Частина 8. Природа і екологія високогірного терену Українських Карпат, сприяла збереженню давніх християнських звичаїв, обрядів і традицій Гуцульщини.

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

Цікавим є опис Ст. Вінцензом активної участі Фоки Максим’юка (Шумеєвого) у довгожданному відродженні стародавнього християнського обряду «Гуцульської Коляди» у своєму рідному Жаб’євському краї. «Щоб воскресити улюблену гуцульську коляду, письменний Фока видобував, звідки міг, старі коляди і пісні. Навідувався й до старого дяка Кропивницького у Криворівні, який допомагав всім колядникам.

Старші люди вітали відроджену гуцульську коляду, зі сльозами на очах. Найбільша радість наставала тоді, коли під вікнами сільських дерев’яних хат, у світлах виднілося черлене вбрання колядників, чути було як весело зайграли скрипки і трембіти та голосно задзвенів дзвіночок керівника гуцульської коляди, якого поважно називають «Березою».  Згідно давніх вірувань гуцулів, «Береза» – це дуже витривале й живуче дерево, тобто дерево – першопроходець всіх лісів у Карпатських горах.

Під час християнського обряду колядування, колядницький «Береза», пан-господар Фока, був пишно убраний. Весь у блискучій міді, з двома пістолетами та чотирьма порохівницями. Він, то дзвенів дзвіночком, то керував плєсом, то співав коляди. Колядницький «Береза» виділяв у коляді не тільки кожну строфу, а навіть кожне слово. Вимовляв виразно і дивився в очі кожному коляднику. Колядники після кожного рядка, всі повторювали хором: «Радуйся, земле, Син Божий народився, радуйся!». Потім вони раптово зупинялися. З піснею на устах Фока розпочинав особливий гуцульський християнський обряд – колядницький данець, що називається «Плєс».

Для нас дуже важливим є філософський висновок Ст. Вінценза про велику радісність і щиру доброзичливість відродженого християнського обряду гуцульської коляди, яка є співаною молитвою до Господа Бога, що гармонізує та зцілює дух, душу і тіло людей.  

Гірські люди Чорногори здавна мудро вважають, що смуток – це поганство або навіть диявольська спокуса. Натомість рідне християнство – це радість вільна, це доброзичливість приязна. Тому тільки у наших Карпатських горах найкраще збереглися давні колядницькі співанки та плєси. Зберігся весь обряд гуцульської коляди, такий радісний, що аж до неба підскакує і тому правильно називається християнським.

Від самого початку Різдва Христового ходять горами, від хати до хати, гуцульські пастухи-колядники та промовляють: «Сонечко Святе, Лице Господнє, Ви є ґазда світовий, ватаг досконалий, а нас терпите віддавна й дальше. З темряви виведіть і захистіть нас. Слава Вам. Амінь».

Новини

Справжня дружба — як природа: яскрава, жива і без фільтрів 🌈

Ох, що це був за день! Руки в фарбі, обличчя в усмішках, одяг — ну, трішки в плямах… Але зате на згадку лишили своє екодружнє мистецтво Бо справжня дружба — як природа: яскрава, жива і без фільтрів Разом не тільки веселіше, а й зеленіше Кожна долонька — це не просто пляма кольору, це: наші спільні […]

  • Екоосвіта

🌿 Виявлено нові місцезростання рідкісної орхідеї Любки дволистої (Platanthera bifolia) – на території Буркутського ПНДВ, а саме на полонинах Попадя та Альбин.

Виявлено нові місцезростання рідкісної орхідеї Любки дволистої (Platanthera bifolia) – на території Буркутського ПНДВ, а саме на полонинах Попадя та Альбин. Працівники Буркутського природоохоронного науково-дослідного відділення та начальник науково-дослідного відділу НПП «Верховинський» підчас польових досліджень виявили та зафіксували рідкісний вид родини орхідних – любку дволисту (Platanthera bifolia), яка занесена до Червоної книги України. Знахідку задокументовано […]

  • Науково-дослідний відділ

🌿Цікаві місця НПП «Верховинський»🏞 🌲 Кляуза Балтагора

🌿Цікаві місця НПП «Верховинський»🏞 🌲 Кляуза Балтагора – унікальна гідротехнічна споруда на річці Чорний Черемош, яка розміщена на висоті понад 1280 м над рівнем моря, стала найвищою кляузою-гаттю цього басейну. Вона майстерно збудована з дерева та каміння й збереглася найменш зруйнованою серед усіх подібних споруд. 🏞 Навколо неї простягаються мальовничі полонини: • Прелуки (1567 м) […]

  • Рекреація
  • Мандрівникам