Електропастухи доводять ефективність: у Карпатах різко зменшились напади хижаків на господарства
24 листопада в серці Карпат, на території НПП “Верховинський“ (Івано-Франківщина), відбувся тренінг, що об’єднав фермерів, пасічників та природоохоронців навколо актуальної теми — як запобігати конфліктам із великими хижаками, що через скорочення природних територій (оселищ) і кормових ресурсів дедалі частіше з’являються біля людських поселень. Захід було організовано за підтримки міжнародного проєкту COOP4SAFE.
Експерти WWF-Україна та працівники Національного природного парку “Верховинський” поділилися результатами багаторічних досліджень, які показують: сучасні методи захисту — зокрема електроогорожі — справді працюють і можуть суттєво зменшити кількість конфліктів між великими хижаками та людьми.
Чому виникають конфлікти між дикими тваринами та людьми?
Як зазначає менеджер проєктів напряму “Рідкісні види” WWF-Україна, зоолог Ігор Дикий, швидка урбанізація, лісозаготівлі, розвиток інфраструктури та фрагментація оселищ змушують хижаків шукати їжу поруч із населеними пунктами та господарствами. Це створює ризики як для тварин, так і для людей, особливо фермерів та бджолярів.
Зниження конфліктів у п’ять разів: результати досліджень WWF-Україна
Менеджер проєктів напряму “Рідкісні види” WWF-Україна Роман Черепанин оприлюднив дані унікального шестирічного моніторингу конфліктів з великими хижаками.
Всесвітній фонд природи WWF-Україна разом з Верховинським національним природним парком протягом 2018–2023 років дослідили масштаби конфліктів на ключових модельних високогірних ділянках у Івано-Франківській, Закарпатській та Львівській областях. Для аналізу конфліктів було обрано 115 високогірних господарств, з них 91 полонинські фермерські господарства та 24 віддалених високогірних пасік. Господарства розташовані на територіях з різним типом господарського використання — лісогосподарських, природоохоронних, територіях селищних рад тощо.
Ключові висновки:
- Протягом шестирічного періоду дослідження (2018-2023) спостерігається чітка та стала тенденція до зниження частки фермерів і пасічників, які стикаються з конфліктами, що корелює із зростанням використання електричних огорож (електропастухів). Це свідчить про ефективність впровадження сучасних превентивних методів захисту.
- Загальна частка фермерів, які стикаються з нападами хижаків, зменшилася з 55 % у 2018 році до 11% у 2023 році. Це зменшення майже у п’ять разів.
- Ведмеді та пасіки. Найбільш поширеними залишаються напади ведмедів на пасіки — 71% бджолярів з 24 аналізованих віддалених пасік хоча б раз зіштовхувалися з ведмежими нападами за шість років. Проте частка пасічників, які мають конфлікти з ведмедем, зменшилася з 29% до 17% за той же період.
- Напади вовків на полонинські високогірні господарства також досить поширені: 65% опитаних фермерів зіштовхуються з їхніми негативними наслідками. 35% — не мають конфлікти з вовком.
Електроогорожі (електропастухи) — найпотужніший фактор захисту
Аналіз показав пряму кореляцію між зменшенням конфліктів та впровадженням використання електричних огорож.
- Для опитаних пасічників. Використання електроогорож зросло з 0% у 2018 році до 75% у 2023 році. Експерти наголошують, що це стало найпотужнішим фактором зменшення нападів ведмедя бурого, який занесено до списків Червоної книги України.
- Для опитаних полонинських господарств. Застосування електроогорож серед фермерів зросло з 0% до 23,08% з 2018 по 2023 роки.
- При цьому пастуші собаки також демонструють ефективність: кількість фермерів, які використовують собак для охорони господарств та не мають конфліктів зросло з 3,29% до 30,77 з 2018 по 2023 роки.
Дані свідчать про те, що використання електроогорож є найбільш потужним та масштабованим фактором у зменшенні конфліктів, особливо у секторі пасічництва.
Зниження частки конфліктів серед фермерів, які мають пастуших собак, говорить про те, що комбінований підхід (або лише собаки) також є ефективним, але загальна тенденція вказує на зміщення фокусу саме на технічні засоби захисту.
Традиційні методи захисту господарств від диких хижаків
Заступник директора НПП “Верховинський” Ярослав Зеленчук підкреслив, що ефективними є і традиційні, і інноваційні методи: від особистої нічної охорони стада та постійно палаючого вогню, до використання дзвіночків, звукового відлякування (пуги, арапники) та, безумовно, електропастухів.
