Легенда про вовче походження старовіцкого чивчинського племені гуцулів на високогірному терені Українських Карпат. Частина 1. Видатний український педагог Михайло Ломацький, протягом десяти років проводив польові природознавчі, етнографічні та фольклорні дослідження Жаб’євського регіону Гуцульських Карпат.

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

Пропонуємо вашій увазі природознавче відтворення рідкісної гуцульської легенди про вовче походження старовіцкого чивчинського племені гуцулів, яке першим почало обживати ліси і полонини Чивчинських гір в Українських Карпатах. Дане відтворення було створено на основі вибраних літературних матеріалів повісті «Вовче плем’я», опублікованої в книзі відомого українського письменника та дослідника Гуцульщини Михайла Ломацького «Верховино, світку ти наш. Нариси з Гуцульщини».

Спочатку хочемо нагадати, що відомий український педагог Михайло Ломацький (1886-1968), разом із своєю дружиною Наталією, у 1920-х роках, протягом десяти років працювали вчителями у великому гуцульському селі Голови на Жаб’євщині. Для нас дуже важливо, що талановитий педагог Михайло Ломацький не тільки навчав грамоти гуцульських дітей Голів, але й весь час самостійно проводив польові фольклорні, етнографічні та природознавчі дослідження Жаб’євської Гуцульщини. Історично склалося так, що сім’я Михайла і Наталії Ломацьких сильно постраждала від воєнного лихоліття. Зокрема, Михайло Ломацький вимушений був емігрувати з України й решту свого життя проживати у пансіонаті в м. Мюнхені, у Німеччині. Там він продовжив свої українознавчі дослідження Гуцульщини та написав і видав більше десяти цінних книг про наш рідний край. У своїх кращих творах про самобутню Жаб’євщину, Михайло Ломацький правдиво відобразив традиційний гірський побут та гірське пастуше і лісове господарство місцевих гуцулів, що жили у високогірних селах Жаб’євщини, що розташовані на просторих теренах Чорногірського хребта та Чивчинських і Гринявських гір.

Український прозаїк Михайло Ломацький, у своїй художній повісті «Воче плем’я» наводить красиву легенду про відважних покутських поселенців Горюків, які першими осіли на найбільш віддаленому і дуже високогірному терені Чивчинських гір. Цю легенду розповів своїм гостям столітній гуцульський мудрець і ґазда Танасій Уршеґа (Танасенько) із селаЇльці. При цьому, автор у повісті майстерно використовує найбільш поширені слова тогочасної гуцульської говірки Жаб’євщини.

Новини

Еколого-освітня екскурсія «День у гармонії з природою» відбулася на інклюзивній екостежці «Гучівка» 🌱

Жива екостежка «Гучівка» Еколого-освітня екскурсія «День у гармонії з природою» відбулася на інклюзивній екостежці «Гучівка» Фахівці НПП «Верховинський» провели цікаву та пізнавальну мандрівку водно-болотним угіддям для дітей, які оздоровлюються у Верховині Під час екскурсії діти: дізналися про правила поведінки в лісі зрозуміли, чому болота є важливими для природи познайомилися з мешканцями угіддя Адже саме тут […]

  • Рекреація
  • Екоосвіта

🌿🐾 Період розмноження диких тварин — оголошено «сезон тиші»!

Період розмноження диких тварин — оголошено «сезон тиші»! Щорічно з 1 квітня до 15 червня на території НПП «Верховинський» впроваджується «сезон тиші» Саме в цей період у диких тварин і птахів з’являються дитинчата , тому вони особливо потребують спокою та захисту. «Сезон тиші» — це важливий природоохоронний захід, спрямований на збереження місць існування та шляхів […]

  • Охорона природи

Збереження популяції пернатих — наше спільне завдання!

Збереження популяції пернатих — наше спільне завдання! Весна — особливий період у житті птахів. Саме зараз розпочинається токування — унікальна поведінка, під час якої пернаті залучають пару: співають, виконують шлюбні польоти, демонструють яскраве оперення та навіть влаштовують своєрідні «турніри». Найактивніше токування відбувається в період танення снігів, коли з’являються перші проталини. Фахівці НПП «Верховинський» щороку проводять […]

  • Охорона природи