Коли творяться добрі справи

Автор: М.Повар

Надзвичайно  приємним та плідним виявився початок року для нас, НПП «Верховинський», зокрема для працівників відділів рекреації та еколого-освітньої роботи.

Хочеться як найбільше Вам передати всі емоції та враження, які ми отримали спільно з БО «МБФ «Фундація друзів України» Антон Гулідін та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Сергій Власенко.

З 05 по 14 січня 2024 року до адміністрації Парку з метою відновлення психологічного стану та відпочинку,  для того, щоб, відчути єднання з природою, пізнати Гуцульщину та, важливо, укріпити національну самоідентичність кожного Українця завітали 10 діток з родин загиблих військовослужбовців Миколаївщини.

Щоб зарядити дітей позитивною енергією, відчуття душевного спокою отриманого від спілкування з природою, ми для діток розробили програму, згідно якої всі дружньо протягом відпочинку…

  • познайомилися за допомогою гри “Шишкофон”, під час якої дітки асоціювали себе із видами тварин та рослин,  розповіли про себе та написали свої очікування, які вони сподіваються отримати від відпочинку і розташували їх на «Дереві очікувань і побажань»;
  • побували на екскурсії у візит-центрі НПП «Верховинський»;
  • виконали разом розмай народних колядок в гуцульському одязі та в гуцульській атмосфері;
  • прогулялися зимовим лісом і послухали екскурсію по еко-стежці «Гучівка»;
  • відвідали дійство Різдвяної Розколяди на річці Чорний Черемош у Криворівні;
  • відвідали Музей “Хата-Гражда” гуцульської господарки,   який відтворює типову гуцульську оселю, яка за формою нагадує маленьку фортецю – закритий двір, що складався з хатини і прибудованих до неї господарських приміщень. Для захисту від хижаків і сильних вітрів ґражду добре укріплювали. У 1963р. відомий режисер Сергій Параджанов у цій місцині, а також безпосередньо у цьому музеї знімав свій високохудожній фільм “Тіні забутих предків”.
  • побували в Храмі Різдва Пресвятої Богородиці, (1719 р.), на зрубі якого розміщені меморіальні дошки, які присвячені митрополитові Андреєві Шептицькому, оскільки він свого часу відвідував село, а також – київському патріархові Володимиру, який проводив богослужіння у цій церкві у 60-тих роках XX ст. Храм особливий тим, що упродовж усіх трьох століть він ніколи не був зачиненим, у ньому завжди відправлялися Літургії.
  • виконували творчу роботи методом малювання «Чим надихнули моє серце Карпати» (учасники розмальовували руки кольоровими фарбами та наносили свої долоньки на папір вкладаючи їх як серденько, де кожен з учасників написав свої враження);
  • побували на оглядовій екскурсії по Верховині, піднялися  на оглядову вежу, звідки побачили Верховинські краєвиди з висоти вежі встановленої на смереці;
  • прогулялися вздовж річки Чорний Черемош, поспостерігали за водами бурхливих хвиль з підвісного мостика та пограли в зимові ігри;
  • спробували себе в гуцульському ремеслі ліжникарство, пряли пряжу та в’язали вироби з овечої шерсті;
  • побували в музеї Галєрія гуцульських традицій та обрядів де господиня музею Павла Рашковська в цікавій бесіді за горнятком карпатського чаю розказала про звичаї, обряди та народні прикмети, що сформувалися на Гуцульщині в давні часи і існують по наш час.
  • пройшлися до «Палієвої криниці» зимовим лісом, де напилися справжньої гірської води із цілющими властивостями;
  • зустрілися із працівниками Парку, які безпосередньо виконують свою роботу на території Парку високо в горах та послухали про надзвичайно цікаву та важку роботу у високогірних умовах;
  • влаштували справжнє свято – пікнік в горах, де готували разом їжу, прогулялися гірською засніженою стежкою;
  • пограли в  гру – вікторину  -“Заморочки із бочки”, під час якої витягували різні завдання та запитання і виконували їх (розповідь, пантоміма, емоція, тощо);
  • відвідували басейн, де мали змогу навчитися плавати (хто не вмів) та провести час на воді з інструктором і погрітися в справжній сауні на дровах;
  • влаштували справжні гуцульські вечорниці в національному вбранні та готували гуцульські смаколики – банош, чанахи, книші і звичайно ж ласували ними, а також щедрували та відчули справжній гуцульський колорит;
  • займалися інкрустацією бісером у дерево та основами креслення;
  • на прощання кожен з діток підходив до «Дерева очікувань і побажань» та зачитуючи свої очікування розповідали чи вони здійснилися чи ні, а також директор Парку Михайло Нечай вручив медальки Герой4UKи та пам’ятні подарунки.

Отже, даруйте посмішки та теплі слова, адже це так важливо для дітей!

 

 

 

 

Новини

У рамках відзначення Всесвітнього дня мігруючих птахів (World Migratory Bird Day, WMBD) та популяризації місії й досягнень AEWA (Угоди про охорону афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів), в Еколого-освітньому візит-центрі НПП «Верховинський» відбувся незабутній екоосвітній захід для юних природолюбів Верховинщини.🦅

У рамках відзначення Всесвітнього дня мігруючих птахів (World Migratory Bird Day, WMBD) та популяризації місії й досягнень AEWA (Угоди про охорону афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів), в Еколого-освітньому візит-центрі НПП «Верховинський» відбувся незабутній екоосвітній захід для юних природолюбів Верховинщини. І хоча ми не крокували лісовими стежками, — ліс сам прийшов до нас: кольоровими крилами, дзвінкими голосами […]

  • Екоосвіта

🌿 Фахівці НПП «Верховинський» відділів рекреації та еколого-освітньої роботи взяли участь в онлайн-вебінарі на тему: 🎓 «Екоосвіта для сталого розвитку: досвід і можливості».

🌿 Фахівці НПП «Верховинський» відділів рекреації та еколого-освітньої роботи взяли участь в онлайн-вебінарі на тему:🎓 «Екоосвіта для сталого розвитку: досвід і можливості». Захід організували 🌲 «Лісові ініціативи і суспільство ForestCom» та 🌎 «Українська кліматична мережа».📅 Вебінар відбувся 9 жовтня о 13:00 год. 💬 Експерт із екоосвіти ГО “ЛІіС” Тарас Харачко поділився багаторічним досвідом впровадження екоосвітніх […]

  • Рекреація
  • Екоосвіта

Дослідницькі мандрівки швейцарського письменника Ганса Цбіндена, влітку 1932 року, високогірними теренами Гуцульського регіону Українських Карпат. Частина 2. «Зустріч із гуцулами біля хати»

Дослідницькі мандрівки швейцарського письменника Ганса Цбіндена, влітку 1932 року, високогірними теренами Гуцульського регіону Українських Карпат. Із історії Гуцульщини відомо, що видатний швейцарський письменник і мандрівник Ганс Цбінден (1893-1971), влітку 1932 року, подорожував теренами Українських Карпат. Він проводив експедиційні дослідження пам’яток природи найвищих гір і полонин Чорногірського гірського масиву та традиційну культурну і мистецьку спадщину Гуцульщини. […]

  • Науково-дослідний відділ