Частина IV. Мудрі застереження полонинського господаря Танасія Уршеджука стосовно екологічної шкідливості розпочатого промислового вирубування смерекових пралісів Гуцульських Карпат та технології сплавляння деревини дарабами по Черемошу.

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

 

Дальше у повісті «Танасенько» гарно описано феномен загальновідомої гуцульської гостинності господаря Танасія Уршеги. «Прошу тебе любий Фоко, спробувати мої гуцульські харчі та напитки. Вони не одному додали здоров’я. Я над нашими молочними харчами мудрую останні тридціть років. А в моїй запашний настоянці розумно поєднано різні меди та лікувальне зілля й коріння. Оцися велика кафлева пічь добре грії усю мою хату. На ній навіть троє людий вільно можут спати. Цися пічь є моїм найкрашшим лікарем.

Сеї ночі, ти Фоко – мий поважний гість, будеш ночувати у моїй хаті, на ций великій теплій печі. Там міні так добре спитси, єк у полонинській стаї на Чівчині. Абес добре обдививси, там на тих кафлях правдиво показано наше тверде гірське життя. Там є намальовані мої любимі коровки-годувальниці. А перед ними простяглася моя зелена полонина на Чівчині. Добре видко єк наші коровки йдуть на полонину, за ними слідують гуцульські бовгарі із трембітами, а позаду біжуть кудлаті волоські пси. На других кафлях, дуже тішить мене файна кольорова картина нашого старовіцкого гуцульського весілля на конях. Там є намальована  весільна княгиня, файно вивбирана по-гуцульськи. Княгиня гордо сидить на міцному буланому коні. А весільний вінок на її голові, так яскраво блишшітси на Божому Сонечьку, як золота корона справжньої княгині Черленої Русі! 

Для нас важливим є те, що Станіслав Вінценз детально описує як мудрий пан-господар Танасенько нерадо зустрів послів від Фоки, які запрошували його брати участь у святі сплаву Чорним Черемошем першої дараби із урочища Рабинця, поблизу Буркута. Тоді він твердо висловив свої пророчі застереження, що вирубування смерекових пралісів Рабинця і Попадінця в майбутньому спирчинять катастрофічні повені на Чорному Черемоші та нанесуть велику шкоду всьому полонинському господарству Гуцульських Карпат.

«Кілька поважних бутинарів із Рабинця відкрили дерев’яну браму в ґражду Танасенька, пройшли широке подвір’я і зайшли у хату. Вони застали господаря хати у товаристві славного гуцульського музиканта Івана Курилюка (Ґавиця). Стариший бутинарь ґречно запросив Танасія Уршегу на сплав Чорною Рікою першої дараби із Рабинця: «Батьку наш, Танасеньку, славний і любий! Фока Шумеїв, наш керівник і ми всі, цілий бутин, запрошуємо вас на свято першого сплаву дараб. Ми рушєїмо з дарабами на Юрії. Зробіть нам честь, разом із священником Андрієм Бурачинським із Криворівні, прийдіть до нас у Рабинец».

У відповідь на таке поважне запрошення, Танасій Уршега відразу сказав, шо він нізащо не прийде до них на їх свято. Сердитий господар почав гнівно сваритися: «Мене ніхто не обдурить! Через велике винищування споконвічних лісів на землі був страшний Світовий Потоп. Боже борони від такого, але коли ми будемо нищити свої рідні смерекові праліси, то й у нас може бути великий потоп. Так ми самі собі, на свої голови, великі повені прикєгнемо. Будете видіти, шо за знищені священні праліси прийде у наш край велика біда, кєжка покута.

Ви мене питаєте, ика користь від наших смерекових пралісів. А я вас запитаю, ика вам користь із ваших дідів, прадідів і прапрадідів? Ви шо продасте їхні кістки на базарі у Косові? Всі рубачі пралісів дистанут заслужене покарання за свій гріх. Ви всі однаково злодії і всі однаково винні … Боже заступи від такого, але за цисі бутини у смерекових пралісах на вас впаде прокляття, а на ваших дітей прийде неваля. Потім дійде до того, шо нерозумні гуцули, за великі гроші, будуть покірно служити чужим зайдам-підпанкам, а не будуть вільними полонинськими господарями на своїй рідній землі Гуцульщини.

Я вам нагадаю, шо наш праведний старець Максим з-під Ївіря у Бистрици, ще давно застерігав всіх від вирубування священних «Божих Лісів». Він казав, що вирубування пралісів дасть дуже великі гроші. А тоти великі гроші скоро приведуть до ненависті та суперечок між людьми. До недружного гуцульського народу згодом прийде біда і неволя …

За ласкою Божою, за старовіцкою правдою, мудре гуцульське життя і ґаздивка, у цих високих Чорнограх, здавна тримаїтси на багатстві лісів і полонин та повноводних річках і потоках. Господь Бог поклав до наших ніг усі свої смерекові ліси, маннисті трави й чисті води. Ми кождого літа випасаємо наші коровки, воли, коні і вівці на високих трав’янистих полонинах. Маємо різноманітні дикі звірі в лісах, риби у воді й птахи у повітрі. Але нам всім це наше природне багатство треба старанно оберігати та розумно користуватися. Бог дав нам наші рідні Карпатські Верьхи для чесного і розумного господарювання. За все це багатство траба постійно дєкувати Богу.

Я знаю, що ви зачєли вирубувати споконвічні смерекові ліси  у тих наших Горішшях. Ви навіть не залишили прекрасні п’ятсотлітні  їлиці-башти та двохсотлітні буки-великани. Це стане великою бідою для наших Верьхів. Такий дурний бутин дуже ослабив нормальне життя нашої Чорної Ріки, навколишніх лісів і полонин. Ви шо хочіте світ пережити? Хочіте світ перевернути? У вас нічого не вийде! Гуцульська правда старовіку споконвіків була, є і буде завжди! Най нас всіх Бог Світий боронить від таких гріховних бутинів у смерекових пралісах!».

 

Новини

“Посади своє дерево”

Народна мудрість говорить, якщо не виростив дитину, не посадив дерево – марно прожив. А ще вона вчить нас: хто деревце посадить, той природі і друг, адже окрім естетичного задоволення це приносить користь. З настанням весни і сонячних днів працівниками відділів державної охорони, екоосвіти, рекреації розпочато екологічну акцію “Посади своє дерево”. В рамках акції висаджено алею […]

  • Екоосвіта
  • Охорона природи
  • Рекреація

Наукова весняна експедиція

З метою фенологічних спостережень 9 квітня спеціалістами науково-дослідного відділу Людмилою Мацап’як і Аллою Зітенюк спільно з  працівниками Перкалабського природоохоронного науково-дослідного відділення здійснено науково-дослідну експедицію на територію Перкалабського ПНДВ. Проведено фенологічні спостереження рослинного та тваринного світу. Зафіксовано фенофази у житті рослин такі як набухання бруньок у вільхи сірої,  початок розпускання листя у верби, шипшини, початок цвітіння […]

  • Науково-дослідний відділ

Особливості облаштування простору для реабілітації військових

10 квітня працівники відділу рекреації доєдналися до вебінару від ГО Метта, метою якого було обговорення хоче приймати групи Природотерапії. Корисні поради від спікера Олександра Бурсанова будуть впроваджуватися на території Парку.

  • Рекреація