«Мандрована конференція, присвячена 300-річчю Григорія Сковороди»

Автор: І. Зеленчук

19-21 серпня, на теренах Верховинського р-ну відбулася «Мандрована конференція, присвячена 300-річчю Григорія Сковороди», 19-21 серпня 2022 року, село Криворівня – гора Піп Іван (Чорногора). Конференція була організована Львівським національним університетом ім. І. Франка.

В п’ятницю, 19 серпня, Іван Зеленчук, старший науковий співробітник Національного природного парку «Верховинський», взяв участь у роботі цієї конференції, яка відбулася у приміщенні Криворівнянського літературно-меморіального музею Івана Франка.

На конференції були прослухані наукові доповіді, із якими виступили сучасні науковці України.

  1. Мельник Ростислав, Харківський національний педагогічний університет ім. Г. Сковороди. «Всякому городу … Сковорода. Харків 2022» (онлайн зв’язок).
  2. Федорак Назар, Львівський національний університет ім. І. Франка. «Маршрути Григорія Сковороди, або для чого нам територія?».
  3. Криса Богдана, Львівський національний університет ім. І. Франка. «Григорій Сковорода і гори», (онлайн зв’язок).
  4. Ростислав Чопик, Львівський національний університет ім. І. Франка. «Сковородинська притча «Убогий Жайворонок» як місток поміж Давнім і Новим українським письменством».
  5. Зеленчук Василь, Криворівнянський літературно-меморіальний музей Івана Франка. «…Де закінчується хліб і починається вода» (сковородинське у ментальності гуцулів)».
  6. Данчишин Назар, Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою. «Піймай Сковороду» – вивчення української мови як іноземної крізь призму української культури».
  7. Чапля Ольга, Львівський національний університет ім. І. Франка. «Сковорода і таємниця Євхаристії (Одкровення Ольги Богословки)».

Науковці НПП «Верховинський» висловлюють щиру вдячність, пану Ростиславу Чопику, за його запрошення взяти участь у роботі цієї наукової конференції. На конференції ми довідались багато цікавого про життя і творчість видатного українського філософа і письменника Григорія Сковороди.  

Новини

Частина VІ. Завдання збереження визначних пам’яток історії і культури та меморіальних місць селища Верховина.

На завершення додамо, що до Другої світової війни, на території Жаб’євщини були кілька визначних пам’яток історії і культури Гуцульщини: Жаб’євська церква Успіння Пресвятої Богородиці, Чорногірський Дворок у Жаб’ю, Рільнича школа у Жаб’ю, Хата-ґражда Петра Юрука (Буліґи), Гуцульський музей у Жаб’ю-Їльцях, Асторномічна обсерваторія на горі Піп Іван та кілька інших споруд. Але, на жаль, історично склалося […]

  • Науково-дослідний відділ

📍День улюбленців став особливим і для четвертокласників Білоберізького ліцею, які із задоволенням долучилися до його відзначення, який щороку святкують 30 листопада.

День улюбленців став особливим і для четвертокласників Білоберізького ліцею, які із задоволенням долучилися до його відзначення, який щороку святкують 30 листопада. На світлинах — щирі оченята дітей, у яких відбивається любов до своїх маленьких друзів. Ці пухнастики, хвостаті — не просто тварини, а частинка їхнього світу, про яких вони турботливо дбають щодня. Дивлячись на такі […]

  • Екоосвіта

Частина V. Селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини.

Частина V. Селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини. «Верховина – Почесна народна столиця Гуцульщини». Друга специфічна етнокультурна особливість Верховинського р-ну полягає в тому, що на Верховинщині добре збереглася, у повсякденному житті, побуті та гірському господарстві місцевого населення, самобутня матеріальна і духовно-культурна спадщина гуцулів, як етнографічної групи українців, що живуть і працюють в Гуцульському регіоні […]

  • Науково-дослідний відділ