Традиційне полонинське господарство гуцулів у Чивчино-Гринявських горах. Частина 3. Основні пастуші плаї на терені Гринявських гір.

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

За годину вийшли ми з ліса на полонину. Тут пастухи пустили худобу попастися та відпочити. Далі продовжився полонинський перехід до ближніх сіл на Білому Черемоші. Навкруги на небосхилі, почали виринати вершини найвищих гір. Через короткий час відслонився й наш славний Чівчин, якого ми покинули чотири години тому. Він поступово виринав та піднімався чим раз вище й вище. Постать і вигляд цієї красної гори величний і поважний. Але чогось він задуманий… Чівчин гордо височить, як легендарний «Великан», із красивою сивоволосою головою на широких плечах. Не даремно вершину Чівчина, сусідні волохи Румунії, назвали іменем «Гомул», що означає «Людина». Я обернув коня і довго дивився на него. Гора Чивчин робить могутнє враження на всіх подорожуючих людей. Приємні враження від його чудового вигляду, часом перевищують враження навіть від самої Чорногори.

Незабаром наша череда худоби вийшла на верх Масного Прислопа. Із Чорногри потягнуло студеним вітром. Від цього місця, плай плавно приводить гірським хребтом Пнев’є, до плонини Тарночки. Хмари від Чорногори, надлітають до нас великими клубами. Ми рухаємося мовчки, лиш часом сумно зарикає худоба та заграє тужно пастуша флояра. Нарешті наш похід добрався до стрімкого плаю, поблизу потоку Мусірний, що веде до першого маленького села Шикмани (сучасне село Пробійна). Цим стрімким плаєм, вже не можливо їхати верхи на коні, а треба йти пішки й вести коня за собою.

В кінці ми зійшли у Шикмани. Згодом я завітав до хати пана Мільковича, свого шурина і властителя полонини на Чівчині. Цього вечора в Шикманах звучав голосний рик полонинської худоби та вигуки пастухів. На радісну зустріч нашого полонинського поверненя, вийшов веселий гурт сільських чоловіків, жінок та дітей. Бо полонинське літо вже закінчилося й нарешті вернулася їх маржина із далеких полонин на Чівчині».

Пропоноване відтворення природознавчого опису «Традиційного полонинського господарства гуцулів у Чивчино-Гринявських горах» було зроблено на основі фактичних матерів книги: Пігуляк Єротей. Верховинські згадки. В полонині Чівчін, ч. І. Над озером Шибене, ч. ІІ. / Упорядник Ярослав Зеленчук. – Косів. – Писаний Камінь, 2018. – 202 с.

Новини

Частина ІІ. Феномен високогірності та багатогірності Верховинського р-ну, Івано-Франківської обл., в Українських Карпатах.

Перейдемо до розгляду основних аргументів, які обґрунтовують актуальність розробки даного науково-практичного проекту. При науковій розробці ідеї й концепції цього проекту, в першу чергу було звернуто основну увагу на те, що Верховинський р-н Івано-Франківської обл. має специфічні фізико-географічні  та етнокультурні особливості, які є визначальними (базовими) у його об’єктивній українознавчій характеристиці. Перша специфічна фізико-географічна особливість Верховинського району […]

  • Науково-дослідний відділ

Частина І. Ландшафтно-рекреаційна та історико-культурна цінність гірських та високогірних теренів Верховинського регіону Українських Карпат. Частина І. Ідея науково-дослідного проекту «Перспективи збереження й розвитку визначних гірських етноландшафтів та пам’яток історії і культури Верховинщини в Українських Карпатах».

Ландшафтно-рекреаційна та історико-культурна цінність гірських та високогірних теренів Верховинського регіону Українських Карпат. Частина І. Ідея науково-дослідного проекту «Перспективи збереження й розвитку визначних гірських етноландшафтів та пам’яток історії і культури Верховинщини в Українських Карпатах». Гуцульський історико-етнографічний регіон України займає особливе місце в науково-практичних розробках перспективних проектів соціально-економічного та культурно-мистецького розвитку гірської та високогірної території Українських Карпат. […]

  • Науково-дослідний відділ