Частина 8. Природа і екологія високогірного терену Українських Карпат, сприяла збереженню давніх християнських звичаїв, обрядів і традицій Гуцульщини.

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

Цікавим є опис Ст. Вінцензом активної участі Фоки Максим’юка (Шумеєвого) у довгожданному відродженні стародавнього християнського обряду «Гуцульської Коляди» у своєму рідному Жаб’євському краї. «Щоб воскресити улюблену гуцульську коляду, письменний Фока видобував, звідки міг, старі коляди і пісні. Навідувався й до старого дяка Кропивницького у Криворівні, який допомагав всім колядникам.

Старші люди вітали відроджену гуцульську коляду, зі сльозами на очах. Найбільша радість наставала тоді, коли під вікнами сільських дерев’яних хат, у світлах виднілося черлене вбрання колядників, чути було як весело зайграли скрипки і трембіти та голосно задзвенів дзвіночок керівника гуцульської коляди, якого поважно називають «Березою».  Згідно давніх вірувань гуцулів, «Береза» – це дуже витривале й живуче дерево, тобто дерево – першопроходець всіх лісів у Карпатських горах.

Під час християнського обряду колядування, колядницький «Береза», пан-господар Фока, був пишно убраний. Весь у блискучій міді, з двома пістолетами та чотирьма порохівницями. Він, то дзвенів дзвіночком, то керував плєсом, то співав коляди. Колядницький «Береза» виділяв у коляді не тільки кожну строфу, а навіть кожне слово. Вимовляв виразно і дивився в очі кожному коляднику. Колядники після кожного рядка, всі повторювали хором: «Радуйся, земле, Син Божий народився, радуйся!». Потім вони раптово зупинялися. З піснею на устах Фока розпочинав особливий гуцульський християнський обряд – колядницький данець, що називається «Плєс».

Для нас дуже важливим є філософський висновок Ст. Вінценза про велику радісність і щиру доброзичливість відродженого християнського обряду гуцульської коляди, яка є співаною молитвою до Господа Бога, що гармонізує та зцілює дух, душу і тіло людей.  

Гірські люди Чорногори здавна мудро вважають, що смуток – це поганство або навіть диявольська спокуса. Натомість рідне християнство – це радість вільна, це доброзичливість приязна. Тому тільки у наших Карпатських горах найкраще збереглися давні колядницькі співанки та плєси. Зберігся весь обряд гуцульської коляди, такий радісний, що аж до неба підскакує і тому правильно називається християнським.

Від самого початку Різдва Христового ходять горами, від хати до хати, гуцульські пастухи-колядники та промовляють: «Сонечко Святе, Лице Господнє, Ви є ґазда світовий, ватаг досконалий, а нас терпите віддавна й дальше. З темряви виведіть і захистіть нас. Слава Вам. Амінь».

Новини

Відбулось чергове засідання Науково-технічної ради та робоча зустріч із зацікавленими сторонами та громадськістю щодо розробки Проєкту організації території НПП «Верховинський»

8 липня 2024 року в адміністрації Національного природного парку «Верховинський» відбулось чергове засідання Науково-технічної ради, а також п’ята робоча зустріч із зацікавленими сторонами та громадськістю щодо розробки Проєкту організації території НПП «Верховинський» організованої в рамках проєкту «Підтримка природно-заповідних територій в Україні» за ініціативи Франкфуртського зоологічного товариства в Україні (FZS/Ukmraine). Метою даних засідань було представлення, обговорення […]

  • Науково-дослідний відділ
  • Новини установи

День працівника природно-заповідної справи святкуємо з найменшими

Щорічно 7 липня в Україні своє професійне свято відзначають працівники природно-заповідної справи. З нагоди свята фахівці відділів рекреації та еколого-освітньої роботи провели тематичний захід в закладі дошкільної освіти «Сонечко» в смт. Верховина. А щоб  зацікавити маленьких слухачів звичайно ж з ними потрібно погратися. І спільно ми погралися в ігри, в ході яких дітки довідалися: про […]

  • Екоосвіта

Робота СДО на території  Парку

Працівниками СДО проведено рейдову перевірку по території Парку щодо недопущення правопорушень природоохоронного режиму, запобіганню випадків пожеж під час пожежонебезпечного періоду та випадків браконьєрства, також особливу увагу було звернено на появу ознак погіршення стану лісових насаджень по території парку,  появи шкідників. Під час рейду використовується додаток Smart встановлений на смартфонах, що дозволяє проаналізувати роботу служби державної охорони. Дослідження […]

  • Охорона природи