Із історії української літератури відомо, що життя та літературна творчість видатного українського письменника і поета Івана Франка, протягом 1902-1914 років, була тісно пов’язана із відомим гуцульським селом Криворівня в Галичині. В той період, протягом 12 літніх вакацій, Іван Франко, разом із своєю дружиною Ольгою, трьома синами Андрієм, Петро і Тарасом та дочкою Ганною проживали у господарських садибах Проця Мітчука, на присілку Заріччя, та Василя Якібюка, на присілку Центро. Варто також додати, що у це мальовниче гірське село, саме в той час приїжджали на літні вакації, щоб набиратись життєвої енергії та втілювати свої творчі задуми Михайло Грушевський, Леся Українка, Володимир Гнатюк, Михайло Коцюбинський і Гнат Хоткевич та багато інших видатних особистостей України, які гуртувались навколо Івана Франка. Мабуть тому, видатний український вчений Володимир Гнатюк образно назвав Криворівню «Українськими Афінами», де влітку збиралась тогочасна еліта українського народу.
Вперше, починаючи із 1839 року, наукові дослідження Гуцульщини на Жабєвщині, проводив видатний український вчений-філолог Яків Головацький, який певний час був ректором Львівського університету. Тут варто додати, що його дружиною стала пані Марія Бурачинська, дочка о. Андрія Бурачинського із с. Криворівня. Наступним видатним дослідником цього краю був знаменитий український священник-етнограф о. Софрон Витвицький, котрий десятки років служив у церкві села Жабє-Їльця. Він, 1863 року, написав першу етнографічну книгу про давню Гуцульщину: «Про Гуцулів». Найбільш відомими дослідником Галицької Гуцульщини, 1884 року, був молодий, 28 річний поет Іван Франко. У своєму програмному творі «В дорогу», він гордо назвав село Жаб’є «Гуцульською Столицею» та закликав всіх студентів кожного літа подорожувати та вивчати свій рідний край. Поет таке писав про українців: «Ми ж, Сонця ясного діти!». Всім людям необхідно: «Скинуть з серця тривогу / Вільним повітрям дихнуть!».
До історії зародження туризму в Гуцульському регіоні Карпатських гір справедливо відносяться відомі експедиційні подорожі на визначні гірські вершини Чорногірського хребта та Чивчино-Гринявські гори, які в той час здійснили Михайло Грушевський, Михайло Коцюбинський, Леся Українка, Гнат Хоткевич, Володимир Гнатюк, Станіслав Вінценз та багатьох інших видатних діячів національної культури України. В їхніх літературних творах та коротких щоденникових записах, ми знаходимо дуже цікаві дані про ці знакові мандрівки основними гуцульськими пастушими плаями Карпатських гір.
Понад 120 років тому, так склалися соціально-економічні обставини, що іншим визначним селом Гуцульщини вважалося село Буркут на Жаб’євщині. Тут успішно діяв славнозвісний «Буркутський купелевий курорт». Необхідно нагадати, що в селі Буркут знаходяться джерела мінеральної води «Буркут», яка славиться своїми цілющим лікувально-оздоровчими властивостями. Завдяки цьому, дуже віддалене, високогірне село Буркут увійшло у історію національної культури України, як одне із визначних місць водолікування, відпочинку, творчої праці Лесі Українки і Климента Квітки, сім’ї Івана і Ольги Франко та багатьох інших видатних письменників, вчених і митців України.
В цьому туристично-природознавчому контексті, ми пропонуємо вашій увазі наше відтворення цікавого оповідання-спогаду «На Чивчин!», яке написав видатний український письменник і вчений Тарас Франко, молодший син Івана Франка. Воно зберегло яскраві дитячі враження автора, від незабутніх літніх вакацій в Криворівні та Буркуті, захоплюючих туристичних подорожей Чивчинськими горами. Написано воно було автором ще 1955 року, в Києві. Дане оповідання опубліковано в першому томі його художніх творів, наукових статей, мемуарів та листів: Тарас Франко. Вибране: У 2-х томах. – Том 1 / Упор. Є. Баран, Н. Тихолоз. – Івано-Франківськ: Сеньків М. Я. , 2015. – 964 с. Варто додати, що згаданий двотомний збірник було підготовлено та видано в м. Івано-Франківську, до 125-річчя від дня народження Тараса Івановича Франка (1889-1971).
