Але безперечна мудрість життя вимагала, що тут, на цьому прекрасному Чівчиському терені, всі рідні брати і сестри не можуть довго засиджуватися разом. Аби дальше успішно жити й господарювати та продовжити свій рід, вони мусять розійтися навколишніми Карпатськими горами. Гори високі й полонини широкі, тут є всім куда дітиси. За безмежною Божею Волею, у цих життєдайних верьхах для всіх них знайдеться благодатне місце під Сонцем … Одного дня, зібрав старий Горюк всіх своїх внуків та внучок. Він вирішив розказати їм давну мудру пораду, яку почув колись від одного Божого старця-віщуна із-під Чорногори. Дідусь мав велику надію, що його любимі внуки і внучки добре зрозуміють і розумно скористаються тією мудрою життєвою настановою.
Старий Горюк розказав, що Божий старець-віщун заповідав гірським родинам таке: «Ви не можете всі разом тут, на нашому рідному Чівчині, жити! Добре знайте, що прекрасні Карпати – це великий гірський світ. У цьому благодатному світі, для вас всіх добре місце знайдеться. Широкий і веселий це Карпатський світ! Із його красою ніщо на землі зрівнятись не може! Дякувати Господу Богу, у цих далеких Чивчинських горах, ви всі народилися і виросли. Цисі благодатні гори вас згодували, здоров’я і силу вам дали. То ж щиро любіть свої рідні верьхи. Як себе самих, як свою душу, любіть свої гори! Добре запам’ятайте, що ніде в цілому світі, ви не найдете кращого життя, як тут, на нашій рідній Верховині. А ще треба вам добре знати, що люди у навколишньому світі бувають різні. Часом, серед тих різних людей, зустрічаються злі люди – гірші від диких звірів. Тому, вам самим, завжди треба сильними бути. Ви добре знаєте, що між дикими звірами бере верьх право виживання сильнішого. Оце також затємте собі на все життя!».
Далі старенький Горюк продовжував навчати своїх внуків, вже від власного життєвого досвіду. Ви добре знаєте, що за Божою Ласкою, вашого рідного дєдю, своїм молоком вигодувала ласкава олениця і добра вовчиця. Життєвої мудрості вас усіх навчають Чивчинські смерекові праліси і пашисті полонини. А також змалку вчили вас чесно жити, трудитися і боротися ваші рідні батьки та виховувала вся дика звірина, птахи і риби. Але найбільшим джерелом мудрості для людей на землі є істинні слова Господа Бога, творця наших гір і всього навколишнього світу. Тому нам всім Господа Бога треба слухати, завжди виконувати Його Святі Заповіді. По Божій Правді нам всім траба жити і трудитися.
Згідно нашого прадавнього родового звичаю, тільки один із вас – наймолодший син, залишиться на місці із своїми рідними батьками, щоб жити і господарювати на своєму Чівчині. Аби потім перебрати від своєї старині надбану спадщину, збагатити господарство працею рук своїх, а на старість передати його своїм дітям. За Божею Волею і нашим прадавнім звичаєм, вам всім доведеться знайти свою любиму пару, оженитиси та віддатиси, щоб у парі праведно жити і ґаздувати на рідних верьхах Карпатських гір.
