Так сталося, що живемо ми у зовсім непростий час. В нашій державі іде повномасштабна війна, завдячуючи північному сусіду. Надзвичайно багато людей змушені змінювати місце проживання рятуючи своє життя, а також рідних і близьких. Багато людей прибуло на Верховинщину, в надії знайти житло і хоч якось пережити ці жахи. Кілька осіб тимчасово поселилися, у будиночку, де ніхто не проживав у селі Криворівня.
Та яким величезним було здивування переселенців, коли у затишному місці, вони побачили біля будиночку нору з гніздом маленьких борсучат. Пухнасті звірки не боялися присутності людей, і зовсім не виявляючи страху, дозволяли брати їх до рук. Правда такі дії не зовсім підходили матері – борсучисі, але поступово вона звикла до присутності людей. Тим більше, що хороші наміри, доброту і щирість, звірі інстинктивно відчувають на відстані.
Мимоволі задумуєшся, от якби так у людей, можливо вдалося б уникнути жахливого кровопролиття і жертв. На превеликий жаль, у певної категорії людей, існують зовсім інші закони та відношення до оточуючого світу, які людськими аж ніяк не назвеш.
Фото п. Наталі, Харківська обл.
