Частина 9. Давні гуцули Жаб’євщини вважали священним заняттям – традиційне відгінне вівчарство на полонинах Карпатських гір.

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

Читачі книги Ст. Вінценза «На високій полонині. Правда старовіку» знайдуть в ній дуже глибокі філософські роздуми про те, що матеріальною основою самобутньої духовної культури і мистецтва гуцулів споконвіків були: природа рідних Карпатських гір (Верьхів), витривалі гуцульські коні та відгінне полонинське вівчарство. «Де гуцул, там і кінь. Як би не було коней гуцульської породи, не було би ніколи людей у Карпатських горах, у темних пралісових пущах і золотих верхах полонинських».

Для нас дуже важливою є думки Ст. Вінценза про велике значення традиційного полонинського вівчарства для всього гірського аграрного господарства Гуцульського регіону Карпатських гір.  «Але основою полонинського пастушення на Гуцульщині є карпатські вівці. Вони найпокірніші зі всіх приручених свійських тварин, найдавніше поневолені, а тому здеформовані. Вівці дозволяють себе заганяти, проганяти, зупиняти, ловити, стригти, доїти (навіть зарізати), і тому вони є основою своєрідної цивілізації».

Нічого теплішого від овечої вовни дотепер ніхто не винайшов. ЇЇ виробництво на цілій землі перевищує мільйони тон. Добрі господарі годують своїх овець щораз краще, розуміючи, що вівця є ощадною касою. Чим більше в неї вкладається, тим ще більше з неї отримується. Якби, не дай Боже, навіть опустіли Карпатські гори, карпатські вівці нагодують і зодягнуть гуцулів та вберуть їх хати.

А нашим мандрівним полонинським пастухам Гуцульщини притаманне щось таке, чого нема ні у людей осілих, ні у кочівників. Вони достатньо вільні, бо щоліта багато мандрують, але не є бездомним.

Хвилі карпатських овець не тільки покірніше від вод, вони ще й послушніші за воду. До того, добрий вівчар лишається на все життя вівчарем. Отож Фоку Максим’юка сформували його вівці. Знавці давнього життя, праці і побуту людей на Гуцульщині, мудро переконують, що співіснування людей із вівцями є підставою цивілізації. 

Давні люди облаштували гармонійне співжиття із полонинами Карпатських гір й обрала своїм гербом ягня. Тихе ягня дріботить за вівчарем, сміло тулиться до нього: «Маєш мене». Лізе до хати, заглядає у вікно і бекає: «Пустіть, то я». Для більшості вівчарів ягня стало образом довіри. Власне тому ягня є їхнім гербом. Старовіцький гуцульський пастух побачив у ягнятку щось таке, що спонукало його до молитви: «Пошли, о Господи, Священне Ягня Володарем Землі!».

Позаду осіннього полонинського ходу із Чорногори до Жаб’я, стрімким плаєм їхав Фока Максим’юк на карому гуцульському коні. Роками його бачили на такому, власно викоханому, красному оґирі, наче то був цілий час той самий кінь. Старі люди пригадували, що Фока двічі перемагав на такому самому коні на святочних перегонах зі свяченим куфлем на Великдень. Найскоріше прибігав, від Церкви Пресвятої Трійці в Ясенові Горішньому, до роздоріжжя на Варітині».

Новини

🌿День довкілля та щорічна всеукраїнська акція з благоустрою «За чисте довкілля»🌿

🌿 У рамках проведення щорічного свята День довкілля та щорічної всеукраїнської акції з благоустрою «За чисте довкілля», працівники Парку організували та провели еколого-освітню акцію спрямовану на поліпшення стану природного середовища. Було впорядковано рекреаційне місце 🌊 джерело «Млинський» та 🌳урочище «Запідок», що зробить ці місця, ще привабливішими для туристів. 🌊 Окрім цього, значні зусилля були спрямовані на […]

  • Екоосвіта
  • Науково-дослідний відділ
  • Новини установи
  • Охорона природи
  • Рекреація

📌 До дня екологічних знань який відзначається 15 квітня в Україні з 1996 року, фахівці еколого-освітньої роботи провели екозахід в Ільцівському ліцеї з учнями 4 класу

📌До дня екологічних знань який відзначається 15 квітня в Україні з 1996 року, фахівці еколого-освітньої роботи провели екозахід в Ільцівському ліцеї з учнями 4 класу. Метою заходу було – популяризація екологічних знань, формування екологічної культури та свідомості, надання інформації про стан екологічної безпеки та навколишнього середовища, виховання у дітей екологічного мислення. Значення екології неможливо переоцінити! […]

  • Екоосвіта

🐧🕊🦆 Птахи – це окраса рідної природи та нашого життя.

Птахи – це окраса рідної природи та нашого життя.Вони звеселяють нас, рятують від смутку, чарують мелодійним дзвінкоголосим співом, незвичайним оперенням і зовнішнім виглядом. З давніх-давен приліт перших перелітних птахів сприймався нашими пращурами як велика весняна радість. Українці здавна шанували птахів, чекаючи на їх приліт з далеких країв, бо вважали, що птахи на своїх крилах приносять […]

  • Екоосвіта