Легенда про вовче походження старовіцкого чивчинського племені гуцулів на високогірному терені Українських Карпат. Частина 1. Видатний український педагог Михайло Ломацький, протягом десяти років проводив польові природознавчі, етнографічні та фольклорні дослідження Жаб’євського регіону Гуцульських Карпат.

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

Пропонуємо вашій увазі природознавче відтворення рідкісної гуцульської легенди про вовче походження старовіцкого чивчинського племені гуцулів, яке першим почало обживати ліси і полонини Чивчинських гір в Українських Карпатах. Дане відтворення було створено на основі вибраних літературних матеріалів повісті «Вовче плем’я», опублікованої в книзі відомого українського письменника та дослідника Гуцульщини Михайла Ломацького «Верховино, світку ти наш. Нариси з Гуцульщини».

Спочатку хочемо нагадати, що відомий український педагог Михайло Ломацький (1886-1968), разом із своєю дружиною Наталією, у 1920-х роках, протягом десяти років працювали вчителями у великому гуцульському селі Голови на Жаб’євщині. Для нас дуже важливо, що талановитий педагог Михайло Ломацький не тільки навчав грамоти гуцульських дітей Голів, але й весь час самостійно проводив польові фольклорні, етнографічні та природознавчі дослідження Жаб’євської Гуцульщини. Історично склалося так, що сім’я Михайла і Наталії Ломацьких сильно постраждала від воєнного лихоліття. Зокрема, Михайло Ломацький вимушений був емігрувати з України й решту свого життя проживати у пансіонаті в м. Мюнхені, у Німеччині. Там він продовжив свої українознавчі дослідження Гуцульщини та написав і видав більше десяти цінних книг про наш рідний край. У своїх кращих творах про самобутню Жаб’євщину, Михайло Ломацький правдиво відобразив традиційний гірський побут та гірське пастуше і лісове господарство місцевих гуцулів, що жили у високогірних селах Жаб’євщини, що розташовані на просторих теренах Чорногірського хребта та Чивчинських і Гринявських гір.

Український прозаїк Михайло Ломацький, у своїй художній повісті «Воче плем’я» наводить красиву легенду про відважних покутських поселенців Горюків, які першими осіли на найбільш віддаленому і дуже високогірному терені Чивчинських гір. Цю легенду розповів своїм гостям столітній гуцульський мудрець і ґазда Танасій Уршеґа (Танасенько) із селаЇльці. При цьому, автор у повісті майстерно використовує найбільш поширені слова тогочасної гуцульської говірки Жаб’євщини.

Новини

«Життя без пестицидів: здоров’я людей і природи»

Цікавий еко-захід для школярів! Сьогодні відбувся пізнавальний та захопливий захід на тему: «Життя без пестицидів: здоров’я людей і природи», в якому взяли участь учні 3 класу Верхньоясенівського ліцею Захід провели фахівці НПП “Верховинський” Мета заходу: сформувати уявлення про шкоду пестицидів розвинути екологічну свідомість навчити відповідальному ставленню до довкілля Під час заходу діти: переглянули відео про […]

  • Рекреація
  • Екоосвіта

🐻🌿 До Всесвітнього дня ведмедя (23 березня) фахівці НПП «Верховинський» провели еколого-освітній захід.

До Всесвітнього дня ведмедя (23 березня) фахівці НПП «Верховинський» провели еколого-освітній захід в Еколого-освітньому візит-центрі для дітей війни, які відпочивають та оздоровлюються у санаторії «Косів». Відвідувачі мали змогу зануритися у світ дикої природи: ознайомилися з інсталяцією барлогу бурого ведмедя, побачили макети слідів та самого господаря лісу . Діти дізналися багато цікавого про життя ведмедів та […]

  • Екоосвіта
  • Рекреація

🌲 21 березня – Всесвітній день лісів (World Forestry Day)

21 березня – Всесвітній день лісів (World Forestry Day) Ліси – це не просто природний ресурс, а основа життя на планеті. Їх недарма називають «легенями Землі»: вони поглинають вуглекислий газ, виділяють кисень і забезпечують середовище існування для близько 75% усіх видів рослин, тварин і грибів. Водночас ліси формують культурну спадщину народів, підтримують економіку та забезпечують […]

  • Екоосвіта