Визначні природознавчі мандрівки Івана Франка гуцульськими теренами Верховинського регіону Українських Карпатських гір.
«Івана Франка вважають не тільки видатним письменником, політиком та науковцем, а й батьком-засновником українського туризму. Він сам був завзятим мандрівником, прихильником «зеленого», гірського туризму, учасником і організатором цілої низки групових мандрівок та етнографічних і краєзнавчих експедицій в Галичині. Географія його подорожей охоплює не лише Львів, Галичину і Карпатський регіон, а й чимало населених пунктів і туристичних атракцій України та Європи загалом». Богдан Тихолоз.
Частина І. Верховинський регіон Українських Карпатських гір, в житті та літературній творчості Івана Франка.
Українські Карпати – це гірська система, оповита стародавніми українськими народними легендами та піснями. Вона заворожує людей мальовничими пейзажами, живить цілющими джерельними водами та поживними дикими лісовими плодами. Карпатський гірський регіон України вражає численних відвідувачів, добре збереженою автентичною історико-етнографічною культурною спадщиною корінних мешканців цього гірського краю: гуцулів, бойків і лемків. Загальновідомо, що на межі ХІХ-ХХ стт., українська інтелігенція закохалася у прекрасні Карпатські гірські краї, зробивши їх місцем свого літнього відпочинку. Особливо варто підкреслити, що великою перешкодою для цього оздоровчого відпочинку не стали ні погані дороги (подекуди й бездоріжжя), ні відсутність нормального транспорту. Іноді до місця призначення відпочивальникам доводилося добиратися кілька діб: селянськими возами, верхи на конях чи пішки. Але всі ці фізико-географічні та дорожньо-транспортні труднощі повністю компенсувала краса численних високих гір, лісів і полонин. Чисте гірське повітря і цілющі мінеральні води, живописні пейзажі та гірський клімат додавали життєвих сил та наснагу до творчої праці тогочасним відпочивальникам.
Для нашого дослідження історії зародження і розвитку туризму та рекреації на Верховинщині, дуже важливо, що саме Карпатські гори своєю красою живили поетичну душу геніального Івана Франка, який дуже любив проводити тут свої літні вакації, черпав натхнення для наукової та літературної творчості. Також варто підкреслити, що Іван Франко фактично був не тільки наполегливим мандрівним, а глибоким природодослідником та літературним кореспондентом. Він детально фіксував одержані туристичні враження і спостереження у своїх наукових роботах, поетичних і прозових творах.
З цією метою, ми простудіювали кілька вибраних книг, у яких системно досліджуються меморіальні місця геніального українського письменника і поета Івана Франка, як знаменитого мандрівника теренами Карпатських гір. Дальше ми хочемо познайомити вас із назвами тих п’яти книг, із котрих ми вибрали найбільш характерні фрагменти текстів, які підготували відомі українські наковці: Михайло Гнатюк, Богдан Тихолоз, Ігор Пелипейко і Петро Арсенич. На основі спеціально вибраних текстів названих авторів, ми створили відповідний тематичний дайджест, зручний для пізнавального читання про визначні природознавчі мандрівки Івана Франка гуцульськими теренами Верховинського регіону Українських Карпатських гір.
Спогади про Івана Франка. Упорядник Михайло Гнатюк. – Львів: Каменяр, 2011. – 814 с.;
Франкомандри + : Путівник / Ідея, упоряд., вступ. слово: Б. Тихолоз. – Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка, 2021. – 224 с.
Тихолоз Богдан. ДОКТОР Ф. Маленька книжка про великого Франка / Богдан Тихолоз. – Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка, 2021. – 176 с.
Іван Франко. «О гарний ти, Карпатський краю!» Твори про Гуцульщину і гуцулів. Упорядник, передмова та примітки Ігоря Пелипейка. – «Писаний Камінь», Косів. – 2006. – 460с.
Петро Арсенич «Прикарпаття в житті Каменяра». Видавництво «Лілея – НВ», Івано-Франківськ. – 1996 рік. 80 с.
Студіювання названих книг, дасть можливість більш змістовніше подорожувати історичними слідами Івана Франка та краще пізнати етносоціальну історію і традиційну народну культуру рідного Гуцульського краю. Із цих книг можна довідатися багато цікавих фактів про мандрівничий та науково-дослідницький досвід Івана Франка.
Про довготривалий зв’язок життя і творчості Івана Франка із Гуцульським регіоном Українських Карпат, найбільш повно можна довідатися із його художніх творів, наукових статей і листів. У них об’єктивно описано тогочасну Гуцульщину і гуцулів Карпатських гір. Для нас Іван Франко щиро любив Гуцульські Карпати, надихався їхньою природою, захоплювався мужністю й волелюбністю гуцулів-горян. Більшість українських дослідників вважають, що неспроста Іван Франко щоліта рвався із Львова в гуцульську Криворівню.
Згадані відомі українські вчені-франкознавці та дослідники Гуцульщини пишуть, що саме в Криворівні геніальному письменникові і поетові легше дихалося, краще творчо працювалося. Його відпочинок був по вінця заповнений науковою та творчою літературною працею. Лише вільний від творчої діяльності час, він проводив на лоні гірської природи, відпочивав від розумової втоми. Іван Франко перебував серед доброзичливих місцевих людей, працьовитих селян-гуцулів, письменників, художників, сільських вчителів та священників. Письменника приваблювало реальне гуцульське буття місцевого населення високогірної Жаб’євщини, у його соціальних і духовних проявах, яке він правдиво описував у своїх літературних творах.
Для нас дуже цінними є записані спогади його дружини Ольги Франко, синів Андрія, Петра і Тараса та дочки Ганни, про їхнє спільне подорожування гірськими теренами Гуцульського регіону Українських Карпат. Дальше ми наводимо, окремими фрагментами, спогади його синів Петра і Тараса Франків та дочки Анни Франко-Ключко. Крім того, ми наведемо цікаві матеріали про гірські мандрівки Івана Франка, які залишили нам священник о. Олекса Волянський та галицький вчитель Михайло Завадович. Вони містять спогади про населені пункти, де вони проживали влітку, місцевості, які вони відвідували та відомих людей, із якими вони зустрічалися. Дальше ми наводимо цікаві фактичні дані, які були вибрані із двох змістовних книг Богдана Тихолоза, директора Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка. На завершення, ми коротко познайомимо вас із матеріалами першої студентської краєзнавчої експедиції, яка була проведена під науковим керівництвом Івана Франка, далекого 1884 року, Галицькими теренами Карпатських гір.
Варто підкреслити, що особисто Іван Франко високо цінував прекрасну можливість людей подорожувати Україною та іншими країнами Європи: «Пристрасть до подорожей, бажання пізнавати чужі краї і народи – таке давнє, як цивілізація, і навіть, можна сказати, було одним із головних джерел цивілізації. Тільки познайомившись з іншими людьми, чоловік збагачує засіб своїх відомостей, учиться користуватися чужим досвідом, почуває бажання вийти з утертої рутини традиційного життя, поступає наперед».
Ярослав Зеленчук, заступник директора з наукової роботи Національного природного парку «Верховинський».
Іван Зеленчук, старший науковий співробітник Національного природного парку «Верховинський».
