Гуцульська легенда про священний «Пуп Землі» на плоскогір’ї Палениця в Чивчинських горах Частина 2. Осінні «Весілля пстругів» у високогірних річках, що витікають з-під плоскогір’я Палениця.

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

Давні гуцули Карпатського краю створили також гарні легенди про  осінній нерест струмкових форелей, так звані «Весілля пстругів» (гуцульською говіркою  струмкові форелі – «пструги»). Вони щоосені нерестяться («труться») на водних плесах високогірних потоків Чивчинських гір. Загальновідомо, що струмкові форелі живуть самотньо. Кожна окрема форель живе в місці свого полювання, на пристойній віддалі одна від іншої. Тільки восени, під час життєдайної мандрівки на нерестилище, до витоків водних джерел, вони скупчуються у великі «весільні» групи, які нестримно набуваються, танцюють і шаленіють.

Коли приходить їхня «весільна» пора осіннього нересту, у світлі сонця, а ще частіше, при місячній повні, струмкові форелі завжди пливуть проти течії, до витоків навколишніх гірських рік, річок і потоків. Вони настирливо пробираються вгору, бистрими гірськими потоками, для усамітнених «весільних» зустрічей.

Туди захоплено пливуть стрункі риби-панянки, з привабливими голівками, оточеними перистими чуйниками. Вони приодягнуті в сріблясту луску на єдвабній підкладці, мають оксамитні, золотаво притінені станики, що облягають дрібні груди. Всі риби-панянки, набухлі від ікри, із красивими шиями, радісно тремтять у «весільному танці».

А слідом за ними, уперто пливуть численні панцерно-сріблясті риби-паничі. Вони пливуть у розміреному пориві, але в непоступливій боротьбі поміж собою. Задля осіннього нересту – великих риб’ячих «весіль» і веселих розваг, всі «пструги» продираються ще далі, до скритих, під вершинами Чивчинських гір, таємничих сховищ підземних вод. А звідти повертаються вниз, від Паленицького водорозділу, звідки розходяться витоки (гуцульською говіркою  – «голови») чотирьох річок, на всі чотири сторони світу.

Текст: Іван Зеленчук, Ярослав Зеленчук, Національний природний парк «Верховинський».

Фотоілюстрації: Ярослав Зеленчук, Іван Коляджин, Національний природний парк «Верховинський».

Новини

Видатний гуцульський народний мудрець та знаменитий полонинський господарь Фока Максим’юк (Шумеїв) із Ясенова Горішнього.

Видатний гуцульський народний мудрець та знаменитий полонинський господарь Фока Максим’юк (Шумеїв) із Ясенова Горішнього. «Чорногора – це особливе місце у Карпатах. Із Чорногори однакова віддаль єк до землі, так до неба, до гуцулів – чи до Бога. Священна Чорногора – це Пуп Світу». Станіслав Вінценз «На високій полонині. Правда старовіку» Спочатку ми познайомимо вас із […]

  • Науково-дослідний відділ

У межах всеукраїнської ініціативи від Українського центру реабілітації рукокрилих ми провели тематичну зустріч у нашому Еколого-освітньому візит-центрі.

Це був не просто еко-захід — це була справжня магія природи, яка об’єднала дітей з Київщини, команду НПП «Верховинський» та наших нічних крилатих друзів — кажанів У межах всеукраїнської ініціативи від Українського центру реабілітації рукокрилих ми провели тематичну зустріч у нашому Еколого-освітньому візит-центрі. Було щиро, пізнавально й дуже атмосферно Діти дізналися: чому кажани зовсім не […]

  • Екоосвіта

👷Фахівцями відділу рекреації спільно з працівниками 🌲 Перкалабського ПНДВ здійснено експедицію на територію Парку 🏞️

Фахівцями відділу рекреації спільно з працівниками Перкалабського ПНДВ здійснено експедицію на територію Парку Метою якої було обстеження рекреаційних об’єктів, для короткострокового відпочинку та стану маркування еколого-пізнавального туристичного маршруту “Перкалаба – Пробійнівка”. . Загальна протяжність маршруту – 25 км.

  • Рекреація