Легенда про вовче походження старовіцкого чивчинського племені гуцулів на високогірному терені Українських Карпат. Частина 1. Видатний український педагог Михайло Ломацький, протягом десяти років проводив польові природознавчі, етнографічні та фольклорні дослідження Жаб’євського регіону Гуцульських Карпат.

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

Пропонуємо вашій увазі природознавче відтворення рідкісної гуцульської легенди про вовче походження старовіцкого чивчинського племені гуцулів, яке першим почало обживати ліси і полонини Чивчинських гір в Українських Карпатах. Дане відтворення було створено на основі вибраних літературних матеріалів повісті «Вовче плем’я», опублікованої в книзі відомого українського письменника та дослідника Гуцульщини Михайла Ломацького «Верховино, світку ти наш. Нариси з Гуцульщини».

Спочатку хочемо нагадати, що відомий український педагог Михайло Ломацький (1886-1968), разом із своєю дружиною Наталією, у 1920-х роках, протягом десяти років працювали вчителями у великому гуцульському селі Голови на Жаб’євщині. Для нас дуже важливо, що талановитий педагог Михайло Ломацький не тільки навчав грамоти гуцульських дітей Голів, але й весь час самостійно проводив польові фольклорні, етнографічні та природознавчі дослідження Жаб’євської Гуцульщини. Історично склалося так, що сім’я Михайла і Наталії Ломацьких сильно постраждала від воєнного лихоліття. Зокрема, Михайло Ломацький вимушений був емігрувати з України й решту свого життя проживати у пансіонаті в м. Мюнхені, у Німеччині. Там він продовжив свої українознавчі дослідження Гуцульщини та написав і видав більше десяти цінних книг про наш рідний край. У своїх кращих творах про самобутню Жаб’євщину, Михайло Ломацький правдиво відобразив традиційний гірський побут та гірське пастуше і лісове господарство місцевих гуцулів, що жили у високогірних селах Жаб’євщини, що розташовані на просторих теренах Чорногірського хребта та Чивчинських і Гринявських гір.

Український прозаїк Михайло Ломацький, у своїй художній повісті «Воче плем’я» наводить красиву легенду про відважних покутських поселенців Горюків, які першими осіли на найбільш віддаленому і дуже високогірному терені Чивчинських гір. Цю легенду розповів своїм гостям столітній гуцульський мудрець і ґазда Танасій Уршеґа (Танасенько) із селаЇльці. При цьому, автор у повісті майстерно використовує найбільш поширені слова тогочасної гуцульської говірки Жаб’євщини.

Новини

“Посади своє дерево”

Народна мудрість говорить, якщо не виростив дитину, не посадив дерево – марно прожив. А ще вона вчить нас: хто деревце посадить, той природі і друг, адже окрім естетичного задоволення це приносить користь. З настанням весни і сонячних днів працівниками відділів державної охорони, екоосвіти, рекреації розпочато екологічну акцію “Посади своє дерево”. В рамках акції висаджено алею […]

  • Екоосвіта
  • Охорона природи
  • Рекреація

Наукова весняна експедиція

З метою фенологічних спостережень 9 квітня спеціалістами науково-дослідного відділу Людмилою Мацап’як і Аллою Зітенюк спільно з  працівниками Перкалабського природоохоронного науково-дослідного відділення здійснено науково-дослідну експедицію на територію Перкалабського ПНДВ. Проведено фенологічні спостереження рослинного та тваринного світу. Зафіксовано фенофази у житті рослин такі як набухання бруньок у вільхи сірої,  початок розпускання листя у верби, шипшини, початок цвітіння […]

  • Науково-дослідний відділ

Особливості облаштування простору для реабілітації військових

10 квітня працівники відділу рекреації доєдналися до вебінару від ГО Метта, метою якого було обговорення хоче приймати групи Природотерапії. Корисні поради від спікера Олександра Бурсанова будуть впроваджуватися на території Парку.

  • Рекреація