ЕНТОМОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ ПАРКУ

Автор: А.Зітенюк

Світ фауни багатий і різноманітний, особливо якщо йдеться про комах! Дослідження цієї групи тварин проводиться вже тривалий час, проте майже завжди можна зустріти якийсь унікальний та особливий вид. Територія НПП «Верховинський» це великий полігон систематичних наукових досліджень, зокрема і ентомологічних. Так, нещодавно, на території Перкалабського природоохоронного науково-дослідного відділення (ПНДВ) працював експерт-ентомолог, в.о. завідувача кафедри ентомології та збереження біорізноманіття Ужгородського національного університету, к.б.н. Владислав Мірутенко – експерт від Франкфуртського зоологічного товариства. Спільно із начальником Перкалабського ПНДВ Сергієм Матійчуком провели науково-дослідну експедицію в напрямку дослідження ентомологічного біорізноманіття Парку. Основні ділянки для досліджень служили – г Василькова, урочище Калиничі, береги струмків Перкалаба, Маскотин та інших, на яких зосереджені високі рівні видового різноманіття комах.

Отримані результати досліджень будуть опрацьовані в камеральних умовах – вони мають важливе наукове значення та будуть вміщені та опубліковані у Проекті організації території і відповідно в ХІІ томі Літопису природи НПП «Верховинський».

 

Новини

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина VІІ. Задача спільної пошукової роботи із науково-дослідного визначення «Семи див селища Верховина». На завершення статті ми пропонуємо всім верховинцям, спільними зусиллями, виконати актуальну науково-дослідну роботу, тобто зробити своєрідну гуцульську інтелектуальну толоку. Творча ідея пропонованої науково-дослідної задачі полягає в тому, аби добре […]

  • Науково-дослідний відділ

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина.          Частина VІ. Актуальні проблеми збережених та втрачених визначних пам’яток й меморіальних місць селища Верховина. На завершення додамо, що до Другої світової війни, на території Жаб’євщини були справді визначні пам’ятки історії і культури Гуцульщини: Жаб’євська церква Успіння Пресвятої Богородиці, Гуцульський театр у […]

  • Науково-дослідний відділ

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина V. Карпато-гуцульське селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини. Друга специфічна етнокультурна особливість Верховинського району полягає в тому, що на Верховинщині добре збереглася, у повсякденному житті, побуті та господарстві місцевого населення, самобутня матеріальна і духовна культурна спадщина гуцулів, як етнографічної групи […]

  • Науково-дослідний відділ