КОМПЛЕКСНА ЗИМОВА ЕКСПЕДИЦІЯ НА ТЕРИТОРІЇ НПП «ВЕРХОВИНСЬКИЙ»

Автор: І. Коляджин

Нещодавно команда спеціалістів нашого Парку вирушила в комплексну зимову експедицію до Гринявських гір. В ній взяли участь: інженер з охорони природних екосистем Іван Строїч, майстер з охорони природи Чивчинського природоохоронного науково-дослідного відділення (ПНДВ) Василь Ігнатюк, інспектор з охорони природно-заповідного фонду Прикордонного ПНДВ Василь Кіцнак та провідний науковий співробітник науково-дослідного відділу Іван Коляджин.

Експедиція розпочалася з урочища Гостовець, де середня товщина снігового покриву була приблизно 50 см, через полонину Яворів (середня висота снігу 100 см), до приміщення Прикордонного ПНДВ НПП «Верховинський», що в урочищі Широка, (середня товщина снігового покриву 150 см) де і залишилися на ночівлю. У високогір’ї Гринявських гір, різкі пориви вітру практично звалювали нас з ніг, навкруги хуртовина, і світ навколо перетворився мов на казку, з нечіткими контурами дерев та вкриту снігом полонину. Навкруги стояли величні ялини, кожна гілка була обліплена снігом, наче новорічними іграшками. Незважаючи на обмежену видимість та суворі погодні умови, наша група не втратила настрою та продовжувала рухатися вперед.

На другий день експедиції, незважаючи на вітер та сніг, ми фіксували за допомогою мобільних додатків SMART та Cluey сліди диких тварин (куниці) та птахів (сойка) в лісових масивах Прикордонного та Чивчинського ПНДВ.

На третій день експедиції погода зовсім змінилася. Ми занурились в кришталево-чисту тишу засніжених ландшафтів, відчували гостроту зимового повітря і зустрічали світанок, що вкривав вершини Чивчино-Гринявських гір м’яким золотавим світлом. Ясне небо, сонячні промені, що відбиваються від непорушного снігового покриву, сприяли для досліджень та збору фактичних даних. Все навколо було вкрито сніговим покривом. Перед нами відкривалась панорама на гірські вершини Гринявських та Чивчинських гір (серед яких найвища вершина Чивчинських гір – Чивчин), ліси і полонини, що зливались із лінією горизонту.

Зимова дослідницька експедиція завершилася в кінці третього дня, коли ми від урочища Широка поверталися назад, в урочище Гостовець.

За висновками проведеної експедиції, подорож до урочища Широка в зимовий період є дуже складною, проте надзвичайно захопливою та цікавою, що принесла незабутні пізнавальні враження та важливі наукові дані.

Документальні зимові фотографії та відеоматеріали, отримані внаслідок цієї експедиції, будуть використовуватися в природоохоронній, рекреаційно-туристичній, науково-дослідній роботі Парку та при написанні Літопису Природи за 2024 рік.

Новини

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина VІІ. Задача спільної пошукової роботи із науково-дослідного визначення «Семи див селища Верховина». На завершення статті ми пропонуємо всім верховинцям, спільними зусиллями, виконати актуальну науково-дослідну роботу, тобто зробити своєрідну гуцульську інтелектуальну толоку. Творча ідея пропонованої науково-дослідної задачі полягає в тому, аби добре […]

  • Науково-дослідний відділ

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина.          Частина VІ. Актуальні проблеми збережених та втрачених визначних пам’яток й меморіальних місць селища Верховина. На завершення додамо, що до Другої світової війни, на території Жаб’євщини були справді визначні пам’ятки історії і культури Гуцульщини: Жаб’євська церква Успіння Пресвятої Богородиці, Гуцульський театр у […]

  • Науково-дослідний відділ

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина V. Карпато-гуцульське селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини. Друга специфічна етнокультурна особливість Верховинського району полягає в тому, що на Верховинщині добре збереглася, у повсякденному житті, побуті та господарстві місцевого населення, самобутня матеріальна і духовна культурна спадщина гуцулів, як етнографічної групи […]

  • Науково-дослідний відділ