Легенда про вовче походження старовіцкого чивчинського племені гуцулів на високогірному терені Українських Карпат. Частина 1. Видатний український педагог Михайло Ломацький, протягом десяти років проводив польові природознавчі, етнографічні та фольклорні дослідження Жаб’євського регіону Гуцульських Карпат.

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

Пропонуємо вашій увазі природознавче відтворення рідкісної гуцульської легенди про вовче походження старовіцкого чивчинського племені гуцулів, яке першим почало обживати ліси і полонини Чивчинських гір в Українських Карпатах. Дане відтворення було створено на основі вибраних літературних матеріалів повісті «Вовче плем’я», опублікованої в книзі відомого українського письменника та дослідника Гуцульщини Михайла Ломацького «Верховино, світку ти наш. Нариси з Гуцульщини».

Спочатку хочемо нагадати, що відомий український педагог Михайло Ломацький (1886-1968), разом із своєю дружиною Наталією, у 1920-х роках, протягом десяти років працювали вчителями у великому гуцульському селі Голови на Жаб’євщині. Для нас дуже важливо, що талановитий педагог Михайло Ломацький не тільки навчав грамоти гуцульських дітей Голів, але й весь час самостійно проводив польові фольклорні, етнографічні та природознавчі дослідження Жаб’євської Гуцульщини. Історично склалося так, що сім’я Михайла і Наталії Ломацьких сильно постраждала від воєнного лихоліття. Зокрема, Михайло Ломацький вимушений був емігрувати з України й решту свого життя проживати у пансіонаті в м. Мюнхені, у Німеччині. Там він продовжив свої українознавчі дослідження Гуцульщини та написав і видав більше десяти цінних книг про наш рідний край. У своїх кращих творах про самобутню Жаб’євщину, Михайло Ломацький правдиво відобразив традиційний гірський побут та гірське пастуше і лісове господарство місцевих гуцулів, що жили у високогірних селах Жаб’євщини, що розташовані на просторих теренах Чорногірського хребта та Чивчинських і Гринявських гір.

Український прозаїк Михайло Ломацький, у своїй художній повісті «Воче плем’я» наводить красиву легенду про відважних покутських поселенців Горюків, які першими осіли на найбільш віддаленому і дуже високогірному терені Чивчинських гір. Цю легенду розповів своїм гостям столітній гуцульський мудрець і ґазда Танасій Уршеґа (Танасенько) із селаЇльці. При цьому, автор у повісті майстерно використовує найбільш поширені слова тогочасної гуцульської говірки Жаб’євщини.

Новини

🚫🔥 Національний природний парк «Верховинський» нагадує! ❗️ Спалювання сухого листя та трави – ЗАБОРОНЕНО!

Національний природний парк «Верховинський» нагадує! Спалювання сухого листя та трави – ЗАБОРОНЕНО! Вогонь у природі має руйнівні наслідки: знищує насіння та коріння рослин пошкоджує дерева і кущі створює загрозу перекидання на житлові будинки провокує лісові пожежі Особливо небезпечно це у період розмноження: дикі птахи та інші тварини втрачають місця існування після пожеж вони надовго покидають […]

  • Рекреація
  • Екоосвіта
  • Мандрівникам
  • Науково-дослідний відділ
  • Новини установи
  • Охорона природи

🌸 Акція “Збережемо первоцвіти разом”🌿

Фахівці еколого-освітньої роботи провели природоохоронний захід для відвідувачів еколого-освітнього візит – центру, присвячений збереженню первоцвітів. Юні природоохоронці ознайомилися з різновидами первоцвітів та дізналися, чому вони потребують особливого захисту. Після пізнавальної бесіди для учасників було проведено екскурсію інклюзивною екостежкою «Гучівка» , де всі мали змогу ближче познайомитися з весняною природою. «Первоцвіти не лише прикрашають наші ліси, […]

  • Екоосвіта

У зв’язку з вiдлигою, 12 – 13 березня у високогiр’ї Iвано-Франкiвської областi та у високогiр’ї схiдної частини Закарпатської області очiкується значна снiголавинна небезпека (3 рiвень).

У зв’язку з вiдлигою, 12 – 13 березня у високогiр’ї Iвано-Франкiвської областi та  у високогiр’ї схiдної  частини Закарпатської області  очiкується значна снiголавинна  небезпека (3 рiвень).

  • Мандрівникам
  • Новини установи
  • Охорона природи