На завершення статті ми пропонуємо всім верховинцям, спільними зусиллями, виконати пошукову науково-дослідну роботу, тобто зробити своєрідну гуцульську інтелектуальну толоку. Творча ідея пропонованої задачі полягає в тому, аби обдумано визначити «Сім визначних гірськогосподарських етноландшафтів селища Верховина» – «Сім етноландшафтних див-чудес Верховини». Друга творча ідея повністю аналогічна, нам потрібно аргументовано назвати «Сім визначних пам’яток етносоціальної історії і культури Гуцульщини на території селища Верховина» – «Сім історико-культурних див-чудес Верховини».
На нашу думку, на території селища Верховина визначними гірськогосподарськими етноландшафтами, можна вважати наступні сім об’єктів і територій: гора Магора; гора Безвідна; пагорб Ґлифа; потік Жаб’євський; потік Випчі; джерело мінеральної води «Верховинська» та водно-болотне угіддя «Флисивки», яке мало первісну назву «Жєб’я Полєна».
А до визначних пам’яток етносоціальної історії і культури Гуцульщини, які збереглися на території селища Верховина, варто віднести сім таких об’єктів: дерев’яну споруду церкви Успіння Пресвятої Богородиці, разом із будинком Верховинської плебанії (приходства); Верховинське кладовище, спільно із меморіальним місцем, на якому стояв будинок попереднього Жаб’євського собору Успіння Пресвятої Богородиці; будинок Верховинської територіальної лікарні; будинок Верховинської школи мистецтв; Верховинський історико-краєзнавчий музей «Гуцульщина» та комплекс зразкових приватних музеїв Верховинщини.
Нам вселяє добру надію на позитивний результат пропонованої гуцульської толоки із спільного визначення «Сім див селища Верховини», набутий колективний досвід із збереження гірськогосподарських етноландшафтів Гуцульського регіону Українських Карпат, розбудови музейних закладів та з підготовки і проведення культурно-масових заходів у Гуцульському регіоні України.
Загальновідомо, що на Верховинщині були започатковані дуже успішні етнографічні культурно-мистецькі дійства: «Міжнародний Гуцульський фестиваль», свято «Полонинське літо», свято «Гуцульська Коляда» та три Фестивалі-конкурси: «Автентичної гуцульської музики ім. Василя Грималюка (Могура)», «Автентичної гуцульської співанки ім. Марії Кречунєк (Чукутихи)», «Автентичних гуцульських данців ім. Ярослава Чуперчука (Весельчака)», «Автентичної гуцульської убирі ім. Євдокії Храпчук і Василя Сорича» та багато інших.
Маємо добру надію, що в цей надзвичайно складний військовий час, героїчної оборони незалежності України воїнами ЗСУ, вдасться зберегти визначні християнські духовні і матеріальні цінності Верховинщини, як самобутнього історико-етнографічного центру Гуцульщини.
