Частина ІІ. Дерев’яна хата-ґражда Танасія Уршеджука, як практичний зразок гуцульської етноекологічної садиби для раціонального проживання, побуту та ведення гірського господарства.

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

Далі Станіслав Вінценз наводить цікавий опис однієї зустрічі та гостювання Фоки Максимюка (Шумеєвого) у хаті-ґражді Танасенька в Жабю-Їльцях. На весняне свято Ївдокії, пан-господарь Фока із Їсенова Горішнього, повернув у гості до свого побратима Танасія Уршеги, що жив поблизу церква у Їльцях. Тут варто додати, що особисто Танасій знав ще із хлопця батька Фоки – Миколу Максим’юка. Він також був добре знайомий ще із 91- річним дідом Фоки – Андрієм Шумеюком (1828-1919). Із історії Гуцульщини відомо, що знатний гуцульський рід Шумеюків володів великою полониною «Ґропа» під горою Піп Іван (Чорногора) та далекою полониною «Гнітеса» в Чивчинських горах.

Гуцульська ґражда та ґаздівство Танасенька складалось із кількох великих дерев’яних хат, з’єднаних просторими подвір’ями. У воринових загородах, численна породиста худоба, споживала розкидане по снігу, запашне зелене сіно. Там були знані радовецькі корови, які давали багато молока. Були також місцеві карпатсько-гуцульські вівці, що ще ранньою весною почали відчувати наближення довгоочікуваного  Полонинського ходу. Всього Танасенько утримував на своєму великому господарстві добрих кілька сотень корів та понад одну тисячу овець. В Їльцях добре пам’ятають, що він щедро міг дати «за Простибиг», молодим ґаздам свого села дійну коровку й навіть пару волів.

І мабуть, ніхто із гуцулів Жаб’євщини не знався на коровах, конях і вівцях так добре, як він. Пам’ять у Танасія Уршеги була особлива. Він знав кожне своє телятко, лошатко і ягнятко від народження. Постійно був зайнятий на своєму господарстві, від самого ранку до темної ночі. Бо добрі ґазди по-Божому ставляться до всього живого, до кожної живої істоти, вони мають відкрите щире серце.

Танасенько радо зустрів свого побратима Фоку на просторому подвір’ї перед хатою. Він швиденько перебрався із робочого вбрання у святкове. Убрав на себе черлені волосінки (крашениці), вишиту леніну сорочьку та єрований овечий кожух. Його біле, довге і густе волосся, красиво підстрижене «у пидтинці», було злегка намазано свіжим овечим маслом. Спочатку він завів Фоку у свою робочу майстерню, де показав добротні дерев’яні бербениці, коновки, крісла, коси, греблі, вила і лопати, зроблені його руками. В його майстерні приємно пахло деревиною смереки і кедра.

Потім господар запросив свого поважного гостя у хату. В просторій світлиці (т’ихаті) він розклав на великому столі, перед поважним гостем кілька будзив сира, кожен такою величиною єк жорен. Гостинний дідусь Танасій цілий вечір спілкувався із любим Фокою.  Він говорив довго й переконливо: «Дєкувати Господу Богу, шо ми два стрітилиси й видимоси разом. На старші роки я щиро радуюси своїми дітьми і господарством. Бо хто дбаї про дітий, той дбаї про світ, а ни про себе. Я навіть не знаю, єк так футко мій вік пролетів. Від священика Долішньої церкви Жєб’ївської парафії, я довідався, що мені на Покрову 90 років минуло. Це не багато, ні, але …Я глибоко вірю, що у нашому житті, на все є Божя Воля й Божя Ласка!

Новини

Дослідницькі мандрівки швейцарського письменника Ганса Цбіндена, влітку 1932 року, високогірними теренами Гуцульського регіону Українських Карпат. Частина 3. «В ГУЦУЛЬСЬКІЙ ХАТІ»

Дослідницькі мандрівки швейцарського письменника Ганса Цбіндена, влітку 1932 року, високогірними теренами Гуцульського регіону Українських Карпат. Із історії Гуцульщини відомо, що видатний швейцарський письменник і мандрівник Ганс Цбінден (1893-1971), влітку 1932 року, подорожував теренами Українських Карпат. Він проводив експедиційні дослідження пам’яток природи найвищих гір і полонин Чорногірського гірського масиву та традиційну культурну і мистецьку спадщину Гуцульщини. […]

  • Науково-дослідний відділ

🌍Міжнародна конференція в Румунії!

Міжнародна конференція в Румунії! У період з 9 по 12 жовтня 2025 року начальник науково-дослідного відділу Національного природного парку «Верховинський» Людмила Мацап’як взяла участь у міжнародній конференціїі «Захист та охорона довкілля в контексті поточних кліматичних змін та геополітичних викликів (EUnviRO2025)», який відбувся в місті Ватра Дорней, повіт Сучава (Румунія). Захід зібрав понад 60 доповідей у […]

  • Науково-дослідний відділ

У рамках відзначення Всесвітнього дня мігруючих птахів (World Migratory Bird Day, WMBD) та популяризації місії й досягнень AEWA (Угоди про охорону афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів), в Еколого-освітньому візит-центрі НПП «Верховинський» відбувся незабутній екоосвітній захід для юних природолюбів Верховинщини.🦅

У рамках відзначення Всесвітнього дня мігруючих птахів (World Migratory Bird Day, WMBD) та популяризації місії й досягнень AEWA (Угоди про охорону афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів), в Еколого-освітньому візит-центрі НПП «Верховинський» відбувся незабутній екоосвітній захід для юних природолюбів Верховинщини. І хоча ми не крокували лісовими стежками, — ліс сам прийшов до нас: кольоровими крилами, дзвінкими голосами […]

  • Екоосвіта