Частина 13. Європейські подорожі гуцулів Чорногірських Карпат до італійського міста Венеції, на березі Середземного моря.

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

Дуже цікавий історичний і географічний зміст має один опис, зроблений Ст. Вінцензом у творі «На високій полонині. Правда старовіку». Він розповідає про добровільну службу Фоки Максим’юка (Шумеєвого) при війську цісарської Австро-Угорщини, в славнозвісній Венеції. «За сімдесят років цісарських порядків військова служба здавалася тогочасним гірським людям Гуцульщини найбільшим нещастям. То була справжня неволя, було то велике приниження для ґаздівських синів. Одного разу, в родині Семена Зеленчука із Дземброні, допитливий Фока довідався, що у цісарському війську добровольці мають особливі мундири і що із ними поводяться гонорово.

Для того, аби повидіти далекого світа Італії, допитливий Фока Максим’юк із Ясенова Горішнього, таємно від батьків, дістався до Львова і зголосився у самому центрі губернії. То нічого, що він був одинак у батьків. Він сам, із власної волі, хоче служити ясновельможному австрійському цісареві. Але хоче служити у тому дивному італійському місті Венеції, що воно ціле розміщене на воді. Отак молодий гуцульський леґінь Фока, самотужки добрався із пастушої зимарки у Чорногорі – просто до приморської Венеції. Тільки згодом, на письмову вимогу свого батька Миколи Максим’юка, він повернувся до рідної хати-ґражди у Ясенові Горішньому. Дякувати Богу, історична подорож у далекі світи закінчилася добре. На старші роки, Фока мав про що розповідати цікавого своїм друзям».

З цієї книги ми довідуємось також, що Фока Максим’юк (Шумеїв) самостійно навчився грамоти в зайшлого «пана професора» у Жаб’ю. «У давні часи корінні гуцули думали, що небезпечно знати грамоту, й дуже з тим крилися. Тоді, у великій хаті-ґражді знаменитого гуцульського господаря Петра Юрука (Буліґи) у центрі Жєб’я, замешкав всезнаючий добродій – «пан професор». До того вченого чоловіка часто заходив молодий Фока. Він дивився на його книжки з великою повагою. Потім вийшло так, що за один рік, талановитий Фока навчився у пана професора таємничої «панської грамоти». Тут варто нагадати, що перед славним гуцулом Фокою, тільки один знатний мудрець Максим із Ївіря, у Бистриці під Чорногорою, знав читати книги і писати листи».

Новини

Еколого-освітній захід до Міжнародного дня біосферних заповідників.

Працівники НПП «Верховинський», відділу еколого-освітньої роботи, провели еколого-освітній пізнавальний захід в Красноїльському ліцеї Верховинської селищної ради. Даний захід присвячений Дню біосферних заповідників. Мета заходу: Сформувати в учнів розуміння важливості біосферних заповідників для збереження природи та виховувати відповідальне ставлення до довкілля. Хід заняття: ознайомилися як функціонує біосферний заповідник на які зони поділяється природоохоронна територія. Під час […]

  • Екоосвіта

Перший Європейський воркшоп жінок-рейнджерів

Перший Європейський воркшоп жінок-рейнджерів (European Female Ranger Workshop), організований Європейською федерацією рейнджерів (ERF), пройшов із 27 по 31 жовтня 2026 року у мальовничому Національному парку Ретезат в Румунії. Ця історична подія об’єднала жінок-рейнджерок з усієї Європи під гаслом «Європейські жінки-рейнджери: ключові виклики та спільні рішення». Головною метою заходу стало створення міцної професійної мережі та розробка […]

  • Новини установи
  • Охорона природи

В НПП «Верховинський» обговорили впровадження рубок переформування для підвищення стійкості лісів

30 жовтня 2026 року в Національному природному парку «Верховинський» відбулася перша робоча нарада, присвячена можливостям запровадження рубок переформування. Головна мета ініціативи — перехід до наближеного до природи лісівництва та формування більш стійких і міцних деревостанів у перспективі. До фахового обговорення долучилися провідні природоохоронні експерти: • Петро Тєстов — керівник аналітичного відділу громадської організації «Українська природоохоронна […]

  • Новини установи