Частина IV. Мудрі застереження полонинського господаря Танасія Уршеджука стосовно екологічної шкідливості розпочатого промислового вирубування смерекових пралісів Гуцульських Карпат та технології сплавляння деревини дарабами по Черемошу.

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

 

Дальше у повісті «Танасенько» гарно описано феномен загальновідомої гуцульської гостинності господаря Танасія Уршеги. «Прошу тебе любий Фоко, спробувати мої гуцульські харчі та напитки. Вони не одному додали здоров’я. Я над нашими молочними харчами мудрую останні тридціть років. А в моїй запашний настоянці розумно поєднано різні меди та лікувальне зілля й коріння. Оцися велика кафлева пічь добре грії усю мою хату. На ній навіть троє людий вільно можут спати. Цися пічь є моїм найкрашшим лікарем.

Сеї ночі, ти Фоко – мий поважний гість, будеш ночувати у моїй хаті, на ций великій теплій печі. Там міні так добре спитси, єк у полонинській стаї на Чівчині. Абес добре обдививси, там на тих кафлях правдиво показано наше тверде гірське життя. Там є намальовані мої любимі коровки-годувальниці. А перед ними простяглася моя зелена полонина на Чівчині. Добре видко єк наші коровки йдуть на полонину, за ними слідують гуцульські бовгарі із трембітами, а позаду біжуть кудлаті волоські пси. На других кафлях, дуже тішить мене файна кольорова картина нашого старовіцкого гуцульського весілля на конях. Там є намальована  весільна княгиня, файно вивбирана по-гуцульськи. Княгиня гордо сидить на міцному буланому коні. А весільний вінок на її голові, так яскраво блишшітси на Божому Сонечьку, як золота корона справжньої княгині Черленої Русі! 

Для нас важливим є те, що Станіслав Вінценз детально описує як мудрий пан-господар Танасенько нерадо зустрів послів від Фоки, які запрошували його брати участь у святі сплаву Чорним Черемошем першої дараби із урочища Рабинця, поблизу Буркута. Тоді він твердо висловив свої пророчі застереження, що вирубування смерекових пралісів Рабинця і Попадінця в майбутньому спирчинять катастрофічні повені на Чорному Черемоші та нанесуть велику шкоду всьому полонинському господарству Гуцульських Карпат.

«Кілька поважних бутинарів із Рабинця відкрили дерев’яну браму в ґражду Танасенька, пройшли широке подвір’я і зайшли у хату. Вони застали господаря хати у товаристві славного гуцульського музиканта Івана Курилюка (Ґавиця). Стариший бутинарь ґречно запросив Танасія Уршегу на сплав Чорною Рікою першої дараби із Рабинця: «Батьку наш, Танасеньку, славний і любий! Фока Шумеїв, наш керівник і ми всі, цілий бутин, запрошуємо вас на свято першого сплаву дараб. Ми рушєїмо з дарабами на Юрії. Зробіть нам честь, разом із священником Андрієм Бурачинським із Криворівні, прийдіть до нас у Рабинец».

У відповідь на таке поважне запрошення, Танасій Уршега відразу сказав, шо він нізащо не прийде до них на їх свято. Сердитий господар почав гнівно сваритися: «Мене ніхто не обдурить! Через велике винищування споконвічних лісів на землі був страшний Світовий Потоп. Боже борони від такого, але коли ми будемо нищити свої рідні смерекові праліси, то й у нас може бути великий потоп. Так ми самі собі, на свої голови, великі повені прикєгнемо. Будете видіти, шо за знищені священні праліси прийде у наш край велика біда, кєжка покута.

Ви мене питаєте, ика користь від наших смерекових пралісів. А я вас запитаю, ика вам користь із ваших дідів, прадідів і прапрадідів? Ви шо продасте їхні кістки на базарі у Косові? Всі рубачі пралісів дистанут заслужене покарання за свій гріх. Ви всі однаково злодії і всі однаково винні … Боже заступи від такого, але за цисі бутини у смерекових пралісах на вас впаде прокляття, а на ваших дітей прийде неваля. Потім дійде до того, шо нерозумні гуцули, за великі гроші, будуть покірно служити чужим зайдам-підпанкам, а не будуть вільними полонинськими господарями на своїй рідній землі Гуцульщини.

