Чергове засідання Науково-технічної ради (НТР) НПП «Верховинський»

Автор: Л. Мацап’як

  29 травня 2024 року відбулось Чергове засідання Науково-технічної ради (НТР) НПП «Верховинський» під головуванням директора Михайла Нечая з виїздом на територію установи, а саме на території Перкалабського ПНДВ ур. Перкалаб.

Захід проходив у новозбудованому адміністративному приміщенні Перкалабського природоохоронного науково-дослідного відділення, яке збудоване за сприяння Франкфуртського зоологічного товариства в рамках проєкту «Підтримка природно-заповідних територій в Україні». Тож, завдяки партнерській підтримці на сьогоднішній день є можливість повноцінного проведення ряду природоохоронних, наукових, еко-освітніх та рекреаційних заходів, експедицій, тощо.

На засіданні розглянули підсумки науково-дослідної діяльності за 2023 рік НПП «Верховинський», перспективи рекреаційної діяльності у 2024 році, перспективи проведення еколого – освітньої роботи у 2024 році, перспективи проведення природоохоронних заходів у 2024 році, проєкт лімітів на використання природних ресурсів у 2024 р., відпускні ціни на лісопродукцію, внесення змін щодо переліку платних послуг на території Парку та різне.

Засідання проходило за регламентом порядку денного з яким члени НТР були ознайомлені заздалегідь, матеріали та проекти рішень були розіслані завчасно.

В ході засідання відбулось обговорення всіх важливих питань щодо природоохоронної діяльності установи. Членами НТР було одноголосно прийнято позитивні рішення по всіх питаннях порядку денного із врахуванням пропозицій та рекомендацій, озвучених під час засідання.

Адміністрація НПП «Верховинський» хоче висловити щиру подяку всім учасникам цього важливого процесу, за активну участь у обговореннях, розуміння пріоритетів збереження природної спадщини та допомогу у розробці активного природоохоронного менеджменту. Також, окрема подяка начальнику Перкалабського ПНДВ – Сергію Петровичу Матійчуку та всім працівникам установи які брали активну участь у підготовці та проведенні даного заходу, та забезпечили теплий прийом учасників засідання.

У науково-технічній раді, окрім працівників НПП взяли участь:

професор кафедри лісових культур і лісової селекції Національного лісотехнічного університету України, академік-секретар Лісівничої Академії наук України, доктор сільськогосподарських наук – Юрій Дебринюк; доцент кафедри туризму Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, канд. геолог. наук – Ярослава Коробейнікова; доцент кафедри біології та екології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, канд. біол. наук – Артур Сіренко; директор національного природного парку «Гуцульщина», канд. біол. наук – Юрій Стефурак; голова Білоберізької сільської ради – Дмитро Іванюк, голова Верховинської районної ради Юрій Філипчук, заступник сільського голови Зеленської сільської ради – Василь Шмадюк.

 

 

Новини

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина VІІ. Задача спільної пошукової роботи із науково-дослідного визначення «Семи див селища Верховина». На завершення статті ми пропонуємо всім верховинцям, спільними зусиллями, виконати актуальну науково-дослідну роботу, тобто зробити своєрідну гуцульську інтелектуальну толоку. Творча ідея пропонованої науково-дослідної задачі полягає в тому, аби добре […]

  • Науково-дослідний відділ

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина.          Частина VІ. Актуальні проблеми збережених та втрачених визначних пам’яток й меморіальних місць селища Верховина. На завершення додамо, що до Другої світової війни, на території Жаб’євщини були справді визначні пам’ятки історії і культури Гуцульщини: Жаб’євська церква Успіння Пресвятої Богородиці, Гуцульський театр у […]

  • Науково-дослідний відділ

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина V. Карпато-гуцульське селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини. Друга специфічна етнокультурна особливість Верховинського району полягає в тому, що на Верховинщині добре збереглася, у повсякденному житті, побуті та господарстві місцевого населення, самобутня матеріальна і духовна культурна спадщина гуцулів, як етнографічної групи […]

  • Науково-дослідний відділ