Частина V. Селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини.

Автор: І. Зеленчук Я. Зеленчук

Частина V. Селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини. «Верховина – Почесна народна столиця Гуцульщини».
Друга специфічна етнокультурна особливість Верховинського р-ну полягає в тому, що на Верховинщині добре збереглася, у повсякденному житті, побуті та гірському господарстві місцевого населення, самобутня матеріальна і духовно-культурна спадщина гуцулів, як етнографічної групи українців, що живуть і працюють в Гуцульському регіоні Українських Карпатах. Збережений автентичний гірський спосіб життя більшості гуцулів Верховинщини, характеризується конкретними гірськими особливостями: проживанням верховинців у дерев’яних житлових будинках, побудованих віддалено один від одного, на різних гірських схилах, висотою: від 500 до 1500 м н. р. м.; веденням традиційного відгінного літнього полонинського господарства; веденням промислового гірського лісового господарства; гірським дерев’яним будівництвом і деревообробкою; заняттям гуцульськими художніми промислами і ремеслами.
На Верховищині найбільше збереглося старих дерев’яних житлових будинків, споруджених в гуцульському архітектурному стилі. Більшість верховинців, на великі християнські свята та весілля, традиційно одягають автентичне гуцульське вбрання. Вони старанно зберігають і розвивають стародавні звичаї, обряди і традиції Гуцульщини.
Таким чином, Верховинщина здавна була, і залишається й тепер, самобутнім історико-етнографічним ядром, не тільки Галицької, а й всієї Гуцульщини, своєрідною «Почесною народною столицею Гуцульщини». В цьому контексті, варто згадати два мудрі вислови про давнє село Жаб’є на Гуцульщині. Видатний український дослідник Гуцульщини, отець Софрон Витвицький (1819-1879), у своїй першоджерельній книзі «Історичний нарис про Гуцулів», 1863 року, писав про давнє Жаб’є – некороновану столицю Гуцульщини таке: «Без зайвого пієтету, столицею гуцулів можна назвати Жаб’є». Пізніше, 1884 року, геніальний український поет і письменник Іван Франко (1856-1916), написав знамениті слова про гуцульське село Жаб’є, які пізніше стали своєрідною візиткою Верховинщини: «Ось і Жаб’є – Гуцульська столиця! Нема, мовляють, села понад Жаб’є і більшого лиха шукати дарма …». А класична історична монографія Володимира Шухевича «Гуцульщина» документально зафіксувала тогочасний рівень матеріальної та духовної культури всієї Жаб’євської Гуцульщини.

Новини

📍День улюбленців став особливим і для четвертокласників Білоберізького ліцею, які із задоволенням долучилися до його відзначення, який щороку святкують 30 листопада.

День улюбленців став особливим і для четвертокласників Білоберізького ліцею, які із задоволенням долучилися до його відзначення, який щороку святкують 30 листопада. На світлинах — щирі оченята дітей, у яких відбивається любов до своїх маленьких друзів. Ці пухнастики, хвостаті — не просто тварини, а частинка їхнього світу, про яких вони турботливо дбають щодня. Дивлячись на такі […]

  • Екоосвіта

«Секрети сміття: що ховається під кришечкою?».🚮

У четверокласників Білоберізького ліцею сьогодні був особливий день — до них завітала фахівчиня еколого-освітньої роботи НПП «Верховинський», щоб провести пізнавальний і водночас дуже теплий захід під назвою «Секрети сміття: що ховається під кришечкою?». Знайомство розпочалося з розповіді про Національний природний парк «Верховинський»: його унікальну природу, чарівні куточки, рідкісні рослини та тварин, які потребують нашої уваги […]

  • Екоосвіта

Частина ІV. Задача спільних наукових пошуків визначних етноландшафтиних та історико-культурних цінностей селища Верховина.

Частина ІV. Задача спільних наукових пошуків визначних етноландшафтиних та історико-культурних цінностей селища Верховина. Із історії Гуцульщини, документально відомо, що перша письмова згадка про село Жаб’є датується 1424 роком, але цілком розуміло, що засновано воно було набагато раніше. Саме в ті далекі часи, в карпатському селі Жаб’є, у цетрі найбільшої – Бречниківської річкової заплави Чорного Черемошу, […]

  • Науково-дослідний відділ