Навіть мертва деревина потрібна лісу!

Автор: А.Зітенюк

Як природоохоронна установа, НПП «Верховинський», є учасником багатьох теоретичних та практичних заходів стосовно раціонального, науково-обґрунтованого природоохоронного менеджменту на природно-заповідних територіях. Так, на запрошення WWF-Україна на презентацію дослідження «Найкращі практики менеджменту мертвої деревини», НПП «Верховинський» приєднався до даного заходу.

А ви знали, що коли ми йдемо лісом і бачимо повалені дерева, які вже з плином часу на різних періодах розкладу – це є необхідністю «здорової» екосистеми лісу та безпосередньою умовою перебування там багатьох видів рослин та тварин. Так, скажімо дерево чи його частина, що гниє на лісовій підстилці, служать харчовою базою чи домівкою для певних видів тварин і тут не йде мова про шкідників лісу! Крім того, трухлява деревина є субстратом для зростання грибів, мохів, лишайників та вищих рослин, серед яких є певні види, що занесені до Червоної Книги України.

Якщо коротко перерахувати основні функції мертвої деревини у лісових екосистемах, то це приблизно так:

  • Підтримує продуктивність лісу, забезпечуючи органічний субстрат, вологу, поживні речовини та простір для відновлення молодих дерев. Навіть деякі види хвойних потребують наявності старих колод для поновлення;
  • Забезпечує середовище існування для організмів, які живуть, харчуються або гніздяться в порожнинах мертвої та відмираючої деревини, а також для водних організмів, які живуть у водоймах, утворених поваленими стовбурами та гілками;
  • Забезпечує їжу для низки живих організмів: жуків, грибів та бактерій;
  • Забезпечує стабільність схилів та запобігає ґрунтовій ерозії у випадку штормів, сильних дощів та інших екстремальних погодних явищ;
  • Забезпечує довгострокове зберігання вуглецю, пом’якшуючи наслідки зміни клімату.

Окрім того, наявність мертвої у старовікових лісах є обов’язковою умовою для надання статусу «праліс», що підвищує його природоохоронний статус на всіх рівнях.

Що ж стосується мертвої деревини на території НПП «Верховинський», у заповідній зоні (ще є господарська зона та зони регульованої і стаціонарної рекреацій), що становить близько 49 % заборонений будь-який вид господарської, рекреаційної та іншої діяльності, в тому числі і ліквідація мертвої деревини! Також це стосується таких ділянок як: зони навколо місць гніздування червонокнижних птахів, їх токування; ділянка з берлогою та інших.

 

 

Новини

25 Зліт творчої учнівської молоді Гуцульщини, який відбувся в селі Лазещина, Рахівського р-ну, Закарпатської обл.

В Гуцульському регіоні України, протягом останніх 25 років, проводяться регіональні Зльоти творчої учнівської молоді Гуцульщини. Організатором даних зльотів виступають керівники освіти місцевих територіальних громад Гуцульщини та ГО «Гуцульська освітянська рада», яку очолює досвідчений український педагог і організатор освіти із Вижниччини, Дмитро Никифоряк. Цієї осені, 17 жовтня 2025 року, в селі Лазещина, Рахівського р-ну, Закарпатської обл., […]

  • Науково-дослідний відділ
  • Новини установи

Як навчитися жити поруч із дикою природою: у Верховині відбувся тренінг із попередження конфліктів між людьми та хижаками

Співіснування людини та дикої природи — цілком можливе, якщо діяти розумно. Для цього важливо не боротися з природою, а навчитися жити поруч із нею: створювати сприятливі умови для тварин, допомагати фахівцям розвивати свої знання та впроваджувати ефективні способи запобігання конфліктам — від екологічного планування територій до встановлення електричних огорож. Гармонія між людиною та дикою природою […]

  • Охорона природи
  • Екоосвіта
  • Науково-дослідний відділ
  • Новини установи
  • Рекреація

Дослідницькі мандрівки швейцарського письменника Ганса Цбіндена, влітку 1932 року, високогірними теренами Гуцульського регіону Українських Карпат. Частина 3. «В ГУЦУЛЬСЬКІЙ ХАТІ»

Дослідницькі мандрівки швейцарського письменника Ганса Цбіндена, влітку 1932 року, високогірними теренами Гуцульського регіону Українських Карпат. Із історії Гуцульщини відомо, що видатний швейцарський письменник і мандрівник Ганс Цбінден (1893-1971), влітку 1932 року, подорожував теренами Українських Карпат. Він проводив експедиційні дослідження пам’яток природи найвищих гір і полонин Чорногірського гірського масиву та традиційну культурну і мистецьку спадщину Гуцульщини. […]

  • Науково-дослідний відділ