Легенда про вовче походження старовіцкого чивчинського племені гуцулів на високогірному терені Українських Карпат. Частина 1. Видатний український педагог Михайло Ломацький, протягом десяти років проводив польові природознавчі, етнографічні та фольклорні дослідження Жаб’євського регіону Гуцульських Карпат.

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

Пропонуємо вашій увазі природознавче відтворення рідкісної гуцульської легенди про вовче походження старовіцкого чивчинського племені гуцулів, яке першим почало обживати ліси і полонини Чивчинських гір в Українських Карпатах. Дане відтворення було створено на основі вибраних літературних матеріалів повісті «Вовче плем’я», опублікованої в книзі відомого українського письменника та дослідника Гуцульщини Михайла Ломацького «Верховино, світку ти наш. Нариси з Гуцульщини».

Спочатку хочемо нагадати, що відомий український педагог Михайло Ломацький (1886-1968), разом із своєю дружиною Наталією, у 1920-х роках, протягом десяти років працювали вчителями у великому гуцульському селі Голови на Жаб’євщині. Для нас дуже важливо, що талановитий педагог Михайло Ломацький не тільки навчав грамоти гуцульських дітей Голів, але й весь час самостійно проводив польові фольклорні, етнографічні та природознавчі дослідження Жаб’євської Гуцульщини. Історично склалося так, що сім’я Михайла і Наталії Ломацьких сильно постраждала від воєнного лихоліття. Зокрема, Михайло Ломацький вимушений був емігрувати з України й решту свого життя проживати у пансіонаті в м. Мюнхені, у Німеччині. Там він продовжив свої українознавчі дослідження Гуцульщини та написав і видав більше десяти цінних книг про наш рідний край. У своїх кращих творах про самобутню Жаб’євщину, Михайло Ломацький правдиво відобразив традиційний гірський побут та гірське пастуше і лісове господарство місцевих гуцулів, що жили у високогірних селах Жаб’євщини, що розташовані на просторих теренах Чорногірського хребта та Чивчинських і Гринявських гір.

Український прозаїк Михайло Ломацький, у своїй художній повісті «Воче плем’я» наводить красиву легенду про відважних покутських поселенців Горюків, які першими осіли на найбільш віддаленому і дуже високогірному терені Чивчинських гір. Цю легенду розповів своїм гостям столітній гуцульський мудрець і ґазда Танасій Уршеґа (Танасенько) із селаЇльці. При цьому, автор у повісті майстерно використовує найбільш поширені слова тогочасної гуцульської говірки Жаб’євщини.

Новини

Налагодження співпраці для спільної реалізації транскордонних проектів

З метою обговорення майбутніх транскордонних проектів та ініціатив спрямованих на підвищення поглиблення транскордонного співробітництва, популяризацію його результатів, досягнень і покращення культурного взаєморозуміння та збереження природи у прикордонних мікрорегіонах Румунії та України, 27 березня в місті Вішео де Сус (Вишово-Вижнє) відбулася робоча зустріч директорів Національного природного парку «Верховинський» – Михайла Нечая, директора Природного парку Гори Мармарощини – Габрієля […]

  • Новини установи

Міжнародний день лісів

21 березня в усьому світі відзначається Міжнародний день лісів (International Day of Forests), який був проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 28 листопада 2012 року і вперше відзначався 21 березня 2013 року. З такої нагоди екосвітяни Парку провели екскурсію до весняного лісу для відвіувачів візит центру, що прибули на Верховинщину із Києва, розповіли їм про користь […]

  • Екоосвіта

Всесвітній день Землі!

20 березня – Всесвітній день Землі! Дату обрали не випадково, адже це день весняного рівнодення, коли пробуджується природа і починається новий рівень її розвитку. Саме про це спеціалісти відділу еколого-освітньої роботи в приміщенні візит центру провели тематичний захід. Гості з Києва мали можливість переглянути відео про неперпевершену красу території Парку, дізналися про найбільш жахливі чинники, […]

  • Екоосвіта