НОВИЙ ЖИТЕЛЬ НАЦІОНАЛЬНОГО ПАРКУ

Автор: Я.Зеленчук

Інвентаризація видів – це один із важливих напрямків експедиційної роботи науково-дослідного відділу.
Розподіл рідкісних та зникаючих видів флори НПП «Верховинський» в якісному і кількісному відношенні станом на 2022 рік становить 65 видів рослин та 2 види грибів, що занесені до Червоної книги України, 3 види з Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, 7 видів з Європейського Червоного списку, 2 види – з Додатку І Бернської конвенції, 2 види – з Додатку ІІb і ІVb Директиви ЄС про збереження типів оселищ та видів природної фауни і флори. 21 вид занесений до Додатку ІІ CITES, 26 видів до Регіонального Червоного списку. На території Парку встановлено перебування 219 видів хребетних тварин, 132 види занесені до Червоних списків світу та України, із них 20 видів до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, 27 видів до Вашингтонської конвенції, 57 видів до Бернської конвенції, 47 видів до Боннської конвенції, 81 вид до Червоної книги України.
В результаті весняної експедиції 2023 року на території НПП «Верховинський», під час інвентаризації видів працівниками науково-дослідного природоохоронного відділення, було вперше встановлено перебування нового для парку виду фауни – бобра європейського (Castor fiber).
Бобри європейські споруджують житла двох типів: на високих берегах річок вони риють нори, а у водоймах з низькими, заболоченими берегами споруджують житлові «хатки», що розташовуються у центрі водойми на деякій відстані від берега. Отвір нори та виходи «хатки» завжди розташовані нижче рівня води. Це для того, щоб запобігти проникненню у житло хижаків. Бобер може штучно підвищувати рівень води у річці, споруджуючи греблі. Для сплаву гілок тварини риють канали. Живляться корою м’яких деревних порід, трав’янистою рослинністю; своїми гострими різцями зрізають дерева. Живуть сім’ями. Самка бобра європейського один раз на рік (в умовах України – в червні) після трьох місяців вагітності народжує 1–5 (частіше 2–3) малят.
Згідно попереднього аналізу даних спостережень, спеціалістами науково-дослідного відділу вважається, що з великою ймовірністю бобер європейський потрапив у верхів’я річки Чорний Черемош із сусідньої Румунії. В першу чергу із басейну річки Васер, де мешкають колонії бобрів європейських, чисельність яких зростає. Одна із приток річки Васер (струмок Білий Менчул) бере початок на території НПП «Верховинський» (між вершинами гір Палениця і Команова), що неподалік від витоків річки Чорний Черемош, – тому із великою ймовірністю бобри змогли мігрувати через хребет Чивчинських гір.
В Україні спостерігається зростання чисельності бобрів і згідно із літературних даних чисельність протягом 1999-2007 років зросла з 13,8 тис. до 30,8 тис. особин.
Із 1996 року бобер європейський (Castor fiber) охороняється в Україні Резолюцією 6 Бернської конвенції, для реалізації якої створюють території Смарагдової мережі.
Фахівцями НПП «Верховинський» започатковується постійний моніторинг популяції бобра європейського (Castor fiber) у верхів’ях Черемоша, його чисельності та поширення за допомогою фотопасток, а також вивчення прямого та опосередкованого впливу на інші види на території Парку.

 

Новини

Заборона джипінгу на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду

Звертаємось до місцевих жителів нашого району та відвідувачів території Парку. На виконання петиції від 09.09.2022 №22/163240-еп «Про врегулювання джипінгу в Україні», проведення перегонів (джипінгу), трофі-рейдів, ралі, поїздок на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду СУВОРО ЗАБОРОНЕНО! Проїзд дозволяється у наступних випадках: ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, стихійних лих, при виконанні службових обов’язків представниками органів державної влади, а […]

  • Новини установи
  • Охорона природи

Частина 3. Спогади про те, як на далекій Чивчинській полонині, пані Ольга Франко та її четверо дітей, випадково зустріли ведмедицю із ведмежатами.

Після оглядання навколишніх Карпатських гір, всі мандрівники, яких вела пані Ольга Франко, почали сходити вниз із Гомула, щоб плаєм зійти до Чорного Черемоша, а потім дорогою повернутися до Буркута. По дорозі вони повернули до іншої полонинської стаї, де були пастухи. Тут, у гуцульських вівчарів, пані Ольга із дітьми, уподобала і купила собі маленького волоського песика. Спочатку […]

  • Науково-дослідний відділ

“Екологічне енергозбереження”

Для здобувачів освіти Криворівняського ліцею працівники Парку – провідний науковий співробітник Іван Коляджин та начальник відділу еколого-освітньої роботи Мирослава Повар провели екоурок на тему: “Екологічне енергозбереження”, оскільки це одна з нагальних проблем сучасності. Наприклад у Парку, як зазанчив Іван Ігорович, в рамках природоохоронного проекту «Збереження карпатських пралісів» на території вже використовуються сонячні панелі та комплекти […]

  • Екоосвіта
  • Науково-дослідний відділ