КОМПЛЕКСНА НАУКОВА ЕКСПЕДИЦІЯ НА ТЕРИТОРІЇ ПАРКУ

Автор: Л. Мацап’як

В період з 7 по 9 червня 2023 року на території НПП «Верховинський» працювала комплексна наукова експедиція, в якій взяли участь науковці Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України, завідувачка гідроморфологічного моніторингу – Євгенія Василенко та старший науковий співробітник лабораторії – Ольга Кошкіна; Донбаської національної академії будівництва і архітектури, доцент кафедри прикладної екології, хімії і охорони праці, кандидат біологічних наук, експерт-орнітолог від ФЗТ – Максим Височин. Від НПП «Верховинський» в експедиції взяли участь заступник директора з наукової роботи – Ярослав Зеленчук та начальник науково-дослідного відділу Людмила Мацап’як.

В ході експедиції було проведено гідроморфологічну оцінку масивів поверхневих  вод басейну річки Білий Черемош у місцях розташування кляуз Перкалаб та Баюрівка (притока Перкалаба), у місці розташування кляузи Балтагора – басейн річки Чорний Черемош.

Проводилась фіксація зустрічі представників орнітофауни на території НПП «Верховинський». З метою якісного визначення видової приналежності птахів проводилось їх фотографування, та здійснювались аудіозаписи їх «співу». При цьому реєструвалась кількість зустрінутих птахів, їх поведінка в момент спостереження. При опрацюванні матеріалів було зареєстровано 45 видів птахів. Серед яких 3 види занесено до Червоної книги України: Тетерук (Lyrurus tetrix (Linnaeus, 1758)) Глушець (Tetrao urogallus (Linnaeus, 1758)), Золотомушка червоночуба  (Regulus ignicapillus (Temminck, 1820)), 5 видів до Додатоку III Бернкської конвенції та 35 відів до Додатоку II Бернкської конвенції.

Вперше було зареєстровано креха великого (Mergus merganser Linnaeus, 1758) на території Парку (кляуза Кронпринца Рудольфа).

Започатковано акустичний моніторинг фонових видів птахів на території Парку за допомогою акустичного декодеру наданого Франкфурським зоологічним товариством/FZS Ukraine у рамках проекту «Підтримка природоохоронних територій в Україні».

На болотах по всій території фіксували значну кількість червонокнижних тритонів: тритона карпатського (Lissotriton montandoni (Boulenger, 1880)), ендемічного виду, який в світі зустрічається лише в карпатських горах, занесений до Додатку II Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (категорія “Види, що підлягають особливій охороні”), Червоної книги хребетних Міжнародного союзу охорони природи (МСОП), та тритона альпійського (Mesotriton alpestris (Laurenti, 1768)) – субендемічний вид, в Україні він зустрічається лише в Українських Карпатах. Занесений до Додатоку III Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (категорія “Види, що підлягають охороні”), Червоної книги хребетних Міжнародного союзу охорони природи (МСОП).

Проведено фенологічні спостереження, зафіксовано масове цвітіння червонокнижних видів: анемони нарцисоцвітої, пальчатокорі́нника травне́вого, зозулинця крапчастогота, ендеміків жовтеця карпатського, тоції карпатської, фонових видів таких як брусниця, чорниця, сольданелла угорська, незабудка альпійська, смілка дводомна та ін.

Всі дані досліджень зафіксовано на інструментарій для просторового моніторингу та звітування SMART – Spatial Monitoring and Reporting Tool, який дозволяє у реальному часі зберігати та синхронізувати дані наукових досліджень на сервері, та здійснювати їхній аналіз і формувати звіти.

Новини

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина VІІ. Задача спільної пошукової роботи із науково-дослідного визначення «Семи див селища Верховина». На завершення статті ми пропонуємо всім верховинцям, спільними зусиллями, виконати актуальну науково-дослідну роботу, тобто зробити своєрідну гуцульську інтелектуальну толоку. Творча ідея пропонованої науково-дослідної задачі полягає в тому, аби добре […]

  • Науково-дослідний відділ

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина.          Частина VІ. Актуальні проблеми збережених та втрачених визначних пам’яток й меморіальних місць селища Верховина. На завершення додамо, що до Другої світової війни, на території Жаб’євщини були справді визначні пам’ятки історії і культури Гуцульщини: Жаб’євська церква Успіння Пресвятої Богородиці, Гуцульський театр у […]

  • Науково-дослідний відділ

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина V. Карпато-гуцульське селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини. Друга специфічна етнокультурна особливість Верховинського району полягає в тому, що на Верховинщині добре збереглася, у повсякденному житті, побуті та господарстві місцевого населення, самобутня матеріальна і духовна культурна спадщина гуцулів, як етнографічної групи […]

  • Науково-дослідний відділ