Частина 13. Європейські подорожі гуцулів Чорногірських Карпат до італійського міста Венеції, на березі Середземного моря.

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

Дуже цікавий історичний і географічний зміст має один опис, зроблений Ст. Вінцензом у творі «На високій полонині. Правда старовіку». Він розповідає про добровільну службу Фоки Максим’юка (Шумеєвого) при війську цісарської Австро-Угорщини, в славнозвісній Венеції. «За сімдесят років цісарських порядків військова служба здавалася тогочасним гірським людям Гуцульщини найбільшим нещастям. То була справжня неволя, було то велике приниження для ґаздівських синів. Одного разу, в родині Семена Зеленчука із Дземброні, допитливий Фока довідався, що у цісарському війську добровольці мають особливі мундири і що із ними поводяться гонорово.

Для того, аби повидіти далекого світа Італії, допитливий Фока Максим’юк із Ясенова Горішнього, таємно від батьків, дістався до Львова і зголосився у самому центрі губернії. То нічого, що він був одинак у батьків. Він сам, із власної волі, хоче служити ясновельможному австрійському цісареві. Але хоче служити у тому дивному італійському місті Венеції, що воно ціле розміщене на воді. Отак молодий гуцульський леґінь Фока, самотужки добрався із пастушої зимарки у Чорногорі – просто до приморської Венеції. Тільки згодом, на письмову вимогу свого батька Миколи Максим’юка, він повернувся до рідної хати-ґражди у Ясенові Горішньому. Дякувати Богу, історична подорож у далекі світи закінчилася добре. На старші роки, Фока мав про що розповідати цікавого своїм друзям».

З цієї книги ми довідуємось також, що Фока Максим’юк (Шумеїв) самостійно навчився грамоти в зайшлого «пана професора» у Жаб’ю. «У давні часи корінні гуцули думали, що небезпечно знати грамоту, й дуже з тим крилися. Тоді, у великій хаті-ґражді знаменитого гуцульського господаря Петра Юрука (Буліґи) у центрі Жєб’я, замешкав всезнаючий добродій – «пан професор». До того вченого чоловіка часто заходив молодий Фока. Він дивився на його книжки з великою повагою. Потім вийшло так, що за один рік, талановитий Фока навчився у пана професора таємничої «панської грамоти». Тут варто нагадати, що перед славним гуцулом Фокою, тільки один знатний мудрець Максим із Ївіря, у Бистриці під Чорногорою, знав читати книги і писати листи».

Новини

Як навчитися жити поруч із дикою природою: у Верховині відбувся тренінг із попередження конфліктів між людьми та хижаками

Співіснування людини та дикої природи — цілком можливе, якщо діяти розумно. Для цього важливо не боротися з природою, а навчитися жити поруч із нею: створювати сприятливі умови для тварин, допомагати фахівцям розвивати свої знання та впроваджувати ефективні способи запобігання конфліктам — від екологічного планування територій до встановлення електричних огорож. Гармонія між людиною та дикою природою […]

  • Охорона природи
  • Екоосвіта
  • Науково-дослідний відділ
  • Новини установи
  • Рекреація

Дослідницькі мандрівки швейцарського письменника Ганса Цбіндена, влітку 1932 року, високогірними теренами Гуцульського регіону Українських Карпат. Частина 3. «В ГУЦУЛЬСЬКІЙ ХАТІ»

Дослідницькі мандрівки швейцарського письменника Ганса Цбіндена, влітку 1932 року, високогірними теренами Гуцульського регіону Українських Карпат. Із історії Гуцульщини відомо, що видатний швейцарський письменник і мандрівник Ганс Цбінден (1893-1971), влітку 1932 року, подорожував теренами Українських Карпат. Він проводив експедиційні дослідження пам’яток природи найвищих гір і полонин Чорногірського гірського масиву та традиційну культурну і мистецьку спадщину Гуцульщини. […]

  • Науково-дослідний відділ

🌍Міжнародна конференція в Румунії!

Міжнародна конференція в Румунії! У період з 9 по 12 жовтня 2025 року начальник науково-дослідного відділу Національного природного парку «Верховинський» Людмила Мацап’як взяла участь у міжнародній конференціїі «Захист та охорона довкілля в контексті поточних кліматичних змін та геополітичних викликів (EUnviRO2025)», який відбувся в місті Ватра Дорней, повіт Сучава (Румунія). Захід зібрав понад 60 доповідей у […]

  • Науково-дослідний відділ