Уявіть, що вода з вашого крану з кожним днем тече слабше. А через деякий час зовсім зникає. Чи залишитеся ви мешкати в такому домі, якщо фізично не зможете вирішити цієї проблеми? Якщо не зможете добути собі воду іншим способом? Певно, що ні. Ви підете шукати інше місце. Де немає проблем з водою. Так і в природі. Де немає води – немає тварин.
У Верховинському парку є кілька кляуз. Будували їх ще у XIX столітті для того, щоб сплавляти кругляк у долину. Однак вже пів сотні років свою функцію кляузи не виконують. Натомість перешкоджають міграції риби, зокрема червонокнижної форелі струмкової. Риба не може піднятися у верхів’я струмка на нерест. У наслідку страждають ведмеді, видри та норки європейські, які харчуються фореллю.
Відтак кляуз необхідно позбуватися. Аби запобігти зневодненню річок, полегшити прохід риби на нерест і навіть повернути в екосистеми рідкісних тварин.
У Верховинському парку демонтаж почали з кляузи на Лостунці. Розбирали греблю, яку збудували півтори сотні років тому, чотири дні. Працівники вручну розрізали колоди, які відтягувала спецтехніка, і розчищали територію від намулу та сміття.
Уже на другий день після демонтажу кляузи форель пішла вгору за течією на нерест. Згодом на це місце повернулися й тварини.
Провести демонтаж кляузи вдалося завдяки співпраці з Всесвітнім фондом природи (WWF), який запровадив програму “Вільні річки“.