Частина 8. Природа і екологія високогірного терену Українських Карпат, сприяла збереженню давніх християнських звичаїв, обрядів і традицій Гуцульщини.

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

Цікавим є опис Ст. Вінцензом активної участі Фоки Максим’юка (Шумеєвого) у довгожданному відродженні стародавнього християнського обряду «Гуцульської Коляди» у своєму рідному Жаб’євському краї. «Щоб воскресити улюблену гуцульську коляду, письменний Фока видобував, звідки міг, старі коляди і пісні. Навідувався й до старого дяка Кропивницького у Криворівні, який допомагав всім колядникам.

Старші люди вітали відроджену гуцульську коляду, зі сльозами на очах. Найбільша радість наставала тоді, коли під вікнами сільських дерев’яних хат, у світлах виднілося черлене вбрання колядників, чути було як весело зайграли скрипки і трембіти та голосно задзвенів дзвіночок керівника гуцульської коляди, якого поважно називають «Березою».  Згідно давніх вірувань гуцулів, «Береза» – це дуже витривале й живуче дерево, тобто дерево – першопроходець всіх лісів у Карпатських горах.

Під час християнського обряду колядування, колядницький «Береза», пан-господар Фока, був пишно убраний. Весь у блискучій міді, з двома пістолетами та чотирьма порохівницями. Він, то дзвенів дзвіночком, то керував плєсом, то співав коляди. Колядницький «Береза» виділяв у коляді не тільки кожну строфу, а навіть кожне слово. Вимовляв виразно і дивився в очі кожному коляднику. Колядники після кожного рядка, всі повторювали хором: «Радуйся, земле, Син Божий народився, радуйся!». Потім вони раптово зупинялися. З піснею на устах Фока розпочинав особливий гуцульський християнський обряд – колядницький данець, що називається «Плєс».

Для нас дуже важливим є філософський висновок Ст. Вінценза про велику радісність і щиру доброзичливість відродженого християнського обряду гуцульської коляди, яка є співаною молитвою до Господа Бога, що гармонізує та зцілює дух, душу і тіло людей.  

Гірські люди Чорногори здавна мудро вважають, що смуток – це поганство або навіть диявольська спокуса. Натомість рідне християнство – це радість вільна, це доброзичливість приязна. Тому тільки у наших Карпатських горах найкраще збереглися давні колядницькі співанки та плєси. Зберігся весь обряд гуцульської коляди, такий радісний, що аж до неба підскакує і тому правильно називається християнським.

Від самого початку Різдва Христового ходять горами, від хати до хати, гуцульські пастухи-колядники та промовляють: «Сонечко Святе, Лице Господнє, Ви є ґазда світовий, ватаг досконалий, а нас терпите віддавна й дальше. З темряви виведіть і захистіть нас. Слава Вам. Амінь».

Новини

📌Фахівці відділу рекреації та служби державної охорони, провели комплексну експедицію на території Парку🏞

Фахівці відділу рекреації та служби державної охорони, провели комплексну експедицію на території Парку з метою обстеження туристичних маршрутів, екологічних стежок, рекреаційних місць та відзняття фото-відео з цікавими туристичними локаціями. Під час експедиції були обстежені еколого-пізнавальні туристичні маршрути: «Лостун», «Чивчин», «Монастирський» та цікаві туристичні локації: г. Чивчин, болото Висяче, Мокринів Камінь, Кляуза Лостун, Кляуза Лостунець, пол. […]

  • Рекреація
  • Мандрівникам
  • Охорона природи

🎣 27 червня – Всесвітній день рибальства 🌍

27 червня – Всесвітній день рибальства Сьогодні згадуємо чудовий день біля озера, коли ми разом з дітками вирушили на риболовлю. Сонце лагідно світило, вода блищала, а маленькі рибалки з захопленням опановували перші навички – хтось тримав вудилище вперше, а хтось уже вчив інших. Але для нас це був не просто відпочинок. Ми говорили з дітьми […]

  • Рекреація
  • Екоосвіта

Транскордонний біосферний резерват в Карпатах

Транскордонний біосферний резерват в Карпатах — це стратегічна ініціатива, яка дає рисі й ведмедеві шанс на довготривале збереження через об’єднання зусиль України та Румунії. Він створює умови для природного життя, безпечної міграції та стабільної популяції великих хижаків у одному з найбільш біорізноманітних регіонів Європи. Міжнародна співпраця у природоохоронній сфері є надзвичайно важливою для збереження біорізноманіття […]

  • Охорона природи
  • Науково-дослідний відділ
  • Новини установи