Комплексна експедиція на територію Національного природного парку «Верховинський»

З 26 по 28 липня працівниками науково-дослідного відділу,  відділу рекреації та працівниками Добринського природоохоронного науково-дослідного відділення здійснено комплексну експедицію на територію Національного природного парку «Верховинський».

Маршрут спеціалістів пролягав територією Добринського та Буркутського ПНДВ. Під час експедиції обстежено рідкісні петрофільні види рослин на горі Чивчин, Сілігул, Чивчинаш, Кукулик, полонинах Мількова, Танасенькова і Куракова. Зроблено  картування  видів за допомогою додатку SMART. Закладено 3  фенологічні пункти для ведення систематичних спостережень за фенофазами розвитку рослинного світу.  Зафіксовано сліди житєдіяльногсті ведмедя, вовка, оленя, дикого кабана, соні лісової та інших видів.

Здійснено підйом на вершину найвищої точки Чивчинських гір – гори Чивчин (1769 м.н.р.м).

Визначено рекреаційно-туристичний потенціал гори Чивчин та прилеглих до неї гірських вершин. Обстежено майбутній кільцевий  еколого-пізнавальний туристичний маршрут довкола цієї гори, з якої відкриваються мальовничі краєвиди  на Українські та Румунські Карпати. Здійснено напрацювання щодо розміщення майбутніх рекреаційних місць на території Добринського ПНДВ.

Обстежено печерні комплекси внизу гори Чивчин, що дозволяють розвивати спелеотуризм на даному маршруті.

В рамках екседиції відзнято черговий відеоролик, тематичні фотографії флори, фауни та пейзажів  Чивчинських гір з метою промоції території Парку та покращення іміджу установи.

Підсумки експедиції будуть опубліковані в черговому томі Літопису природи.

Новини

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина VІІ. Задача спільної пошукової роботи із науково-дослідного визначення «Семи див селища Верховина». На завершення статті ми пропонуємо всім верховинцям, спільними зусиллями, виконати актуальну науково-дослідну роботу, тобто зробити своєрідну гуцульську інтелектуальну толоку. Творча ідея пропонованої науково-дослідної задачі полягає в тому, аби добре […]

  • Науково-дослідний відділ

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина.          Частина VІ. Актуальні проблеми збережених та втрачених визначних пам’яток й меморіальних місць селища Верховина. На завершення додамо, що до Другої світової війни, на території Жаб’євщини були справді визначні пам’ятки історії і культури Гуцульщини: Жаб’євська церква Успіння Пресвятої Богородиці, Гуцульський театр у […]

  • Науково-дослідний відділ

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина V. Карпато-гуцульське селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини. Друга специфічна етнокультурна особливість Верховинського району полягає в тому, що на Верховинщині добре збереглася, у повсякденному житті, побуті та господарстві місцевого населення, самобутня матеріальна і духовна культурна спадщина гуцулів, як етнографічної групи […]

  • Науково-дослідний відділ