Перш чим зробити – подумайте

Автор: Ю. Ватуйчак

Восени кожний добрий господар завжди піклується про чистоту власного обійстя, не забуваючи звичайно присадибну ділянку, городи  та канави вздовж доріг.  Зібране листя залишки трави  і сухе листя стараються спалити не думаючи про наслідки. Спалювання листя та трави стало настільки звичним, що на шкоду, яка завдається довкіллю життю і здоров’ю людей ніхто не звертає уваги.

Під час згоряння однієї  тонни рослинних залишків у повітря викладається майже 9 кг мікрочастинок диму. До їхнього складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали та інші канцерогенні сполуки. Крім того, з димом у повітря потрапляють діоксини – шкідливі для людини речовини. Додаткова проблема в тому, що з листям часто горить і безліч усякого сміття, а це істотно підсилює  забруднення  атмосфери. Так, наприклад, при згорянні поліетиленового пакету в повітря потрапляють десятки хімічних сполук, більшість з них отруйні для людини.

В місцях спалювання, на  природних ділянках, вогонь знищує насіння коріння рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів. При спалюванні трави на присадибних ділянках, сінокосах, виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки. Таким чином існує загроза виникнення лісових пожеж і загоряння житлових будинків. Часто пора випалювання сухих трав випадає на період розмноження диких птахів та інших живих організмів. Після спалювання середовища розмноження та існування , птахи надовго покидають цю місцевість.

Окрім безпосередньої загрози для здоров’я людини, спалювання листя і сухої трави призводить до руйнування  ґрунтового шару, адже вигорають рослинні залишки та гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. За нормальних умов, коли листя перегниває, речовини необхідні для розвитку рослин повертаються в ґрунт. Більше того, щорічне спалювання листя спричинює виснаження ґрунту та  зменшення врожайності .

Єдиний спосіб знизити кількість трав’яних пожеж і зменшити збитки від них – це проведення екологічної освіти серед шкільної молоді, власників сільських господарств та лісогосподарських організацій, з метою відмови від свідомого випалювання сухої рослинності. З огляду на вище викладене людям слід замислитися, чи варто тепер випалювати суху траву, бур’ян, листя, перетворюючи родючі землі навколо нас на попелище, тим самим негативно впливаючи на навколишнє середовище. Наукові  співробітники рекомендують складувати листя і суху траву у відповідних місцях, а після перегнивання використовувати як добриво для земельних ділянок.

На основі безперечного чинника широкого спектру негативних наслідків підпалів, а особливо небезпеки для здоров’я та життя людей, спалювання сухої трави, опалого листя та інших рослинних залишків, без дозволу відповідних органів заборонене законодавством України.

Новини

Дослідницькі мандрівки швейцарського письменника Ганса Цбіндена, влітку 1932 року, високогірними теренами Гуцульського регіону Українських Карпат. Частина 3. «В ГУЦУЛЬСЬКІЙ ХАТІ»

Дослідницькі мандрівки швейцарського письменника Ганса Цбіндена, влітку 1932 року, високогірними теренами Гуцульського регіону Українських Карпат. Із історії Гуцульщини відомо, що видатний швейцарський письменник і мандрівник Ганс Цбінден (1893-1971), влітку 1932 року, подорожував теренами Українських Карпат. Він проводив експедиційні дослідження пам’яток природи найвищих гір і полонин Чорногірського гірського масиву та традиційну культурну і мистецьку спадщину Гуцульщини. […]

  • Науково-дослідний відділ

🌍Міжнародна конференція в Румунії!

Міжнародна конференція в Румунії! У період з 9 по 12 жовтня 2025 року начальник науково-дослідного відділу Національного природного парку «Верховинський» Людмила Мацап’як взяла участь у міжнародній конференціїі «Захист та охорона довкілля в контексті поточних кліматичних змін та геополітичних викликів (EUnviRO2025)», який відбувся в місті Ватра Дорней, повіт Сучава (Румунія). Захід зібрав понад 60 доповідей у […]

  • Науково-дослідний відділ

У рамках відзначення Всесвітнього дня мігруючих птахів (World Migratory Bird Day, WMBD) та популяризації місії й досягнень AEWA (Угоди про охорону афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів), в Еколого-освітньому візит-центрі НПП «Верховинський» відбувся незабутній екоосвітній захід для юних природолюбів Верховинщини.🦅

У рамках відзначення Всесвітнього дня мігруючих птахів (World Migratory Bird Day, WMBD) та популяризації місії й досягнень AEWA (Угоди про охорону афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів), в Еколого-освітньому візит-центрі НПП «Верховинський» відбувся незабутній екоосвітній захід для юних природолюбів Верховинщини. І хоча ми не крокували лісовими стежками, — ліс сам прийшов до нас: кольоровими крилами, дзвінкими голосами […]

  • Екоосвіта