Гуцульська легенда про священний «Пуп Землі» на плоскогір’ї Палениця в Чивчинських горах Частина 5. Священний «Храм живої природи» на плоскогір’ї Палениця.

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

Але навіть не подумайте, що священна Палениця не була гостинною. Вона завжди запрошувала до себе праведних людей із навколишніх гуцульських сіл. Запрошувала їх до темно-зеленої родини трав’яних полонин, смерекових пралісів і жерепових прачагарників, на первовічні «Сонцепоклонні богослужіння». Магічна Палениця спонукала своїх гостей, на виконання обрядових весільних данців, перед «Вівтарем живої природи», де кожен листок горнувся до листка, гличка до глички, шепіт до шепоту, а погляд до погляду.

Із численних гірських потоків, що витікають з-під верхів Білогори: Комана, Ротундула, Лустуна, Мокрина, Альбина, Чивчина, Добрина, Ледескула, Керничного, Копілашя і Стога та із усіх інших гірських лон Гуцульського регіону Українських Карпат, сотні гірських потічків висмоктують воду для самого Чорного моря. Всі вони є витоками священної гуцульської річки Чорного Черемоша. Від прекрасних Чивчинських гір, від великого плоскогір’я Палениця, все ще віє на сучасних людей дитинством непорушної дикої природи смерекових пралісів, жерепових прачагарників та трав’янистих праполонин.

За легендою, на Чивчинських горах, у витоках високогірних річок і потоків Гуцульських Карпат, неправда не приймається і все добре тут дозволено. Для того, щоб на Палениці усе добре було можливим, щоб можна було, на величне християнське свято Різдво Івана Хрестителя, щось зачінати вперше (або й ще раз), весь первородний гріх, сконденсувався тут в болота. Доки на безкраїй рівнині – Палениці, навколо священного «Пупка Землі», ростуть знамениті обрядові «Весільні деревця», доки живі гілки безпосередньо торкаються гілок, а живі травинки – травинок, то до того часу, тут ніякий гріх не прокинеться.

Давні етноекологічні знання гуцулів, про легендарний «Пуп Землі» є життєво важливими знаннями. Вони пов’язують разом те, що, здавалось би, було розрізане назавжди: живих і померлих. Із філософської точки зору, мабуть завданням кожної людини на землі бути своєрідним «пупком», тобто бути малою ланкою, на короткий час поєднаною з цілим світом, а потім стати жалюгідним останком, минулим слідом …

Більшість людей знають, що «Пуп Світу» є у Римі, й іншого вже не буде. Чи ж це означає, що кожен християнин, юдей, турок, язичник, безбожник, чи людина іншої віри, мала б відректися від власного пупка? Але без власного єдиного пупка, ніхто не народився на Божий світ. Якщо знівечити свої рідні пупки й перемішати їх, то нічого доброго з того не вийде.

Текст: Іван Зеленчук, Ярослав Зеленчук, Національний природний парк «Верховинський».

Фотоілюстрації: Ярослав Зеленчук, Іван Коляджин, Національний природний парк «Верховинський».

 

Новини

Проведено планову рейдову перевірку

Працівниками служби державної охорони провели планову рейдову перевірку по дотриманню та недопущенню випадків порушень природоохоронного законодавства, також з настанням періоду токування глухаря проведено огляд місць їх токування  на токовищах у межах території Парку. Саме в цей період, що триває близько двох тижнів, токовища буквально киплять і на них розгортаються всі основні події, що забезпечують появу […]

  • Охорона природи

Огляд та прибирання рекреаційного місця в урочищі Млинський.

Працівниками НПП «Верховинський» здійснено огляд та прибирання рекреаційного місця в урочищі Млинський. Дане рекреаційне місце завжди популярне серед жителів нашого регіону та туристів, які зупиняються щоб попити чистої джерельної води і насолодитися навколишньою природою. Прибрано сміття біля джерела та альтанки для комфортного відпочинку подорожуючих.

  • Без категорії

Візит студентської молоді Верховинського коледжу туризму і готельного господарства Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Національний природний парк “Верховинський” відвідали викладачі та студентська молодь Верховинського коледжу туризму і готельного господарства. Метою зустрічі було висвітлення діяльності Парку та важливості його функціонування на території Чивчино-Гринявських гір. Зі вступним словом виступив директор Парку – Михайло Нечай. Про діяльність, досягнення та перспективи розповіла Марія Бушватюк – в.о начальника відділу рекреації. За допомогою презентаційного матеріалу […]

  • Рекреація