Водно-болотні угіддя

Автор: Молодший науковий співробітник А.Зітенюк

Кожна окрема екосистема є досконалою та унікальною частиною єдиного «живого організму» нашої планети. Тому порушення чи деградація однієї із них тягне за собою ряд негативних ланцюгових реакцій. Отож, однією із основних завдань всіх природоохоронних галузей є виявлення особливо цінних для збереження екосистем та не допущення їх деградації.

Для збереження особливо «вразливих» екосистем, чи окремо, представників тваринного та рослинного світу,  наукова спільнота запровадила цілий ряд міжнародних конвенцій, в яких передбачено механізм збереження та режим охорони. Одна із таких Рамсарська конвенція або Конвенція з водно-болотних угідь, яка є міжнародною угодою підписаною 2 лютого 1971 року у м.Рамсар, що в Ірані, на південному узбережжі Каспійського моря. Рамсарська конвенція є першою глобальною угодою з охорони та збереження природних ресурсів. Її офіційна повна назва – “Конвенція з водно-болотних угідь міжнародного значення, як середовища перебування водоплавних птахів”, відображає початкову мету угоди – зберегти водно-болотні угіддя, як середовища для водоплавних птахів. Поступово мету Конвенції було розширено і сьогодні вона охоплює всі аспекти збереження и збалансованого використання водно-болотних екосистем, цінних для збереження біологічного різноманіття та забезпечення існування людини.

Відповідно до Рамсарської конвенції, стороною якої є Україна, під водно-болотними угіддями розуміють “райони маршів, боліт, драговин, торфовищ чи водойм – природних або штучних, постійних або тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонуватих або солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких під час відпливу не перевищує 6 метрів”.

Водно-болотні угіддя мають велике природне, економічне та соціокультурне значення. Кожна держава, яка є учасником Рамсарської конвенції,  має визначити на своїй території найбільш цінні водно-болотні угіддя та подати їх перелік і описи на затвердження до Секретаріату конвенції. На офіційному сайті Міндовкілля за посиланням http://pzf.menr.gov.ua/ можна переглянути водно-болотні угіддя України, які вже включені в перелік водно-болотних угідь міжнародного значення офіційно визнані Рамсарською конвенцією.

2 лютого 2022 року представники НПП «Верховинський» взяли онлайн участь у засіданні Координаційної Рамсарської Ради присвяченій питанням імплементації Рамсарської конвенції, збереження та відновлення водно-болотних угідь та їх використання у якості природоорієнтованих рішень.

Зокрема, як один із позитивних прикладів запровадження природоорієнтованих рішень, було представлено відновленням проточності на річці Чорний Черемош та стр. Лостун завдяки усуненні гідротехнічних споруд кляуз-гатей, які мали місце на території НПП «Верховинський». Окрім порушення гідрологічного режиму річки був порушений і природний цикл іхтіофауни, а саме являлося нездоланною перешкодою у період нересту форелі струмкової (Salmo trutta), та багато інших представників гірської водної екосистеми.

Хочеться нагадати, що Всесвітній фонд природи (WWF) Україна разом із НПП «Верховинський» впровадили проект, який став прем’єрою програми WWF «Вільні річки України, LET IT FLOW» – звільнення від штучної перешкоди кляузи струмка Лостунець у басейні Чорного Черемошу та кляузи Балтагора на р. Чорний Черемош, що були розташовані на території Парку. Детальніше ознайомитися можна на сайті за посиланням: https://wwf.ua/our-work/freshwater/free-river/.

Горді тим, що зуміли впровадити заходи на відновлення природної екосистеми басейну річки Чорний Черемош – головної водної артерії нашої природоохоронної території. Наразі і надалі працюємо над дотриманням міжнародного екологічного права та запровадженням заходів із збереження та відтворення природних екосистем затвердженим міжнародним науковим товариством

Новини

25 Зліт творчої учнівської молоді Гуцульщини, який відбувся в селі Лазещина, Рахівського р-ну, Закарпатської обл.

В Гуцульському регіоні України, протягом останніх 25 років, проводяться регіональні Зльоти творчої учнівської молоді Гуцульщини. Організатором даних зльотів виступають керівники освіти місцевих територіальних громад Гуцульщини та ГО «Гуцульська освітянська рада», яку очолює досвідчений український педагог і організатор освіти із Вижниччини, Дмитро Никифоряк. Цієї осені, 17 жовтня 2025 року, в селі Лазещина, Рахівського р-ну, Закарпатської обл., […]

  • Науково-дослідний відділ
  • Новини установи

Як навчитися жити поруч із дикою природою: у Верховині відбувся тренінг із попередження конфліктів між людьми та хижаками

Співіснування людини та дикої природи — цілком можливе, якщо діяти розумно. Для цього важливо не боротися з природою, а навчитися жити поруч із нею: створювати сприятливі умови для тварин, допомагати фахівцям розвивати свої знання та впроваджувати ефективні способи запобігання конфліктам — від екологічного планування територій до встановлення електричних огорож. Гармонія між людиною та дикою природою […]

  • Охорона природи
  • Екоосвіта
  • Науково-дослідний відділ
  • Новини установи
  • Рекреація

Дослідницькі мандрівки швейцарського письменника Ганса Цбіндена, влітку 1932 року, високогірними теренами Гуцульського регіону Українських Карпат. Частина 3. «В ГУЦУЛЬСЬКІЙ ХАТІ»

Дослідницькі мандрівки швейцарського письменника Ганса Цбіндена, влітку 1932 року, високогірними теренами Гуцульського регіону Українських Карпат. Із історії Гуцульщини відомо, що видатний швейцарський письменник і мандрівник Ганс Цбінден (1893-1971), влітку 1932 року, подорожував теренами Українських Карпат. Він проводив експедиційні дослідження пам’яток природи найвищих гір і полонин Чорногірського гірського масиву та традиційну культурну і мистецьку спадщину Гуцульщини. […]

  • Науково-дослідний відділ