Легенда про вовче походження старовіцкого чивчинського племені гуцулів на високогірному терені Українських Карпат. Частина 1. Видатний український педагог Михайло Ломацький, протягом десяти років проводив польові природознавчі, етнографічні та фольклорні дослідження Жаб’євського регіону Гуцульських Карпат.

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

Пропонуємо вашій увазі природознавче відтворення рідкісної гуцульської легенди про вовче походження старовіцкого чивчинського племені гуцулів, яке першим почало обживати ліси і полонини Чивчинських гір в Українських Карпатах. Дане відтворення було створено на основі вибраних літературних матеріалів повісті «Вовче плем’я», опублікованої в книзі відомого українського письменника та дослідника Гуцульщини Михайла Ломацького «Верховино, світку ти наш. Нариси з Гуцульщини».

Спочатку хочемо нагадати, що відомий український педагог Михайло Ломацький (1886-1968), разом із своєю дружиною Наталією, у 1920-х роках, протягом десяти років працювали вчителями у великому гуцульському селі Голови на Жаб’євщині. Для нас дуже важливо, що талановитий педагог Михайло Ломацький не тільки навчав грамоти гуцульських дітей Голів, але й весь час самостійно проводив польові фольклорні, етнографічні та природознавчі дослідження Жаб’євської Гуцульщини. Історично склалося так, що сім’я Михайла і Наталії Ломацьких сильно постраждала від воєнного лихоліття. Зокрема, Михайло Ломацький вимушений був емігрувати з України й решту свого життя проживати у пансіонаті в м. Мюнхені, у Німеччині. Там він продовжив свої українознавчі дослідження Гуцульщини та написав і видав більше десяти цінних книг про наш рідний край. У своїх кращих творах про самобутню Жаб’євщину, Михайло Ломацький правдиво відобразив традиційний гірський побут та гірське пастуше і лісове господарство місцевих гуцулів, що жили у високогірних селах Жаб’євщини, що розташовані на просторих теренах Чорногірського хребта та Чивчинських і Гринявських гір.

Український прозаїк Михайло Ломацький, у своїй художній повісті «Воче плем’я» наводить красиву легенду про відважних покутських поселенців Горюків, які першими осіли на найбільш віддаленому і дуже високогірному терені Чивчинських гір. Цю легенду розповів своїм гостям столітній гуцульський мудрець і ґазда Танасій Уршеґа (Танасенько) із селаЇльці. При цьому, автор у повісті майстерно використовує найбільш поширені слова тогочасної гуцульської говірки Жаб’євщини.

Новини

«Як сніг впливає на бурого ведмедя»🐻🐾

У засніженому лісі Карпат відбувся еколого-освітній захід «Як сніг впливає на бурого ведмедя», який провели фахівці Національний природний парк «Верховинський». Під час заходу учасники дізналися, яку важливу роль відіграє сніг у житті бурого ведмедя взимку. Сніговий покрив допомагає зберігати стабільну температуру в барлозі, захищає тварину від морозів і шуму, а також впливає на тривалість та […]

  • Екоосвіта
  • Рекреація

Всесвітній день водно-болотних угідь

🌱До Всесвітнього дня водно-болотних угідь учні Ільцівського ліцею взяли участь в еколого-просвітницькому заході, що відбувся у візит-центрі на тему: «Водно-болотні угіддя нашого регіону». 🌿Під час зустрічі фахівці Парку розповіли про надзвичайно важливу роль водно-болотних угідь у збереженні біорізноманіття, покращенні якості життя людей та пом’якшенні наслідків зміни клімату. Обговорювались екосистемні послуги, які надають болота, і те, […]

  • Екоосвіта
  • Рекреація

Щорічна акція «Подаруй оселю птахам» оселю птахам

Сьогодні Устеріківський ЗДО «Вишиванка»наповнився особливим передчуттям добрих справ Фахівець з еколого-освітньої роботи спільно із малятами з любов’ю долучилися до щорічної акції «Подаруй оселю птахам» , дбаючи про пернатих друзів наперед — з вірою, що зовсім скоро птахи знайдуть тут свою затишну оселю Маленькі долоньки обережно насипали пшоно, а дитячі оченята з захопленням уявляли, як незабаром […]

  • Екоосвіта