Легенда про вовче походження старовіцкого чивчинського племені гуцулів на високогірному терені Українських Карпат. Частина 1. Видатний український педагог Михайло Ломацький, протягом десяти років проводив польові природознавчі, етнографічні та фольклорні дослідження Жаб’євського регіону Гуцульських Карпат.

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

Пропонуємо вашій увазі природознавче відтворення рідкісної гуцульської легенди про вовче походження старовіцкого чивчинського племені гуцулів, яке першим почало обживати ліси і полонини Чивчинських гір в Українських Карпатах. Дане відтворення було створено на основі вибраних літературних матеріалів повісті «Вовче плем’я», опублікованої в книзі відомого українського письменника та дослідника Гуцульщини Михайла Ломацького «Верховино, світку ти наш. Нариси з Гуцульщини».

Спочатку хочемо нагадати, що відомий український педагог Михайло Ломацький (1886-1968), разом із своєю дружиною Наталією, у 1920-х роках, протягом десяти років працювали вчителями у великому гуцульському селі Голови на Жаб’євщині. Для нас дуже важливо, що талановитий педагог Михайло Ломацький не тільки навчав грамоти гуцульських дітей Голів, але й весь час самостійно проводив польові фольклорні, етнографічні та природознавчі дослідження Жаб’євської Гуцульщини. Історично склалося так, що сім’я Михайла і Наталії Ломацьких сильно постраждала від воєнного лихоліття. Зокрема, Михайло Ломацький вимушений був емігрувати з України й решту свого життя проживати у пансіонаті в м. Мюнхені, у Німеччині. Там він продовжив свої українознавчі дослідження Гуцульщини та написав і видав більше десяти цінних книг про наш рідний край. У своїх кращих творах про самобутню Жаб’євщину, Михайло Ломацький правдиво відобразив традиційний гірський побут та гірське пастуше і лісове господарство місцевих гуцулів, що жили у високогірних селах Жаб’євщини, що розташовані на просторих теренах Чорногірського хребта та Чивчинських і Гринявських гір.

Український прозаїк Михайло Ломацький, у своїй художній повісті «Воче плем’я» наводить красиву легенду про відважних покутських поселенців Горюків, які першими осіли на найбільш віддаленому і дуже високогірному терені Чивчинських гір. Цю легенду розповів своїм гостям столітній гуцульський мудрець і ґазда Танасій Уршеґа (Танасенько) із селаЇльці. При цьому, автор у повісті майстерно використовує найбільш поширені слова тогочасної гуцульської говірки Жаб’євщини.

Новини

Засідання Науково-технічної Ради Національного природного парку «Верховинський»

18 грудня 2025 року в адміністративному приміщенні Національного природного парку «Верховинський»  с. Верхній Ясенів відбулось чергове (46) засідання Науково-технічної ради (далі НТР). Засідання проходило у змішаному форматі, учасники НТР мали змогу долучитись до засідання за допомогою платформи Zoom, під головуванням директора НПП «Верховинський» Михайла Нечая. На засіданні розглянули такі питання: Про підсумки проведення господарських заходів […]

  • Науково-дослідний відділ
  • Екоосвіта
  • Новини установи
  • Охорона природи
  • Рекреація

Фахівці з рекреації та еколого-освітньої роботи НПП «Верховинський» разом із учнями 4-Б класу Верховинського ліцею долучилися до екоакції «Подаруй оселю птахам» 🐦🏡.

Ділимось подією, що наповнює серце теплом… Фахівці з рекреації та еколого-освітньої роботи НПП «Верховинський» разом із учнями 4-Б класу Верховинського ліцею долучилися до екоакції «Подаруй оселю птахам» . Цього дня на подвір’ї ліцею з’явилася нова годівничка — маленький, але такий потрібний прихисток для пернатих друзів у холодну пору року . З настанням зими багато птахів […]

  • Рекреація
  • Екоосвіта

📌 Працівники НПП «Верховинський» долучилися до підсумкової онлайн-зустрічі зустрічі міжнародного проєкту: «Перехід до екотуризму на природоохоронних територіях через тлумачення спадщини».

Працівники НПП «Верховинський» долучилися до підсумкової онлайн-зустрічі зустрічі міжнародного проєкту: «Перехід до екотуризму на природоохоронних територіях через тлумачення спадщини». Під час заходу було представлено результати реалізації проєкту, ключові напрацювання та історії успіху учасників. Учасники ознайомилися з досвідом країн Вишеградської четвірки у сфері розвитку екотуризму, практичними прикладами тлумачення природної та культурної спадщини, а також перспективами розвитку […]

  • Рекреація
  • Екоосвіта