Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

Автор: Я.Зеленчук І.Зеленчук

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина.

Частина V. Карпато-гуцульське селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини.

Друга специфічна етнокультурна особливість Верховинського району полягає в тому, що на Верховинщині добре збереглася, у повсякденному житті, побуті та господарстві місцевого населення, самобутня матеріальна і духовна культурна спадщина гуцулів, як етнографічної групи українців, що живуть і працюють в Гуцульському регіоні Українських Карпатах. Збережений автентичний гірський спосіб життя більшості гуцулів Верховинщини характеризується специфічними гірськими особливостями: проживанням верховинців у дерев’яних житлових будинках, розсіяних на гірських присілках, висотою: від 500 до 1500 м н. р. м.; веденням традиційного відгінного полонинського господарства; веденням традиційного гірського лісового господарства; гірським дерев’яним будівництвом і деревообробкою; високоякісними виробами гуцульських художніх ремесел і промислів.  На Верховищині найбільше збереглося старих дерев’яних житлових будинків, споруджених в гуцульському архітектурному стилі. Більшість верховинців, на великі релігійні свята та весілля, традиційно одягають автентичне гуцульське вбрання. Вони старанно зберігають і розвивають давні християнські звичаї, обряди і традиції Гуцульщини.

Таким чином, Верховинщина здавна була, і залишається й тепер, самобутнім етнокультурним центорм, не тільки Галицької, а й всієї Гуцульщини. В цьому контексті, варто згадати два мудрі вислови про давнє село Жаб’є на Гуцульщині. Видатний український дослідник Гуцульщини, отець Софрон Витвицький (1819-1879), у своїй першоджерельній книзі «Історичний нарис про Гуцулів», 1863 року, писав про давнє Жаб’є – почесну столицю Гуцульщини таке: «Без зайвого пієтету, столицею гуцулів можна назвати Жаб’є». Пізніше, 1884 року, геніальний український поет і письменник Іван Франко (1856-1916), сказав знамениті слова про гуцульське село Жаб’є, які потім стали туристичною візиткою Верховинщини: «Ось і Жаб’є – Гуцульська столиця! Нема, мовляють, села понад Жаб’є і більшого лиха шукати дарма …». А класична етнографічна монографія Володимира Шухевича «Гуцульщина» документально зафіксувала високий рівень матеріальної та духовної культури тогочасної Жаб’євської  Гуцульщини.

Новини

Лісові мешканці

Працівники  відділу еколого-освітньої роботи   провели захід в закладі дошкільної освіти “Сонечко” в смт. Верховина. Розпочали захід з фізкультхвилинки ,дітки із задоволенням виконували різні вправи . Також ознайомились з лісовими мешканцями і їхніми домівками та правилами поведінки в лісовому середовищі. А щоб краще відчути лісову атмосферу малюки  займились ліпленням  лісових  мешканців.

  • Екоосвіта

УВАГА! ОГОЛОШЕНО ВИСОКИЙ РІВЕНЬ ПОЖЕЖНОЇ НЕБЕЗПЕКИ

У зв’язку  з високим рівнем пожежної небезпеки на території Парку посилено режим охорони території від ймовірних пожеж. Тому відповідно до розпорядження дирекції Парку працівниками  служби державної охорони проведено огляд протипожежного обладнання та стан протипожежних водойм та   позачергове навчання з використанням наявного пожежного обладнання. Метою навчань було на практиці відпрацювати тактику, щодо ліквідації надзвичайних ситуацій, пов’язаних […]

  • Охорона природи

Проведені роботи по будівництву перепадів на гірських річках.

Працівниками відділу охорони на території НПП «Верховинський» були проведені роботи по будівництву перепадів на гірських річках. Основна мета конструкцій – це захист для риб, щоб мальок форелі мав змогу рости та виводити своє потомство. Завдяки таким перепадам покращується аерація води в річках. Основними очікуваними результатами встановлення штучних перепадів є покращення екологічного стану малих річок; покращення […]

  • Охорона природи