Гуцульська легенда про священний «Пуп Землі» на плоскогір’ї Палениця в Чивчинських горах Частина 2. Осінні «Весілля пстругів» у високогірних річках, що витікають з-під плоскогір’я Палениця.

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

Давні гуцули Карпатського краю створили також гарні легенди про  осінній нерест струмкових форелей, так звані «Весілля пстругів» (гуцульською говіркою  струмкові форелі – «пструги»). Вони щоосені нерестяться («труться») на водних плесах високогірних потоків Чивчинських гір. Загальновідомо, що струмкові форелі живуть самотньо. Кожна окрема форель живе в місці свого полювання, на пристойній віддалі одна від іншої. Тільки восени, під час життєдайної мандрівки на нерестилище, до витоків водних джерел, вони скупчуються у великі «весільні» групи, які нестримно набуваються, танцюють і шаленіють.

Коли приходить їхня «весільна» пора осіннього нересту, у світлі сонця, а ще частіше, при місячній повні, струмкові форелі завжди пливуть проти течії, до витоків навколишніх гірських рік, річок і потоків. Вони настирливо пробираються вгору, бистрими гірськими потоками, для усамітнених «весільних» зустрічей.

Туди захоплено пливуть стрункі риби-панянки, з привабливими голівками, оточеними перистими чуйниками. Вони приодягнуті в сріблясту луску на єдвабній підкладці, мають оксамитні, золотаво притінені станики, що облягають дрібні груди. Всі риби-панянки, набухлі від ікри, із красивими шиями, радісно тремтять у «весільному танці».

А слідом за ними, уперто пливуть численні панцерно-сріблясті риби-паничі. Вони пливуть у розміреному пориві, але в непоступливій боротьбі поміж собою. Задля осіннього нересту – великих риб’ячих «весіль» і веселих розваг, всі «пструги» продираються ще далі, до скритих, під вершинами Чивчинських гір, таємничих сховищ підземних вод. А звідти повертаються вниз, від Паленицького водорозділу, звідки розходяться витоки (гуцульською говіркою  – «голови») чотирьох річок, на всі чотири сторони світу.

Текст: Іван Зеленчук, Ярослав Зеленчук, Національний природний парк «Верховинський».

Фотоілюстрації: Ярослав Зеленчук, Іван Коляджин, Національний природний парк «Верховинський».

Новини

Участь у засіданні приуроченому до Всесвітнього дня водно-болотних угідь

02 лютого 2023 року національний природний парк «Верховинський» взяв у форматі онлайн, організатором якого виступив Департамент природно-заповідного фонду та біорізноманіття Міндовкілля. Під час засідання було розглянуто питання збереження Рамсарських угідь в контексті російської агресії, обговорено проведення заходів з відновлення, збереження та моніторингу водно-болотних угідь міжнародного значення. Збереження водно-болотних угідь – це не тільки очищення та […]

  • Науково-дослідний відділ
  • Новини установи
  • Охорона природи
  • Рекреація

2 лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь

У 1971 році в Ірані, в місті Рамсар, була підписана Конвенція з водно-болотних угідь. У світі вона відома, як Рамсарська, зважаючи на назву міста де було її прийнято. Під водно-болотними угіддями розуміють річки і озера, райони боліт, драговин, торфовищ, штучні водойми та морські акваторії глибиною до шість метрів. У цей день в різних країнах світу […]

  • Екоосвіта