Співіснування людини та дикої природи — цілком можливе, якщо діяти розумно. Для цього важливо не боротися з природою, а навчитися жити поруч із нею: створювати сприятливі умови для тварин, допомагати фахівцям розвивати свої знання та впроваджувати ефективні способи запобігання конфліктам — від екологічного планування територій до встановлення електричних огорож. Гармонія між людиною та дикою природою — це не утопія, а результат усвідомлених дій.
З метою мінімізації конфліктів між людиною й тваринами фахівці Всесвітнього фонду природи WWF-Україна провели тренінг для працівників спеціалізованого підрозділу природоохоронної установи НПП “Верховинський”. У межах заходу, що відбувся за підтримки міжнародного проєкту COOP4SAFE, учасники дізналися про поведінку й живлення великих хижаків, основні причини виникнення конфліктів між людьми та тваринами, а також ефективні превентивні заходи — від застосування засобів відлякування до безпечного відлову й дистанційної іммобілізації проблемних особин.
Окрему увагу приділили правилам поведінки під час зустрічі з хижаком і чітким алгоритмам дій у таких ситуаціях. Також обговорили створення мережі інформаторів для налагодження комунікації з місцевими громадами та людьми, які постраждали від конфліктів із тваринами. Це важливий крок до формування довіри та спільної відповідальності за збереження дикої природи.
Чому виникають конфлікти між людиною і дикими тваринами?
Конфлікти між людьми та хижаками, зокрема ведмедями, вовками чи риссю, найчастіше виникають у місцях, де люди й тварини змушені співіснувати на одній території. За словами Ігоря Дикого, зоолога та менеджера проєктів WWF-Україна, це відбувається тоді, коли дикі тварини відвідують ті самі кормові ділянки, що й люди — ягідники, пасовища чи місця випасу худоби; або ж починають споживати корми антропогенного походження, як-от сміття чи підгодівля.
Додатково ситуацію ускладнює низький рівень екологічної обізнаності населення, відсутність знань про безпечну поведінку під час зустрічі з дикими тваринами, а також браконьєрство, яке руйнує природний баланс і провокує агресивну поведінку хижаків. Усе це разом створює передумови для конфліктів, яких, однак, можна уникнути завдяки превентивним заходам і свідомому ставленню до природи.
Як уникнути конфліктів між людьми та дикими тваринами: традиційні та сучасні методи
За словами Ярослава Зеленчука, заступника директора НПП “Верховинський”, фермери у високогір’ї Карпат традиційно утримують на полонинах овець, рідше кіз і свиней, а також коней у напіввільному випасанні.
Та на жаль, люди не розуміють, що саме високогір’я, де вони доглядають свої отари, — це території, яку дикі тварини вважаю своїм господарством.
“Ми опитали близько 180 фермерських господарств, і ставлення до хижаків переважно негативне. Люди сприймають, до прикладу, ведмедя як загрозу для худоби. Проте, якщо застосовувати методи превентивного попередження конфліктів, ці проблеми можна значною мірою зменшити“, — зазначив Ярослав Зеленчук.
Зокрема до методів превентивного попередження конфліктів людини з хижаками належать:
- особистий випас — постійна присутність пастуха або вівчаря під час випасання худоби;
- охорона стада кількома собаками місцевої породи (зокрема, українськими карпатськими вівчурами);
- нічна охорона з використанням вогню;
- використання дзвіночків, шелестів;
- звукове відлякування хижаків (пуги, корбач (батіг), петарди);
- застосування зброї для відлякування (наприклад, самопалів із використанням пороху, запах якого надовго відлякує диких тварин);
- подвійна пильність під час негоди (дощ, туман, мряка — коли знижується видимість);
- використання музичних інструментів (сопілка, денцівка, флоєрка);
- використання пастушого посоха (насіка, бота);
- розвішування “знаків” біля кошар (стрічок з червоними прапорцями);
- сімейний підряд — коли кілька членів родини ведуть господарство спільно;
- використання електропастухів як сучасного безпечного рішення для захисту стада.
Як уникнути зустрічі із дикою твариною та що робити, коли така зустріч все ж відбулася?
Як зазначає Анна Клід, ветеринарка ведмежого притулку “Домажир”, уникнути небажаних зустрічей людини з дикими тваринами, зокрема ведмедями, можна завдяки простим превентивним діям і правильній поведінці в природі.
Насамперед важливо уникати місць, де відоме перебування хижаків, а також змінювати маршрут, якщо натрапили на сліди їхньої життєдіяльності — барлогу, сліди лап чи випорожнення, або ж побачили ведмежат, адже поруч завжди може бути мати.
Ведмеді, за словами експертки, не люблять різких гучних звуків і незнайомих об’єктів, особливо великих або рухомих, тому звукові сигнали чи шумові засоби можуть ефективно відлякати тварину. Водночас, якщо людина помітила ведмедя першою, але тварина її ще не бачить, краще тихо відійти, не звертаючи на себе уваги та не викликати паніку.
Для додаткового захисту у дикій місцевості варто мати перцевий спрей — струминний, із високим вмістом капсаїцину, який допоможе зупинити тварину в критичній ситуації.
Експертка наголошує: дотримання цих простих правил не лише підвищує безпеку людей, а й дозволяє уникнути травмування тварин, зберігаючи баланс між людиною та дикою природою.
Фото у матеріалі: © WWF-Україна
Про програму
Асоціація WWF-Румунія – Філія Марамуреш оголошує про початок нового проєкту, спрямованого на збереження природи та покращення умов життя як для людей, так і для дикої фауни в прикордонних районах Словаччини, Румунії та України.
Проєкт “Співпраця заради збереження біорізноманіття та забезпечення гармонійного співіснування людей і диких тварин у транскордонному регіоні” (COOP4SAFE) сприятиме транскордонній співпраці та використовуватиме інноваційні інструменти, які дозволять залучати місцеві громади до природоохоронних ініціатив та зробити свій внесок у збереження біорізноманіття регіону.
Проєкт об’єднує п’ять основних партнерів:
- Асоціацію WWF-Румунія – Філія Марамуреш
- ГО “РахівЕкоТур” у співпраці з WWF-Україна
- Асоціації мисливців і рибалок Марамурешу, Румунія
- AEVIS, Словаччина
- Верховинський національний природний парк.
Детальніше: https://next.huskroua-cbc.eu/
Активності також підтримані в рамках проекту “СОСО” (“Coexistence for Conservation” — “Співіснування задля збереження”) Всесвітнього фонду природи України (WWF-Україна), за фінансової підтримки WWF-Польща.
Цю публікацію створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю WWF-Україна та “РахівЕкоТур” і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.