Легенда про вовче походження старовіцкого чивчинського племені гуцулів на високогірному терені Українських Карпат. Частина 1. Видатний український педагог Михайло Ломацький, протягом десяти років проводив польові природознавчі, етнографічні та фольклорні дослідження Жаб’євського регіону Гуцульських Карпат.

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

Пропонуємо вашій увазі природознавче відтворення рідкісної гуцульської легенди про вовче походження старовіцкого чивчинського племені гуцулів, яке першим почало обживати ліси і полонини Чивчинських гір в Українських Карпатах. Дане відтворення було створено на основі вибраних літературних матеріалів повісті «Вовче плем’я», опублікованої в книзі відомого українського письменника та дослідника Гуцульщини Михайла Ломацького «Верховино, світку ти наш. Нариси з Гуцульщини».

Спочатку хочемо нагадати, що відомий український педагог Михайло Ломацький (1886-1968), разом із своєю дружиною Наталією, у 1920-х роках, протягом десяти років працювали вчителями у великому гуцульському селі Голови на Жаб’євщині. Для нас дуже важливо, що талановитий педагог Михайло Ломацький не тільки навчав грамоти гуцульських дітей Голів, але й весь час самостійно проводив польові фольклорні, етнографічні та природознавчі дослідження Жаб’євської Гуцульщини. Історично склалося так, що сім’я Михайла і Наталії Ломацьких сильно постраждала від воєнного лихоліття. Зокрема, Михайло Ломацький вимушений був емігрувати з України й решту свого життя проживати у пансіонаті в м. Мюнхені, у Німеччині. Там він продовжив свої українознавчі дослідження Гуцульщини та написав і видав більше десяти цінних книг про наш рідний край. У своїх кращих творах про самобутню Жаб’євщину, Михайло Ломацький правдиво відобразив традиційний гірський побут та гірське пастуше і лісове господарство місцевих гуцулів, що жили у високогірних селах Жаб’євщини, що розташовані на просторих теренах Чорногірського хребта та Чивчинських і Гринявських гір.

Український прозаїк Михайло Ломацький, у своїй художній повісті «Воче плем’я» наводить красиву легенду про відважних покутських поселенців Горюків, які першими осіли на найбільш віддаленому і дуже високогірному терені Чивчинських гір. Цю легенду розповів своїм гостям столітній гуцульський мудрець і ґазда Танасій Уршеґа (Танасенько) із селаЇльці. При цьому, автор у повісті майстерно використовує найбільш поширені слова тогочасної гуцульської говірки Жаб’євщини.

Новини

🌿 Працівники НПП «Верховинський» провели цікавий пізнавальний еколого-освітній захід до 🌍 Всесвітнього дня дикої природи на тему «Юні дослідники природи».

Працівники НПП «Верховинський» провели цікавий пізнавальний еколого-освітній захід до Всесвітнього дня дикої природи на тему «Юні дослідники природи». У заході взяли участь діти в рамках проєкту «Човен» БО «Фундація друзів України». Разом ми відвідали мальовничі дикі куточки Верховинщини: гори, ліси, скелі та потічки. Досліджували воду, комах, розпізнавали сліди на снігу та милувалися вражаючими краєвидами. Щиро […]

  • Рекреація
  • Екоосвіта

3 березня в НПП «Верховинський» відбулися загальні збори працівників та щорічна нарада про підсумки виконаних планів за 2025 р. та планів на 2026 р.

Із вступним вітальним словом виступив директор НПП «Верховинський» – Михайло Нечай. З доповідями про підсумки роботи за 2025 рік  та планів на 2026 рік виступили: заступник директора-головний природознавець – Андрій Кікінчук; заступник директора з наукової роботи – Ярослав Зеленчук; заступник директора – Іван Боцвінко; головний бухгалтер – Софія Недоходюк; провідний інженер з охорони праці – […]

  • Новини установи

🌿Працівники НПП «Верховинський» взяли участь у зустрічі з моніторингу ефективності управління природоохоронною територією (CCPRAMETT), яка відбулася 25 лютого на базі НПП “Верховинський”.

Працівники НПП «Верховинський» взяли участь у зустрічі з моніторингу ефективності управління природоохоронною територією (CCPRAMETT), яка відбулася 25 лютого на базі НПП “Верховинський”. Захід організовано за підтримки Франкфуртське зоологічне товариство в Україні // FZS Ukraine. Під час зустрічі учасники обговорили методику оцінювання, уточнили дані щодо діяльності Парку, а також у форматі групової та партисипативної роботи заповнили […]

  • Рекреація
  • Екоосвіта
  • Науково-дослідний відділ
  • Новини установи
  • Охорона природи