Частина 13. Європейські подорожі гуцулів Чорногірських Карпат до італійського міста Венеції, на березі Середземного моря.

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

Дуже цікавий історичний і географічний зміст має один опис, зроблений Ст. Вінцензом у творі «На високій полонині. Правда старовіку». Він розповідає про добровільну службу Фоки Максим’юка (Шумеєвого) при війську цісарської Австро-Угорщини, в славнозвісній Венеції. «За сімдесят років цісарських порядків військова служба здавалася тогочасним гірським людям Гуцульщини найбільшим нещастям. То була справжня неволя, було то велике приниження для ґаздівських синів. Одного разу, в родині Семена Зеленчука із Дземброні, допитливий Фока довідався, що у цісарському війську добровольці мають особливі мундири і що із ними поводяться гонорово.

Для того, аби повидіти далекого світа Італії, допитливий Фока Максим’юк із Ясенова Горішнього, таємно від батьків, дістався до Львова і зголосився у самому центрі губернії. То нічого, що він був одинак у батьків. Він сам, із власної волі, хоче служити ясновельможному австрійському цісареві. Але хоче служити у тому дивному італійському місті Венеції, що воно ціле розміщене на воді. Отак молодий гуцульський леґінь Фока, самотужки добрався із пастушої зимарки у Чорногорі – просто до приморської Венеції. Тільки згодом, на письмову вимогу свого батька Миколи Максим’юка, він повернувся до рідної хати-ґражди у Ясенові Горішньому. Дякувати Богу, історична подорож у далекі світи закінчилася добре. На старші роки, Фока мав про що розповідати цікавого своїм друзям».

З цієї книги ми довідуємось також, що Фока Максим’юк (Шумеїв) самостійно навчився грамоти в зайшлого «пана професора» у Жаб’ю. «У давні часи корінні гуцули думали, що небезпечно знати грамоту, й дуже з тим крилися. Тоді, у великій хаті-ґражді знаменитого гуцульського господаря Петра Юрука (Буліґи) у центрі Жєб’я, замешкав всезнаючий добродій – «пан професор». До того вченого чоловіка часто заходив молодий Фока. Він дивився на його книжки з великою повагою. Потім вийшло так, що за один рік, талановитий Фока навчився у пана професора таємничої «панської грамоти». Тут варто нагадати, що перед славним гуцулом Фокою, тільки один знатний мудрець Максим із Ївіря, у Бистриці під Чорногорою, знав читати книги і писати листи».

Новини

🌿💻 Фахівці відділів рекреації та еколого-освітньої роботи НПП «Верховинський» у “Всесвітній День Захисту Клімату” взяли участь у вебінарі «Екосистема сенсів: Як писати про зміну клімату» за участю Марини Яроцької (Кедрової) 🌍🌲

Фахівці відділів рекреації та еколого-освітньої роботи НПП «Верховинський» у “Всесвітній День Захисту Клімату” взяли участь у вебінарі «Екосистема сенсів: Як писати про зміну клімату» за участю Марини Яроцької (Кедрової) Під час онлайн-зустрічі обговорювали важливі та актуальні теми сьогодення: Як перетворити сухі наукові звіти про клімат на «живі» історії, що здатні зацікавити та залучити аудиторію? Чому […]

  • Рекреація
  • Екоосвіта

🌿💧 Екологічна акція «Чисті береги – чистий Черемош»-2026 💧🌿

Екологічна акція «Чисті береги – чистий Черемош»-2026 Черемош – священна ріка гуцулів, що з’єднує наш край зі всією Україною, а далі – зі світом Адже його води впадають у Чорне море. Це не лише окраса Гуцульщини, а й популярний центр водного туризму На жаль, річка та її притоки інколи перетворюються на сміттєзвалище, що несе загрозу […]

  • Рекреація
  • Екоосвіта

Фахівці відділів рекреації та еколого-освітньої роботи НПП «Верховинський» взяли участь у вебінарі «Ліс — твоє місце сили в часи змін». 🌲

Фахівці відділів рекреації та еколого-освітньої роботи НПП «Верховинський» взяли участь у вебінарі «Ліс — твоє місце сили в часи змін». Під час зустрічі учасники дізналися про вплив лісу на психічне здоров’я, емоційне відновлення та адаптацію до сучасних кліматичних викликів. Доповідачка Марина Яроцька (Кедрова) поділилася науковими фактами про зниження стресу, зміцнення імунітету та відновлення уваги завдяки […]

  • Екоосвіта
  • Рекреація