Навіть мертва деревина потрібна лісу!

Автор: А.Зітенюк

Як природоохоронна установа, НПП «Верховинський», є учасником багатьох теоретичних та практичних заходів стосовно раціонального, науково-обґрунтованого природоохоронного менеджменту на природно-заповідних територіях. Так, на запрошення WWF-Україна на презентацію дослідження «Найкращі практики менеджменту мертвої деревини», НПП «Верховинський» приєднався до даного заходу.

А ви знали, що коли ми йдемо лісом і бачимо повалені дерева, які вже з плином часу на різних періодах розкладу – це є необхідністю «здорової» екосистеми лісу та безпосередньою умовою перебування там багатьох видів рослин та тварин. Так, скажімо дерево чи його частина, що гниє на лісовій підстилці, служать харчовою базою чи домівкою для певних видів тварин і тут не йде мова про шкідників лісу! Крім того, трухлява деревина є субстратом для зростання грибів, мохів, лишайників та вищих рослин, серед яких є певні види, що занесені до Червоної Книги України.

Якщо коротко перерахувати основні функції мертвої деревини у лісових екосистемах, то це приблизно так:

  • Підтримує продуктивність лісу, забезпечуючи органічний субстрат, вологу, поживні речовини та простір для відновлення молодих дерев. Навіть деякі види хвойних потребують наявності старих колод для поновлення;
  • Забезпечує середовище існування для організмів, які живуть, харчуються або гніздяться в порожнинах мертвої та відмираючої деревини, а також для водних організмів, які живуть у водоймах, утворених поваленими стовбурами та гілками;
  • Забезпечує їжу для низки живих організмів: жуків, грибів та бактерій;
  • Забезпечує стабільність схилів та запобігає ґрунтовій ерозії у випадку штормів, сильних дощів та інших екстремальних погодних явищ;
  • Забезпечує довгострокове зберігання вуглецю, пом’якшуючи наслідки зміни клімату.

Окрім того, наявність мертвої у старовікових лісах є обов’язковою умовою для надання статусу «праліс», що підвищує його природоохоронний статус на всіх рівнях.

Що ж стосується мертвої деревини на території НПП «Верховинський», у заповідній зоні (ще є господарська зона та зони регульованої і стаціонарної рекреацій), що становить близько 49 % заборонений будь-який вид господарської, рекреаційної та іншої діяльності, в тому числі і ліквідація мертвої деревини! Також це стосується таких ділянок як: зони навколо місць гніздування червонокнижних птахів, їх токування; ділянка з берлогою та інших.

 

 

Новини

Наша екоакція продовжується, і кожна така зустріч наповнює серця особливим теплом ❤️

Наша екоакція продовжується, і кожна така зустріч наповнює серця особливим теплом . Працівники рекреації та еколого-освітньої роботи НПП «Верховинський» завітали до малят із маленькими подаруночками , щоб додати їм трішки дива у ці чарівні зимові дні. Ми побували в Ільцівському ЗДО (дитячий садок) «Квітка Карпат», Верховинському ЗДО (ясла-садок) «Сонечко», Білоберізькому ЗДО (дитячий садок) «Теремок». Малюки […]

  • Рекреація
  • Екоосвіта

Працівники відділів рекреації та еколого-освітньої роботи НПП «Верховинський» напередодні свята Святого Миколая 🎅✨ відвідали заклади дошкільної освіти

Працівники відділів рекреації та еколого-освітньої роботи НПП «Верховинський» напередодні свята Святого Миколая відвідали заклади дошкільної освіти Верховинського району, а саме: Верхньоясенівський ЗДО «Гуцулятко», Криворівнянський ЗДО «Червона шапочка» та Буковецький ЗДО «Світлячок» . Маленьким захисникам природи були вручені символічні подарунки , які додали тепла та радості у цей передсвятковий час. Ми щиро вдячні за теплу зустріч […]

  • Рекреація
  • Екоосвіта

Частина VІІ. Задача науково-дослідної роботи для спільного громадського визначення «Семи див селища Верховина».

На завершення статті ми пропонуємо всім верховинцям, спільними зусиллями, виконати пошукову науково-дослідну роботу, тобто зробити своєрідну гуцульську інтелектуальну толоку. Творча ідея пропонованої задачі полягає в тому, аби обдумано визначити «Сім визначних гірськогосподарських етноландшафтів селища Верховина» – «Сім етноландшафтних див-чудес Верховини». Друга творча ідея повністю аналогічна, нам потрібно аргументовано назвати «Сім визначних пам’яток етносоціальної історії і […]

  • Науково-дослідний відділ