустріли ведмедицю із ведмежатами.

Після оглядання навколишніх Карпатських гір, всі мандрівники, яких вела пані Ольга Франко, почали сходити вниз із Гомула, щоб плаєм зійти до Чорного Черемоша, а потім дорогою повернутися до Буркута. По дорозі вони повернули до іншої полонинської стаї, де були пастухи. Тут, у гуцульських вівчарів, пані Ольга із дітьми, уподобала і купила собі маленького волоського песика. Спочатку […]

  • Науково-дослідний відділ