Легенда про вовче походження старовіцкого чивчинського племені гуцулів на високогірному терені Українських Карпат. Частина 1. Видатний український педагог Михайло Ломацький, протягом десяти років проводив польові природознавчі, етнографічні та фольклорні дослідження Жаб’євського регіону Гуцульських Карпат.

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

Пропонуємо вашій увазі природознавче відтворення рідкісної гуцульської легенди про вовче походження старовіцкого чивчинського племені гуцулів, яке першим почало обживати ліси і полонини Чивчинських гір в Українських Карпатах. Дане відтворення було створено на основі вибраних літературних матеріалів повісті «Вовче плем’я», опублікованої в книзі відомого українського письменника та дослідника Гуцульщини Михайла Ломацького «Верховино, світку ти наш. Нариси з Гуцульщини».

Спочатку хочемо нагадати, що відомий український педагог Михайло Ломацький (1886-1968), разом із своєю дружиною Наталією, у 1920-х роках, протягом десяти років працювали вчителями у великому гуцульському селі Голови на Жаб’євщині. Для нас дуже важливо, що талановитий педагог Михайло Ломацький не тільки навчав грамоти гуцульських дітей Голів, але й весь час самостійно проводив польові фольклорні, етнографічні та природознавчі дослідження Жаб’євської Гуцульщини. Історично склалося так, що сім’я Михайла і Наталії Ломацьких сильно постраждала від воєнного лихоліття. Зокрема, Михайло Ломацький вимушений був емігрувати з України й решту свого життя проживати у пансіонаті в м. Мюнхені, у Німеччині. Там він продовжив свої українознавчі дослідження Гуцульщини та написав і видав більше десяти цінних книг про наш рідний край. У своїх кращих творах про самобутню Жаб’євщину, Михайло Ломацький правдиво відобразив традиційний гірський побут та гірське пастуше і лісове господарство місцевих гуцулів, що жили у високогірних селах Жаб’євщини, що розташовані на просторих теренах Чорногірського хребта та Чивчинських і Гринявських гір.

Український прозаїк Михайло Ломацький, у своїй художній повісті «Воче плем’я» наводить красиву легенду про відважних покутських поселенців Горюків, які першими осіли на найбільш віддаленому і дуже високогірному терені Чивчинських гір. Цю легенду розповів своїм гостям столітній гуцульський мудрець і ґазда Танасій Уршеґа (Танасенько) із селаЇльці. При цьому, автор у повісті майстерно використовує найбільш поширені слова тогочасної гуцульської говірки Жаб’євщини.

Новини

Працівники відділів рекреації та еколого-освітньої роботи НПП «Верховинський» напередодні свята Святого Миколая 🎅✨ відвідали заклади дошкільної освіти

Працівники відділів рекреації та еколого-освітньої роботи НПП «Верховинський» напередодні свята Святого Миколая відвідали заклади дошкільної освіти Верховинського району, а саме: Верхньоясенівський ЗДО «Гуцулятко», Криворівнянський ЗДО «Червона шапочка» та Буковецький ЗДО «Світлячок» . Маленьким захисникам природи були вручені символічні подарунки , які додали тепла та радості у цей передсвятковий час. Ми щиро вдячні за теплу зустріч […]

  • Рекреація
  • Екоосвіта

Частина VІІ. Задача науково-дослідної роботи для спільного громадського визначення «Семи див селища Верховина».

На завершення статті ми пропонуємо всім верховинцям, спільними зусиллями, виконати пошукову науково-дослідну роботу, тобто зробити своєрідну гуцульську інтелектуальну толоку. Творча ідея пропонованої задачі полягає в тому, аби обдумано визначити «Сім визначних гірськогосподарських етноландшафтів селища Верховина» – «Сім етноландшафтних див-чудес Верховини». Друга творча ідея повністю аналогічна, нам потрібно аргументовано назвати «Сім визначних пам’яток етносоціальної історії і […]

  • Науково-дослідний відділ

Прибирання рекреаціного місця в ур. Млинський

Працівники відділу рекреації та еколого-освітньої роботи здійснили прибирання від твердих побутових відходів рекреаціного місця в ур. Млинський. Також зроблено ремонт сміттєвого бака. Автор фото Прокопюк Микола

  • Екоосвіта
  • Мандрівникам
  • Рекреація