Частина 6. Феномен виживання в Чивчинських горах, єдиного сина Горюка, якого назвали Вовчуком.

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

Нераз, ночами вили вовки у лісах, навколо Горюкової хати. Уратована дитина, також жалісно плакала. Малий хлопчік сильно банував за доброю вовчицею, що викормила його своїм молоком. Вона навчила його сире м’ясо їсти і по-вовчому вити. Багато пішло часу, труду і терпеливости  у Горюка, аби навчити свою здичавілу дитину, найпростішої людської поведінки.

Але поволі, Горюків синок, таки звик до свого дєді. Вже не тікав від нього. Поступово навчився їсти, не сире, а печене й варене м’ясо. А в кінці, його синок помали зачєв людською мовою говорити. Одного разу, ще приходила до їхньої хати, стара добра вовчиця-годувальниця, що своїм молоком викормила маленьку дитину. Довго тоді сиділа дивна вовчиця під дверима їхньої хати і тихонько вила … Після того чудесного випадку, коли тота вовчиця із собов забрали і своїм молоком викормила Горюкового сина, він не убив ні одного вовка у Чивчинських пралісах і полонинах.

Згодом щасливий Горюк, назвав свого врятованого сина Вовчюком. Він навчився носити на собі тепле вбрання, із хутра і шкіри диких звірів. Але не дивно, що малий Вовчюк, ні за що на світі, не хотів одягнути ніяке вбрання, зроблене із вовчього хутра.

Зовсім скоро проминуло цілих двадцять років. Підріс молодий Вовчюк, красним леґінем став. Виріс здоровий, кремезний і плечистий парубок. Життєвою силою, геть перевищив свого дєдю. Із лиця Вовчюк, у свого дєдю удавси. Лиш відрізнявся від дєді, вищим ростом і більшою силою. Із найменшої причини, малий Вовчюк злився і лютував. Поступово почав Горюк задумуватися, що йому дальше із своїм єдиним сином робити. Він навчив його всего того, що сам знав і вмів робити. А головне, шо вин навчив сина Богу молитися. Перед сходом сонця, вони разом виходили із хати, поверталися на схід сонця. Щиро молилися, рукою били себе у груди тай світу землю цілували.

Новини

У рамках відзначення Всесвітнього дня мігруючих птахів (World Migratory Bird Day, WMBD) та популяризації місії й досягнень AEWA (Угоди про охорону афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів), в Еколого-освітньому візит-центрі НПП «Верховинський» відбувся незабутній екоосвітній захід для юних природолюбів Верховинщини.🦅

У рамках відзначення Всесвітнього дня мігруючих птахів (World Migratory Bird Day, WMBD) та популяризації місії й досягнень AEWA (Угоди про охорону афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів), в Еколого-освітньому візит-центрі НПП «Верховинський» відбувся незабутній екоосвітній захід для юних природолюбів Верховинщини. І хоча ми не крокували лісовими стежками, — ліс сам прийшов до нас: кольоровими крилами, дзвінкими голосами […]

  • Екоосвіта

🌿 Фахівці НПП «Верховинський» відділів рекреації та еколого-освітньої роботи взяли участь в онлайн-вебінарі на тему: 🎓 «Екоосвіта для сталого розвитку: досвід і можливості».

🌿 Фахівці НПП «Верховинський» відділів рекреації та еколого-освітньої роботи взяли участь в онлайн-вебінарі на тему:🎓 «Екоосвіта для сталого розвитку: досвід і можливості». Захід організували 🌲 «Лісові ініціативи і суспільство ForestCom» та 🌎 «Українська кліматична мережа».📅 Вебінар відбувся 9 жовтня о 13:00 год. 💬 Експерт із екоосвіти ГО “ЛІіС” Тарас Харачко поділився багаторічним досвідом впровадження екоосвітніх […]

  • Рекреація
  • Екоосвіта

Дослідницькі мандрівки швейцарського письменника Ганса Цбіндена, влітку 1932 року, високогірними теренами Гуцульського регіону Українських Карпат. Частина 2. «Зустріч із гуцулами біля хати»

Дослідницькі мандрівки швейцарського письменника Ганса Цбіндена, влітку 1932 року, високогірними теренами Гуцульського регіону Українських Карпат. Із історії Гуцульщини відомо, що видатний швейцарський письменник і мандрівник Ганс Цбінден (1893-1971), влітку 1932 року, подорожував теренами Українських Карпат. Він проводив експедиційні дослідження пам’яток природи найвищих гір і полонин Чорногірського гірського масиву та традиційну культурну і мистецьку спадщину Гуцульщини. […]

  • Науково-дослідний відділ