Гори і люди Українських Карпат, що письмового увіковічнені на сторінках «Зеленої Карпатської Євангелії» від Станіслава Вінценза.

Автор: Я.Зеленчук І.Зеленчук

Про гори і людей Українських Карпат написано багато цінних наукових праць та художніх творів. Серед цих визначних творів, особливе місце займає книга видатного польського письменника і вченого Станіслава Вінценза «На високій полонині. Правда старовіку», яка у наш час відома під високоповажною метафоричною назвою «Зелена Карпатська Євангелія». Цей епічний художній твір був написаний на документальній основі, 85 років тому, в с. Бистрець, що гордо розмістилося у центрі Чорногори.

На основі цієї першоджерельної праці, ми здійснили відтворення кількох актуальних природознавчих тем, які знайомлять читачів із найціннішими перлинами природи і екології Верховинського регіону Українських Карпат.

Частина 1. Видатний польський письменник і філософ Станіслав Вінценз прославив гори і людей Українських Карпат на всю Європу.

У Карпатські гори і Гуцульський край досліджувало багато видатних письменників, митців і вчених, котрі прославили цей самобутній край незалежної України. Одним із них був видатний польського письменник і філософ Станіслав Вінценз (1888-1971). Більшість дослідників Гуцульщини і України справедливо називають Ст. Вінценза славним «Пророком з-під Чорногори». Нагадаємо читачам, що цієї осені, 30 листопада 2023 року, виповниться 135 років від дня його народження.

Ст. Вінценз народився в сім’ї польських нафтопромисловців Фелікса Вінценза і Зофії Пшибиловської, що проживала у с. Слободі Рунгурській на Коломийщині. Дитинство та юність обдарований Стас провів у Криворівні, в свого знатного дідуся Станіслава Пшибиловського і бабусі Отилії Василко. В цьому живописному карпатському селі, його вихователькою була талановита місцева гуцулка Полагна Рибенчук-Сліпенчук (із родини Тимотюкових). Першим вчителем малого Стася був відомий український педагог Лука Гарматій, який спочатку 5 років працював першим вчителем у Криворівні, а пізніше –  у Головах. Пізніше Ст. Вінценз закінчив Коломийську гімназію і столичний Віденський університет. Історичного, 1914 року, він успішно захистив докторську дисертацію із філософії. Його улюбленими  письменниками були: легендарний давньогрецький поет Гомер і батько італійської літератури Данте.

В творчій біографії Ст. Вінценза, був дуже важливий, 15 річний «Бистрецький творчий період». Тоді письменник, протягом 1926-1940 років, постійно проживав із своєю дружиною Іриною, сином Анджеєм і дочкою Барбарою, у своїй віллі в селі Бистрець, на присілку Скарби. Садиба Вінцензів знаходилась поблизу потоку Бистрець, безпосередньо на північно-східних схилах Чорногірського хребта Українських Карпат. Тут Ст. Вінценз весь час проводив надзвичайно цінні, першоджерельні польові дослідження природи Карпатських гір, старовікової пастушої культури гуцулів та міфології Гуцульщини.

Відома польська науковиця Мирослава Олдаковська-Куфльова, всебічно дослідила життя і творчість Ст. Вінценза та написала монографію: «Станіслав Вінценз: письменник, гуманіст, поборник зближення народів. Біографія». В цій ґрунтовній монографії наведено дуже цінні фактичні історичні дані про природу і культуру тогочасної Жаб’євщини та Чорногірського хребта Карпатських гір. Для нас важливо, що авторка звертає увагу на чисельні природознавчі, етнографічні і фольклорні експедиції, які безпосередньо проводив доктор філософії Ст. Вінценз, із українськими і зарубіжними дослідниками, на території Гуцульщини. В той час, гостинна Бистрецька вілла Станіслава і Ірени Вінцензів була своєрідною «Чорногірською науково-дослідною лабораторією Гуцульського регіону Карпатських гір».

 

Новини

“Посади своє дерево”

Народна мудрість говорить, якщо не виростив дитину, не посадив дерево – марно прожив. А ще вона вчить нас: хто деревце посадить, той природі і друг, адже окрім естетичного задоволення це приносить користь. З настанням весни і сонячних днів працівниками відділів державної охорони, екоосвіти, рекреації розпочато екологічну акцію “Посади своє дерево”. В рамках акції висаджено алею […]

  • Екоосвіта
  • Охорона природи
  • Рекреація

Наукова весняна експедиція

З метою фенологічних спостережень 9 квітня спеціалістами науково-дослідного відділу Людмилою Мацап’як і Аллою Зітенюк спільно з  працівниками Перкалабського природоохоронного науково-дослідного відділення здійснено науково-дослідну експедицію на територію Перкалабського ПНДВ. Проведено фенологічні спостереження рослинного та тваринного світу. Зафіксовано фенофази у житті рослин такі як набухання бруньок у вільхи сірої,  початок розпускання листя у верби, шипшини, початок цвітіння […]

  • Науково-дослідний відділ

Особливості облаштування простору для реабілітації військових

10 квітня працівники відділу рекреації доєдналися до вебінару від ГО Метта, метою якого було обговорення хоче приймати групи Природотерапії. Корисні поради від спікера Олександра Бурсанова будуть впроваджуватися на території Парку.

  • Рекреація