Я вам нагадаю, шо наш праведний старець Максим з-під Ївіря у Бистрици, ще давно застерігав всіх від вирубування священних «Божих Лісів». Він казав, що вирубування пралісів дасть дуже великі гроші. А тоти великі гроші скоро приведуть до ненависті та суперечок між людьми. До недружного гуцульського народу згодом прийде біда і неволя …

За ласкою Божою, за старовіцкою правдою, мудре гуцульське життя і ґаздивка, у цих високих Чорнограх, здавна тримаїтси на багатстві лісів і полонин та повноводних річках і потоках. Господь Бог поклав до наших ніг усі свої смерекові ліси, маннисті трави й чисті води. Ми кождого літа випасаємо наші коровки, воли, коні і вівці на високих трав’янистих полонинах. Маємо різноманітні дикі звірі в лісах, риби у воді й птахи у повітрі. Але нам всім це наше природне багатство треба старанно оберігати та розумно користуватися. Бог дав нам наші рідні Карпатські Верьхи для чесного і розумного господарювання. За все це багатство траба постійно дєкувати Богу.

Я знаю, що ви зачєли вирубувати споконвічні смерекові ліси  у тих наших Горішшях. Ви навіть не залишили прекрасні п’ятсотлітні  їлиці-башти та двохсотлітні буки-великани. Це стане великою бідою для наших Верьхів. Такий дурний бутин дуже ослабив нормальне життя нашої Чорної Ріки, навколишніх лісів і полонин. Ви шо хочіте світ пережити? Хочіте світ перевернути? У вас нічого не вийде! Гуцульська правда старовіку споконвіків була, є і буде завжди! Най нас всіх Бог Світий боронить від таких гріховних бутинів у смерекових пралісах!».

 

Новини

Фахівці Парку провели в Криворівнянському ДНЗ еко-захід у формі гри на тему: « Дикі та свійські тварини»

Фахівці Парку провели в Криворівнянському ДНЗ  еко-захід у формі гри на тему: « Дикі та свійські тварини»     Метою якого є: формування у діток уявлень про диких і свійських тварин,  розвивати вміння аналізувати, порівнювати, знаходити подібності та відмінності, виховувати інтерес і позитивне ставлення до природи, дбайливе ставлення до тварин, розвивати пам’ять та увагу. За допомогою […]

  • Екоосвіта
  • Рекреація

Визначні природознавчі мандрівки Івана Франка гуцульськими теренами Верховинського регіону Українських Карпатських гір. Частина ІІІ. Тарас Франко про мандрівки Івана Франка теренами Карпатських гір. «Про батька».

Визначні природознавчі мандрівки Івана Франка гуцульськими теренами Верховинського регіону Українських Карпатських гір. «Івана Франка вважають не тільки видатним письменником, політиком та науковцем, а й батьком-засновником українського туризму. Він сам був завзятим мандрівником, прихильником «зеленого», гірського туризму, учасником і організатором цілої низки групових мандрівок та етнографічних і краєзнавчих експедицій в Галичині. Географія його подорожей охоплює не […]

  • Науково-дослідний відділ

✅ Птахи взимку гинуть від лютих морозів і нестачі їжі. І в наших силах допомогти їм.

📌 Фахівці відділу еколого-освітньої роботи та інспектор з охорони ПЗФ Чивчинського ПНДВ Василь Дроняк спільно з учнями  2-го класу Буковецької гімназії встановили годівничку з підгодівлею на прилеглій  території школи. Також в класі з дітками пригадали, які птахи 🐦‍⬛️ відносяться до перелітних, а які до осілих. Школярі з радістю називали перелітних птахів: ластівка, шпак, лелека, грак, […]

  • Екоосвіта
  • Охорона природи
  • Рекреація