Частина 5. Старовіцка гуцульська легенда про те, як лая вовків вдерлася у хату Горюків, на горі Чивчин.

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

Але за першою великою бідою, прийшло друге велике нещастя до цього чоловіка. Однієї днини, Горюк залишив свого маленького хлопчика самого у хаті, а сам пішов у ліс збирати ягоди і гриби. В той час, коли його не було дома, до самотньої хати, через погано заперті двері, вдерлася лая голодних вовків… Пізно вечором вернувси Горюк із ліса, до своєї хати, а дома нема нікого: ні його сина, ні олениці із малими, нема… Лиш виднілася, розбризкана кров, усюди по хаті. Глибокий жаль і великий біль, стиснули серце нещасного батька. У велику лють зайшов знедолений чьоловік … Тут він подумав, що лиш від голодних вовків могла загинути його єдина дитина… Боже борони від такого жахливого випадку, але дійсно голодні вовки могли розжерти нещасну дитину … Так сталося, що він знову залишився сам у хаті – ні вірної жінки, ні рідного синочька більше нема …

Дуже важко перебув він той кіжкий рік у своїй хаті на Чівчині. Нещасний чьоловік жив сам – самісінький. Він не мав нікого коло себе. По навколишніх верьхах ходив – блукав, на дику звірину полював. Але найбільшу ненависть він мав до тих захланних вовків. Не руками, а зубами душив би їх всіх!

Одного ранку, зайшов сумний Горюк, у сусідні непрохідні смерекові праліси. Аж під самий Лустун, над Чорною Рікою, він подався. Раптом глянув, а на лісовій поляні, икас дитина ходит! Гола, голісінька, єк мати її народила… Тай ни на двох ногах стоїт тота дитина. А на руках і ногах, по поляні, рачки лазаї… Ніби вона шош шукаї. Майже вовчі голоси із себе видає.

Здивований чоловік тихо підкрався до тої лісової поляни. Але загадкове, людське створіння, побачило його і зразу втекло у ліс. Сполошене дитинча спритно тікало та дивні голоси із себе видавало. Із великим трудом, зловив Горюк тоту здичавілу дитину за ногу. Перелякана дитина відчайдушно пручалася, кричала і кусалася. Схопив чоловік дику дитину на руки й придивився ще ближче… Дитина, єк дитина… Але дуже перепуджене тото людське створіння було. Ще ближче до дитини придививси… Раптом він ударив себе долонею у чоло! Та це ж його дитина! Його хлопець! Його рідний син! Видно того нещасного дня, коли голодні вовки вдерлася до його хати, то вони роздерли лиш бідну оленицю із оленятами… А його дитину, якась вовчиця, що мала своїх малих вовченят, забрала із собою, до свого леговища у густому лісі.

Перепуджена дитина безперестанно пручалася, верещєла, дряпала і кусала свого рятівника. Але зраділий Горюк не випустив її із своїх рук, а заніс у хату. Як тільки він заніс врятовану дитину до дому, то велика лая вовків знову окружила його хату. Того дня, із тяжкою бідою, прогнав він тих дивних вовків від своєї хати.

 

Новини

Сприяння розвитку науки в регіоні

За сприянням дирекції НПП «Веховинський» Михайла Нечая в рамках «Проекту організації території НПП «Верховинський» 11-12 травня відбулася чергова робоча зустріч між працівниками Парку, начальниці наукового відділу Людмили Мацап’як та молодшої наукової співробітниці Алли Зітенюк, та мали змогу попрацювати з  високваліфікованими провідними науковцями, зокрема отримати дорогоцінний досвід у сфері ботаніки, від член-кореспондента НАН України, доктора біологічних […]

  • Науково-дослідний відділ
  • Новини установи

ОБЕРЕЖНО – ЗМІЇ!

ЯК ВБЕРЕГТИСЯ ВІД УКУСІВ ЗМІЙ: ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ Одягайтесь відповідно Якщо ви вирушаєте в місцевість, де потенційно можуть бути плазуни, вдягайте одяг, що захистить від укусів. Це повинні бути довгі штани із цупкої тканини, високі черевики. Штани потрібно заправити в черевики. Перевіряйте місце привалу Перед тим, як сісти на траву, камінь чи колоду дерева – будь […]

  • Без категорії