У Верхньоясенівському ліцеї відбувся захід на тему: «Смарагдова мережа»

✅У Верхньоясенівському ліцеї відбувся захід на тему: «Смарагдова мережа».   Смарагдова мережа — це мережа, що включає території особливого природоохоронного інтересу.

Фахівці Парку з учнями обговорили проблемні екологічні питання для довкілля, а саме, що через урбанізацію та індустріалізацію природні території тепер зайняті містами, небезпечними дорогами та підприємствами, велика частина земель відведена під землеоборобне сільське господарство чи видобуток корисних копалин. Масиви дикої природи тепер поділені на острови, між якими для тварин чи рослин немає безпечних шляхів для міграції, пошуку кращої кормової бази, пошуку партнерів тощо.

Саме тому, якщо ми хочемо зберігати певні види, то повинні захищати середовища їх існування і можливості для такої міграції.

Саме така мотивація лягла в основу біогеографічного підходу до збереження видів в рамках екологічної мережі Natura 2000 в ЄС. Рада Європи фактично заснувала її в 1989 році і офіційно затвердила у 1996 році в рамках Бернської конвенції.

🏞 Смарагдова мережа складаються з трьох компонентів:

✔️ключові території – це основне місце існування виду, часто це вже наявні природоохоронні об’єкти. Вони забезпечують умови для збереження важливих екосистем, середовищ існування і популяцій видів.

✔️коридори – для взаємозв’язку між ключовими територіями.

✔️буферні зони – для захисту екологічної мережі від несприятливих зовнішніх впливів. Для прикладу, щоб рись гарно почувалась у карпатських лісах, їй потрібен значний спокій, саме тому у буферній зоні довкола її постійного місця проживання може обмежуватись діяльність, яка призводить до значного шуму: рубка лісу, велика кількість туристів, чи, наприклад, туризм із собаками.

Оскільки природа не має кордонів, то і в країнах, які не входять до складу ЄС, але ратифікували Бернську конвенцію, теж почали розробляти аналогічну мережу – Смарагдову мережу, яка формується аналогічно до Natura 2000.  В Україні створення Смарагдової розпочалось понад 10 років тому. Перший офіційний етап розробки мережі в Україні тривав з 2009 по 2016 рік, коли до її складу включили в першу чергу вже наявні території природно-заповідного фонду (національні природні парки, природні і біосферні заповідники), а також каскад дніпровських водосховищ.

🎨На завершення усі разом на ватмані намалювали карту України на яку нанесли «Смарагдову мережу» та наклеїли картинки тварин які проживають на території нашої держави.

 

Новини

Загальні збори працівників НПП «Верховинський»

Відбулися загальні збори працівників НПП «Верховинський», річна нарада з питань виконаних планів за 2024 рік та планів на 2025р… Зі вступним вітальним словом виступив директор НПП «Верховинський» – Михайло Нечай. З доповідями про підсумки роботи за 2024 рік  виступили: провідні спеціалісти, начальники відділів, начальники природоохоронних відділень, а профільні заступники установи підсумували їх виступи. Привітав та […]

  • Екоосвіта
  • Науково-дослідний відділ
  • Новини установи
  • Охорона природи
  • Рекреація

Визначні природознавчі мандрівки Івана Франка гуцульськими теренами Верховинського регіону Українських Карпатських гір. Частина V. Священник о. Олекса Волянський про мандрівки Івана Франка теренами Карпатських гір. «Мої спомини про Івана Франка».

Визначні природознавчі мандрівки Івана Франка гуцульськими теренами Верховинського регіону Українських Карпатських гір. «Івана Франка вважають не тільки видатним письменником, політиком та науковцем, а й батьком-засновником українського туризму. Він сам був завзятим мандрівником, прихильником «зеленого», гірського туризму, учасником і організатором цілої низки групових мандрівок та етнографічних і краєзнавчих експедицій в Галичині. Географія його подорожей охоплює не […]

  • Науково-дослідний відділ
  • Новини установи

Визначні природознавчі мандрівки Івана Франка гуцульськими теренами Верховинського регіону Українських Карпатських гір. Частина IV. Ганна Франко-Ключко про мандрівки Івана Франка теренами Карпатських гір. «Останній поцілунок»

Визначні природознавчі мандрівки Івана Франка гуцульськими теренами Верховинського регіону Українських Карпатських гір. «Івана Франка вважають не тільки видатним письменником, політиком та науковцем, а й батьком-засновником українського туризму. Він сам був завзятим мандрівником, прихильником «зеленого», гірського туризму, учасником і організатором цілої низки групових мандрівок та етнографічних і краєзнавчих експедицій в Галичині. Географія його подорожей охоплює не […]

  • Науково-дослідний відділ