Легенда про вовче походження старовіцкого чивчинського племені гуцулів на високогірному терені Українських Карпат. Частина 1. Видатний український педагог Михайло Ломацький, протягом десяти років проводив польові природознавчі, етнографічні та фольклорні дослідження Жаб’євського регіону Гуцульських Карпат.

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

Пропонуємо вашій увазі природознавче відтворення рідкісної гуцульської легенди про вовче походження старовіцкого чивчинського племені гуцулів, яке першим почало обживати ліси і полонини Чивчинських гір в Українських Карпатах. Дане відтворення було створено на основі вибраних літературних матеріалів повісті «Вовче плем’я», опублікованої в книзі відомого українського письменника та дослідника Гуцульщини Михайла Ломацького «Верховино, світку ти наш. Нариси з Гуцульщини».

Спочатку хочемо нагадати, що відомий український педагог Михайло Ломацький (1886-1968), разом із своєю дружиною Наталією, у 1920-х роках, протягом десяти років працювали вчителями у великому гуцульському селі Голови на Жаб’євщині. Для нас дуже важливо, що талановитий педагог Михайло Ломацький не тільки навчав грамоти гуцульських дітей Голів, але й весь час самостійно проводив польові фольклорні, етнографічні та природознавчі дослідження Жаб’євської Гуцульщини. Історично склалося так, що сім’я Михайла і Наталії Ломацьких сильно постраждала від воєнного лихоліття. Зокрема, Михайло Ломацький вимушений був емігрувати з України й решту свого життя проживати у пансіонаті в м. Мюнхені, у Німеччині. Там він продовжив свої українознавчі дослідження Гуцульщини та написав і видав більше десяти цінних книг про наш рідний край. У своїх кращих творах про самобутню Жаб’євщину, Михайло Ломацький правдиво відобразив традиційний гірський побут та гірське пастуше і лісове господарство місцевих гуцулів, що жили у високогірних селах Жаб’євщини, що розташовані на просторих теренах Чорногірського хребта та Чивчинських і Гринявських гір.

Український прозаїк Михайло Ломацький, у своїй художній повісті «Воче плем’я» наводить красиву легенду про відважних покутських поселенців Горюків, які першими осіли на найбільш віддаленому і дуже високогірному терені Чивчинських гір. Цю легенду розповів своїм гостям столітній гуцульський мудрець і ґазда Танасій Уршеґа (Танасенько) із селаЇльці. При цьому, автор у повісті майстерно використовує найбільш поширені слова тогочасної гуцульської говірки Жаб’євщини.

Новини

Збережемо довкілля разом!🌱

Фахівцями відділів рекреації та еколого-освітньої роботи здійснено прибирання рекреаційного місця урочище «Запідок» від твердих побутових відходів та сміття. Турбуватися про природу, берегти ліс, не смітити в лісі – істини відомі змалечку. Та люди мають звичку про них забувати. Сліди перебування людини на природі видно не лише у місцях масового відпочинку, а й у самих віддалених […]

  • Екоосвіта
  • Рекреація

Екологічна акція «Очистимо наш край від використаних батарейок»🔋

Чим небезпечні і чому так важливо не викидати батарейки в смітник? Що робити ? І куди здавати та як правильно утилізувати ? Саме про це на екозаході поговорили фахівці відділу еколого-освітньої роботи з учнями 4 класу Білоберізького ліцею. Після чого заповнивши анкету для учнів в якій кожен з учасників висловив свою думку відповівши на вказані […]

  • Екоосвіта

🌎🌞 Міжнародний день Сонця щорічно святкують 3 травня

Міжнародний день Сонця щорічно святкують 3 травня. Сонце дає нам світло і тепло, яке необхідно для життя людям, рослинам і тваринам. Також потрібно зазначити, що без Сонця у нас не було б повітря і води, адже тоді повітря перетворилося б на рідкий азотний океан, води б замерзли, а суша обмерзла. Напередодні цього свята фахівці еколого-освітньої […]

  • Екоосвіта