Легенда про вовче походження старовіцкого чивчинського племені гуцулів на високогірному терені Українських Карпат. Частина 1. Видатний український педагог Михайло Ломацький, протягом десяти років проводив польові природознавчі, етнографічні та фольклорні дослідження Жаб’євського регіону Гуцульських Карпат.

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

Пропонуємо вашій увазі природознавче відтворення рідкісної гуцульської легенди про вовче походження старовіцкого чивчинського племені гуцулів, яке першим почало обживати ліси і полонини Чивчинських гір в Українських Карпатах. Дане відтворення було створено на основі вибраних літературних матеріалів повісті «Вовче плем’я», опублікованої в книзі відомого українського письменника та дослідника Гуцульщини Михайла Ломацького «Верховино, світку ти наш. Нариси з Гуцульщини».

Спочатку хочемо нагадати, що відомий український педагог Михайло Ломацький (1886-1968), разом із своєю дружиною Наталією, у 1920-х роках, протягом десяти років працювали вчителями у великому гуцульському селі Голови на Жаб’євщині. Для нас дуже важливо, що талановитий педагог Михайло Ломацький не тільки навчав грамоти гуцульських дітей Голів, але й весь час самостійно проводив польові фольклорні, етнографічні та природознавчі дослідження Жаб’євської Гуцульщини. Історично склалося так, що сім’я Михайла і Наталії Ломацьких сильно постраждала від воєнного лихоліття. Зокрема, Михайло Ломацький вимушений був емігрувати з України й решту свого життя проживати у пансіонаті в м. Мюнхені, у Німеччині. Там він продовжив свої українознавчі дослідження Гуцульщини та написав і видав більше десяти цінних книг про наш рідний край. У своїх кращих творах про самобутню Жаб’євщину, Михайло Ломацький правдиво відобразив традиційний гірський побут та гірське пастуше і лісове господарство місцевих гуцулів, що жили у високогірних селах Жаб’євщини, що розташовані на просторих теренах Чорногірського хребта та Чивчинських і Гринявських гір.

Український прозаїк Михайло Ломацький, у своїй художній повісті «Воче плем’я» наводить красиву легенду про відважних покутських поселенців Горюків, які першими осіли на найбільш віддаленому і дуже високогірному терені Чивчинських гір. Цю легенду розповів своїм гостям столітній гуцульський мудрець і ґазда Танасій Уршеґа (Танасенько) із селаЇльці. При цьому, автор у повісті майстерно використовує найбільш поширені слова тогочасної гуцульської говірки Жаб’євщини.

Новини

В НПП «Верховинський» обговорили впровадження рубок переформування для підвищення стійкості лісів

30 жовтня 2026 року в Національному природному парку «Верховинський» відбулася перша робоча нарада, присвячена можливостям запровадження рубок переформування. Головна мета ініціативи — перехід до наближеного до природи лісівництва та формування більш стійких і міцних деревостанів у перспективі. До фахового обговорення долучилися провідні природоохоронні експерти: • Петро Тєстов — керівник аналітичного відділу громадської організації «Українська природоохоронна […]

  • Новини установи

Тиждень кажанів

Тиждень кажанів у Верховинському ліцеї №1! 🌿 На запрошення Українського центру реабілітації рукокрилих (УЦРР), що є підрозділом громадської організації «Український незалежний інститут екології” працівники відділу еколого-освітньої роботи НПП «Верховинський» провели цікавий та пізнавальний захід, присвячений одним із найзагадковіших мешканців природи — кажанам. 🌱 Пізнаємо, вивчаємо, руйнуємо міфи! Під час зустрічі учні дізналися: 🦇 про особливості […]

  • Екоосвіта
  • Новини установи

Природні домівки Карпат

28 жовтня 1982 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила Всесвітню хартію природи — міжнародний документ, який утверджує важливість поваги до всіх форм життя, збереження природних екосистем і середовищ існування диких тварин. 🌍💚 Саме в цей день особливо важливо нагадати: охорона природи починається з усвідомлення її цінності, а екологічна свідомість формується ще в дитинстві. З цією метою […]

  • Екоосвіта