Зокрема, до традиційних і сучасних методів захисту відносять:
- Особистий випас.
- Охорона стада декількома собаками місцевої породи.
- Особиста охорона стада в нічний період та постійно палаючий вогонь.
- Використання дзвіночків, шелестів.
- Звукове відлякування хижаків: пуга (прикріплений до держака мотузок або ремінець, яким поганяють тварин), корбач (батіг, сплетений із шкіряних ременів довжиною два метри і більше), арапник (довга ремінна нагайка для мисливських собак).
- Подвійна пильність під час поганих погодних умов (дощ, туман, мряка).
- Використання музичних інструментів (сопілка, денцівка, флоєрка)
- Використання пастушого посоха.
- Розвішування на полонинах біля кошар “знаків” (прапорців).
- Сімейний підряд (успішне полонинське господарство).
- Використання електропастухів.
Ярослав Зеленчук також запропонував учасникам кілька додаткових сучасних рішень, які потенційно можуть допомагати у відлякуванні хижаків, однак ефективність їх використання потребує детальніших досліджень. Серед них — штучна імітація вогню (мерехтіння світла, що створює ефект присутності людини) та ультразвукові пристрої, які, можливо, можуть слугувати безпечним засобом відлякування тварин.
Після цього своїми спостереженнями поділилися самі фермери та пасічники. Багато хто вже використовує комбіновані методи захисту:
- Електропастухи — учасники одностайно наголосили, що після їх встановлення кількість конфліктів практично зникла: “Поставили електропастух — і ані звір не підходить, і худоба за межі огорожі не виходить“.
- Звукове відлякування — популярний традиційний метод. На полонинах підвішують металеві предмети, гучний звук яких, після удару по них, чутно на великій відстані.
Під час тренінгу WWF-Україна також передав чергову електроогорожу
У межах заходу команда WWF-Україна передала ще одну електроогорожу, цього разу — для господарства на полонині Прилучна. Новий комплект отримав місцевий господар Степан Губчук.
Це стало ще одним кроком у системній підтримці місцевих фермерів і пасічників. Загалом WWF-Україна вже закупив і передав громадам 45 електроогорож, які допомагають запобігати конфліктам з дикими тваринами та створювати умови для мирного співіснування людей і хижаків у Карпатському регіоні.
Для довідки:
За наявними офіційними даними:
- загалом в Україні мешкає понад 2000 вовків;
- в Українських Карпатах мешкає близько 300 ведмедів бурих. На території Українського Полісся останніми роками також реєструють ведмедя бурого;
- в Україні мешкає близько 500 рисей. Найбільше їх трапляється в Карпатах — близько 400 особин, а понад 100 — на Поліссі.
В Україні ведмідь і рись охороняються — обидва види занесені до списків Червоної книги України (рись з 1994 року, а ведмідь з 2003 року). Вовк, ведмідь і рись також перебувають під міжнародним захистом Конвенції про біологічне різноманіття та Бернської конвенції. Обидві угоди діють в Україні, але у випадку з вовком, Україна залишає за собою право регулювати популяцію виду.
ПАРТНЕРСТВО БЕЗ КОРДОНІВ
Про програму
Асоціація “РахівЕкоТур” — Філія Марамуреш оголошує про початок нового проєкту, спрямованого на збереження природи та покращення умов життя як для людей, так і для дикої фауни в прикордонних районах Словаччини, Румунії та України.
Проєкт “Співпраця заради збереження біорізноманіття та забезпечення гармонійного співіснування людей і диких тварин у транскордонному регіоні” (COOP4SAFE) сприятиме транскордонній співпраці та використовуватиме інноваційні інструменти, які дозволять залучати місцеві громади до природоохоронних ініціатив та зробити свій внесок у збереження біорізноманіття регіону.
Проєкт об’єднує п’ять основних партнерів:
- Асоціацію WWF-Румунія — Філія Марамуреш
- ГО “РахівЕкоТур” у співпраці з WWF-Україна
- Асоціації мисливців і рибалок Марамурешу, Румунія
- AEVIS, Словаччина
- Верховинський національний природний парк.
Детальніше: https://next.huskroua-cbc.eu/
Активності також підтримані в рамках проекту “СОСО” (“Coexistence for Conservation” — “Співіснування задля збереження”) Всесвітнього фонду природи України (WWF-Україна), за фінансової підтримки WWF-Польща.
Цю публікацію створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю WWF-Україна та “РахівЕкоТур” і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.