Природно-заповідна територія Національного природного парку «Верховинський» розташована у найбільш високогірній частині Чивчино-Гринявського регіону Українських Карпат. Його територія знаходиться на віддалі 80 км від селища Верховина та є транспортно важкодоступною. На даній території, знаходяться верхня частина та витоки річки Чорний Черемош (протяжністю 23,5 км), а також річка Перкалаба, ліва притока Білого Черемоша (протяжністю 9,5 км). Вона бере свій початок під горою Крецела, на території сусідньої держави Румунії.
Природно-заповідна територія Парку займає площу понад 12 тис. га., що становить 9,5 % від території Верховинського р-ну. На території парку ростуть первинні і вторинні смерекові ліси (11,6 тис. га.). Крім того, на території Парку знаходяться землі не вкриті лісом (270 га.), субальпійські луки (полонини), верхові болота, кам’яні скелі та кам’яні розсипи, гірські ріки і потоки та лісові дороги.
Із історії заселення Гуцульщини відомо, що 300 років тому, Чивчинські гори (так звані «Білі гори») були найбільш диким, незаселеним регіоном Східних Карпат. Історично склалося так, що на сучасних теренах Парку, на постійній основі, не проживає місцеве населення Верховинщини. Тільки протягом літа, на високогірних полонинах випасають худобу, коней і овець. Землі Парку межують із селами Зелене і Голошино, Верховинського р-ну, Івано-Франківської обл., селом Сарата, Вижницького р-ну, Чернівецької обл. та сусідньою державою Румунія.
До сучасної території Парку переважно входять тільки площі, покриті ялиновими (смерековими) лісами, серед яких уціліли унікальні осередки смерекових пралісів. Природоохоронну й науково-дослідну роботу, організацію туристичного відпочинку і рекреації відвідувачів тут проводять чотири природо-охоронні науково-дослідні відділення (ПОНДВ): «Буркутське», «Чивчинське», «Прикордонне» та «Перкалабське». Створюється також нове відділення – «Добринське».
На парковій частині Чивчино-Гринявських гір, протягом минулих 10-ти років, проводиться системна робота із охорони та екологічного відтворення його природних комплексів і об’єктів. На даний час, територія Парку поділена на 4 різні функціональні зони: заповідну зону (48 %), зону регульованої рекреації (31 %) стаціонарної рекреації (0,26 %) та господарську зону (21 %). Для того, щоб проводити природознавчу науково-дослідну роботу, на території Парку було закладено, спеціально відібрані, лісівничі, ботанічні і зоологічні постійні пробні площі та облаштовано 4 фенопости та 12 феномаршрутів.
Парк здійснює постійний природознавчий моніторинг рідкісних видів рослинного і тваринного світу. Особлива увага приділяється збереженню і захисту смерекових пралісів, які займають 15 % території Парку. Проводяться наукові дослідження і державна охорона найбільш природно цінних (раритетних) та екологічно вразливих видів диких рослин і тварин, які занесені до «Червоної книги України».
В зв’язку із великою віддаленістю та значною транспортною важкодоступністю території Парку (крайня південна локація знаходиться на горі Гнітеса, 1769 м н.р.м.), його працівники виконують свою роботу вахтовим методом. Вони традиційно використовують письмовий та фотографічний спосіб фіксації натурних даних про наявність та стан цінних диких рослин і тварин. Письмовий спосіб фіксації комплексних ботанічних і зоологічних даних, одержаних під час фенологічних спостережень, проводиться за допомогою спеціально підготовлених «Фенологічних карточок». На цих карточках (паперових носіях) записуються такі конкретні дані: що саме спостерігалося, місце спостереження (номер кварталу, номер виділу, висота н. р. м.), дата, час, погода, вид явища, хто спостерігав. При цьому точність географічного розташування обмежується розмірами самого кварталу та виділу (ділянки).
Для покращення точності збору першоджерельного матеріалу (натурних даних) було запроваджено практичне використання цифрових фото-відеокамер, спеціальних «фотопасток» та мобільних телефонів із геолокаційною програмою «SMART». Вони дають можливість документально фіксувати зовнішній вигляд досліджуваних видів рослин і тварин та точно визначати їх географічні координати (геолокаційні дані). Програма «SMART» дозволяє збирати комплексні природознавчі дані дикоростучих рослин, тварин і грибів. Зокрема, можна оперативно провести фотофіксацію та геолокацію досліджуваного об’єкта, знайти розташування конкретного місця дослідження на робочій «Квартально-видільній картосхемі Парку», прокласти маршрут руху дослідника, зробити відповідний природознавчий текстовий запис.
Працівники Парку проводять системний екологічний моніторинг ялинових (смерекових) лісів та пралісів високогірного терену Чивчино-Гринявських гір, які ростуть на його території. Над кожним деревом, яке росте у лісі, на спеціально вибраній «Лісівничій пробній площі», проводять багаторічні спостереження за стовбуром і кроною та вимірювання його діаметру і висоти. На основі одержаних даних, дається загальна характеристика цього лісового деревостану. Окремо виділяють елітні смереки, а також дуплаві смереки та смереки із пошкодженою корою.
Наукові працівники та працівники природо-охоронних науково-дослідних відділень Парку, проводять наукові експедиції, під час яких, на спеціально вибраному маршруті, тематично досліджують рослинний світ високогір’я Чивчино-Гринявських гір. Для проведення постійних ботанічних спостережень за станом біорізноманіття гірської території, на спеціально вибраних місцях були закладені «Ботанічні пробні площі». Особлива увага приділяється рідкісним, реліктовим і ендемічним видам рослин, які зростають у високогірних чагарниках та на трав’янистих луках. При ботанічних дослідженнях цих, найбільш цінних видів трав’яних рослин, зазначається їх конкретне місце зростання.
