Частина 2. Повістування столітнього гуцула Танасія Уршеґи (Танасенька) про красу його улюбленої полонини, що була розташована на просторих схилах гори Чивчин.

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

Далеко та високо, на просторому схилі Чівчина, перед великою полонинською стаєю сидит столітній гуцул Танасій Уршеґа, або просто – пан-господарь Танасенько. У цілому Жаб’ю всі знають цього мудрого гуцульського ґазду та його добротний ґаздивський посидок: смерекову хату из брамами, великі стайні та обороги, що знаходяться у центрі села Їльці, над Чорним Черемошем, що раніше Чорною Рікою звався.

Досвідчений полонинник Танасенько твердить, що всім людям, які хоч раз побували на вершині Чівчина – красотному білому скалистому Гомулі, так багато світа було видно, як тільки далеко очіма вони могли засігнути. Добру половину гуцульського полонинського світа, було видно із цего далекого обзорового верьха. Більшість гуцульських пастухів знають, що із Чівчина добре видно основні жаб’євські  полонини: Скупову, Лудову, Попадю, Альбин, Лустун, Бабу Лудову, Озірний, Прелуки, Кірничний і Копілаш.  Єк на долоні, звідси видно прекрасну розлогу полонину Саростаю. А дальше, при добрій погоді, можна також бачити далекі Чорногірські полонини: від славного Попівана до Бербенєски. Видно також найвишшу Говирлю, на якій відий ніколи ни літували вивці.

Тут, на цій трав’янистій Чівчинській полонині, провів старий Танасенько більшу половину свого життя. Так, єк колись його дєдя, дідо й прадід. Від давних, від незапам’ятних чісив, належит ця полонина славному родові Уршеґів. Скільки то наших найкрашших полонин перейшли із гуцульських рук – у панскі. А ще бирше – попало в жидівскі руки. Але ґаздовиті Уршеґи таки не випустили із своїх рук, рідну Чивчинську полонину. До Божого Сонечька наближену, буйними квітучими травами порослу, від холодних вітрів, смерековими пралісами заслонену.

Тут, на священних Чорногорах, розлогих Гринявах та далеких Чівчинах, наша рідна земля, тут наше тверде гуцульське життя. У цій священній землі поховані тіла наших незабутніх предків. Саме тут красується наш гуцульський полонинський світ. Колись було у наших верьхах, так багато диких звірів, птахів і риби, єк фої та листу в лісах. Свобідно жили тут, на верхах, наші далекі предки-гуцули, як вільні небесні птахи. Життя їх так могутньо плило, єк сильно плиє вода у повноводому Черемоші. Жадна зла ворожа сила, не могла здержати свобідного життя наших славних предків. На злих ворогів відважні гуцульські племена, так переможно йшли, єк иде буря на гірські смерекові ліси. Нездоланною силою, на ворогів спадали, із своїх рідних Карпатських гір проганяли, свою священну волю і свободу відважно боронили.

Чує столітній  Танасенько, шо ни довго вже йому на цьому гуцульському полонинському світі жити, чує добре. Мабуть, не дуже жаль буде йому свого життя. Слава Богу за те, що дозволив йому такої глибокої старости дожити.  Відий таки старому Танасенькові доста … Трохи наживси на цему земному світі й полонинскої жинтиці напивси… Але найбільше буде Танасенькові жаль цего прекрасного гуцульського полонинского світу. Ех, єкби то так можна було, цей земний світ, очима у свою душу втягнути, і з собою на той небесний світ узєти! Ото була би людині вічна радість і велика втіха. Із усміхом умирав би тогди християнин Танасенько. Радісно із цим благодатним земним світом прощавси би си …

 

Новини

Проведено планову рейдову перевірку

Працівниками служби державної охорони провели планову рейдову перевірку по дотриманню та недопущенню випадків порушень природоохоронного законодавства, також з настанням періоду токування глухаря проведено огляд місць їх токування  на токовищах у межах території Парку. Саме в цей період, що триває близько двох тижнів, токовища буквально киплять і на них розгортаються всі основні події, що забезпечують появу […]

  • Охорона природи

Огляд та прибирання рекреаційного місця в урочищі Млинський.

Працівниками НПП «Верховинський» здійснено огляд та прибирання рекреаційного місця в урочищі Млинський. Дане рекреаційне місце завжди популярне серед жителів нашого регіону та туристів, які зупиняються щоб попити чистої джерельної води і насолодитися навколишньою природою. Прибрано сміття біля джерела та альтанки для комфортного відпочинку подорожуючих.

  • Без категорії

Візит студентської молоді Верховинського коледжу туризму і готельного господарства Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Національний природний парк “Верховинський” відвідали викладачі та студентська молодь Верховинського коледжу туризму і готельного господарства. Метою зустрічі було висвітлення діяльності Парку та важливості його функціонування на території Чивчино-Гринявських гір. Зі вступним словом виступив директор Парку – Михайло Нечай. Про діяльність, досягнення та перспективи розповіла Марія Бушватюк – в.о начальника відділу рекреації. За допомогою презентаційного матеріалу […]

  • Рекреація