Частина 13. Європейські подорожі гуцулів Чорногірських Карпат до італійського міста Венеції, на березі Середземного моря.

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

Дуже цікавий історичний і географічний зміст має один опис, зроблений Ст. Вінцензом у творі «На високій полонині. Правда старовіку». Він розповідає про добровільну службу Фоки Максим’юка (Шумеєвого) при війську цісарської Австро-Угорщини, в славнозвісній Венеції. «За сімдесят років цісарських порядків військова служба здавалася тогочасним гірським людям Гуцульщини найбільшим нещастям. То була справжня неволя, було то велике приниження для ґаздівських синів. Одного разу, в родині Семена Зеленчука із Дземброні, допитливий Фока довідався, що у цісарському війську добровольці мають особливі мундири і що із ними поводяться гонорово.

Для того, аби повидіти далекого світа Італії, допитливий Фока Максим’юк із Ясенова Горішнього, таємно від батьків, дістався до Львова і зголосився у самому центрі губернії. То нічого, що він був одинак у батьків. Він сам, із власної волі, хоче служити ясновельможному австрійському цісареві. Але хоче служити у тому дивному італійському місті Венеції, що воно ціле розміщене на воді. Отак молодий гуцульський леґінь Фока, самотужки добрався із пастушої зимарки у Чорногорі – просто до приморської Венеції. Тільки згодом, на письмову вимогу свого батька Миколи Максим’юка, він повернувся до рідної хати-ґражди у Ясенові Горішньому. Дякувати Богу, історична подорож у далекі світи закінчилася добре. На старші роки, Фока мав про що розповідати цікавого своїм друзям».

З цієї книги ми довідуємось також, що Фока Максим’юк (Шумеїв) самостійно навчився грамоти в зайшлого «пана професора» у Жаб’ю. «У давні часи корінні гуцули думали, що небезпечно знати грамоту, й дуже з тим крилися. Тоді, у великій хаті-ґражді знаменитого гуцульського господаря Петра Юрука (Буліґи) у центрі Жєб’я, замешкав всезнаючий добродій – «пан професор». До того вченого чоловіка часто заходив молодий Фока. Він дивився на його книжки з великою повагою. Потім вийшло так, що за один рік, талановитий Фока навчився у пана професора таємничої «панської грамоти». Тут варто нагадати, що перед славним гуцулом Фокою, тільки один знатний мудрець Максим із Ївіря, у Бистриці під Чорногорою, знав читати книги і писати листи».

Новини

Видатний гуцульський народний мудрець та знаменитий полонинський господарь Фока Максим’юк (Шумеїв) із Ясенова Горішнього.

Видатний гуцульський народний мудрець та знаменитий полонинський господарь Фока Максим’юк (Шумеїв) із Ясенова Горішнього. «Чорногора – це особливе місце у Карпатах. Із Чорногори однакова віддаль єк до землі, так до неба, до гуцулів – чи до Бога. Священна Чорногора – це Пуп Світу». Станіслав Вінценз «На високій полонині. Правда старовіку» Спочатку ми познайомимо вас із […]

  • Науково-дослідний відділ

У межах всеукраїнської ініціативи від Українського центру реабілітації рукокрилих ми провели тематичну зустріч у нашому Еколого-освітньому візит-центрі.

Це був не просто еко-захід — це була справжня магія природи, яка об’єднала дітей з Київщини, команду НПП «Верховинський» та наших нічних крилатих друзів — кажанів У межах всеукраїнської ініціативи від Українського центру реабілітації рукокрилих ми провели тематичну зустріч у нашому Еколого-освітньому візит-центрі. Було щиро, пізнавально й дуже атмосферно Діти дізналися: чому кажани зовсім не […]

  • Екоосвіта

👷Фахівцями відділу рекреації спільно з працівниками 🌲 Перкалабського ПНДВ здійснено експедицію на територію Парку 🏞️

Фахівцями відділу рекреації спільно з працівниками Перкалабського ПНДВ здійснено експедицію на територію Парку Метою якої було обстеження рекреаційних об’єктів, для короткострокового відпочинку та стану маркування еколого-пізнавального туристичного маршруту “Перкалаба – Пробійнівка”. . Загальна протяжність маршруту – 25 км.

  • Рекреація