На території Парку зростає 980 різних видів рослин. Особлива екологічна цінність терену Чивчино-Гринявських гір, що відноситься до території Парку, полягає в тому, що тут зростає 65 рідкісних видів рослин, які занесені до «Червоної книги України». Перш за все назвемо такі види рідкісних рослин: чорнянка карпатська, костриця карпатська, рододендрон східнокарпатський, ломикамінь аїзоподібний, любка дволиста та тирлич крапчастий.
Тваринний світ території Парку, що знаходиться у високогір’ї Чивчино-Гринявських гір дуже багатий. Він складається із 219 різних видів хребетних тварин. Наукові працівники, разом із працівниками ПОНДВ, виконують зоологічні дослідження дикої фауни. Дослідницька робота проводиться на спеціально закладених «Зоологічних постійних пробних площах» та під час польових зоологічних експедицій (за відповідно вибраним маршрутом). Одним із завдань цієї науково-дослідної роботи є інвентаризація наявних ссавців, птахів, риб, земноводних, плазунів і комах. При цьому використовуються сучасні технічні засоби спостереження і фіксації зоологічних даних: бінокль, фотокамера, так звані «фотопастки» та сучасні мобільні телефони із операційною системою «Android», на яких встановлена геолокаційна програма «SMART». Ці мобільні телефони Парк отримав у рамках проекту SNPA – «Підтримка природно-заповідних територій в Україні», що фінансується Урядом Німеччини.
Дальше наведемо перелік різних видів диких тварин, над якими ведеться зоологічний та екологічний моніторинг: ведмідь бурий, олень благородний, козуля європейська, кабан дикий, вовк, рись, борсук, норка, горностай, куниця, видра, кіт дикий, лисиця, заєць, білка, тхір, беркут, глухар, тетерук і орябка. Протягом останніх 10-ти років природоохоронної та дослідницької роботи, на території Чивчино-Гринявських гір було виявлено 81 вид рідкісних видів диких тварин, що занесені до «Червоної книги України». Особливо варто назвати безперечну природну та екологічну цінність великих хижаків, ведмедя бурого (найбільшого дикого звіра Карпатських гір) і рисі євроазійської; рідкісних видів птахів, беркута (орла) і тетерука (ґотура); рідкісного виду риб, лосося дунайського (головача) та рідкісного виду земноводних, тритона карпатського і саламандри плямистої.
Працівники Парку цілорічно проводить наукові спостереження на вибраними явищами природи та здійснює постійний моніторинг погодних умов протягом чотирьох сезонів року: весна, літо, осінь і зима. Всі вони суттєво впливають на розвиток рослинного і тваринного світу, на зміни у неживій природі та розвиток гірських ландшафтах Чивчино-Гринявських гір.
Постійно проводяться природознавчі тематичні дослідження абіотичного середовища території Парку. Вивчаються кліматичні умови високогірної частини Чивчино-Гринявських гір, на якій розташований Парк. На «Стаціонарному гідрометеопості», що розміщений на річці Перкалаба (в урочищі Перкалаба), ведеться щоденне ручне записування основних метеорологічних даних: температури повітря, атмосферного тиску, вологості повітря, швидкості вітру. Окремо досліджуються також наявні джерела мінеральної води «Буркут», «Сірководневої» та «Солоної».
Ручний збір основних метеорологічних даних на території Парку, вимагає від всіх його працівників великої акуратності та значних затрат часу. Протягом цілого року, вони спостерігають і коротко описують основні природні явища: дощ, сніг, град, гроза, мороз, снігопад і відлига. Вимірюється також рівень води, температура води та товщини льоду на річці Перкалаба.
Всі природні явища комплексно впливають на розвиток дикого рослинного і тваринного світу, на стан високогірних ландшафтів та на природні зміни у неживій природі. Крім того, сучасне глобальне потепління клімату на Землі, занепад полонського господарства та екологічні порушення в лісовому господарстві України, дуже негативно впливають на всі Українські Карпати, й зокрема, на стан природи і екології Чивчино-Гринявських гір. При цьому створюється реальна загроза для виживання найбільш екологічно вразливих видів диких рослин і тварин Українських Карпат.
Таким чином, ми коротко познайомили вас із сучасними науковими дослідженнями природи і екології високогірного терену Чивчино-Гринявських гір, що належить НПП «Верховинський». Під час цих досліджень одержано практичний досвід успішного використання фенологічних карточок, фото-відеокамер та мобільних телефонів із геолокаційною програмою «SMART». Окремо варто виділити набутий практичний досвід успішного використання працівниками Парку мобільних телефонів (із операційною системою «Android»), на яких встановлена геолокаційна програма «SMART», що знаходиться в Інтернеті у вільному доступі.
На нашу думку, саме досвід використання програми «SMART», може бути корисним для вчителів біології та географії, які працюють у ліцеях Верховинського р-ну, для одержання геолокаційних даних, під час дослідженням свого рідного Гуцульського краю. Крім того, даний досвід може бути використаний також працівниками туристичної сфери Верховинщини, для більш зручнішого і безпечнішого подорожування гірським тереном цього краю. Тому ми запрошуємо до співпраці всіх тих верховинців, які цікавляться дослідженням та збереженням природи і екології Чивчино-Гринявських гір
