Легенда про вовче походження старовіцкого чивчинського племені гуцулів на високогірному терені Українських Карпат. Частина 1. Видатний український педагог Михайло Ломацький, протягом десяти років проводив польові природознавчі, етнографічні та фольклорні дослідження Жаб’євського регіону Гуцульських Карпат.

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

Пропонуємо вашій увазі природознавче відтворення рідкісної гуцульської легенди про вовче походження старовіцкого чивчинського племені гуцулів, яке першим почало обживати ліси і полонини Чивчинських гір в Українських Карпатах. Дане відтворення було створено на основі вибраних літературних матеріалів повісті «Вовче плем’я», опублікованої в книзі відомого українського письменника та дослідника Гуцульщини Михайла Ломацького «Верховино, світку ти наш. Нариси з Гуцульщини».

Спочатку хочемо нагадати, що відомий український педагог Михайло Ломацький (1886-1968), разом із своєю дружиною Наталією, у 1920-х роках, протягом десяти років працювали вчителями у великому гуцульському селі Голови на Жаб’євщині. Для нас дуже важливо, що талановитий педагог Михайло Ломацький не тільки навчав грамоти гуцульських дітей Голів, але й весь час самостійно проводив польові фольклорні, етнографічні та природознавчі дослідження Жаб’євської Гуцульщини. Історично склалося так, що сім’я Михайла і Наталії Ломацьких сильно постраждала від воєнного лихоліття. Зокрема, Михайло Ломацький вимушений був емігрувати з України й решту свого життя проживати у пансіонаті в м. Мюнхені, у Німеччині. Там він продовжив свої українознавчі дослідження Гуцульщини та написав і видав більше десяти цінних книг про наш рідний край. У своїх кращих творах про самобутню Жаб’євщину, Михайло Ломацький правдиво відобразив традиційний гірський побут та гірське пастуше і лісове господарство місцевих гуцулів, що жили у високогірних селах Жаб’євщини, що розташовані на просторих теренах Чорногірського хребта та Чивчинських і Гринявських гір.

Український прозаїк Михайло Ломацький, у своїй художній повісті «Воче плем’я» наводить красиву легенду про відважних покутських поселенців Горюків, які першими осіли на найбільш віддаленому і дуже високогірному терені Чивчинських гір. Цю легенду розповів своїм гостям столітній гуцульський мудрець і ґазда Танасій Уршеґа (Танасенько) із селаЇльці. При цьому, автор у повісті майстерно використовує найбільш поширені слова тогочасної гуцульської говірки Жаб’євщини.

Новини

Студенти-екологи пройшли виробничу практику у Національному природному парку «Верховинський»

Студенти-екологи пройшли виробничу практику у Національному природному парку «Верховинський» З 14 по 20 червня 2026 року студенти 3 курсу спеціальності «Екологія» проходили виробничу практику в Національному природному парку «Верховинський». Практика відбувалась на території високогірного природоохоронного науково-дослідного відділення «Перкалабське», що розташоване в одному з найцікавіших і найменш порушених куточків Українських Карпат. Під час практики студенти мали […]

  • Науково-дослідний відділ

🌿 Пізнаємо красу Карпат разом! 🏔

Пізнаємо красу Карпат разом! Працівники відділу рекреації НПП «Верховинський» провели туристично-пізнавальну екскурсію до скелі Писаний Камінь для гостей з Одещини. Під час подорожі учасники милувалися неймовірними карпатськими краєвидами, насолоджувалися ароматом літа, зустрічали різнобарв’я гірських квітів, що саме розквітли, та смакували дарами природи — запашними суницями й чорницями. Особливе враження на всіх справила скеля Писаний Камінь […]

  • Рекреація

🌿🦌 Особливий відвідувач інклюзивної екостежки «Гучівка»

Особливий відвідувач інклюзивної екостежки «Гучівка» Сьогодні наша інклюзивна еколого-освітня стежка «Гучівка» зустріла особливого гостя — Сарну європейську, яка завітала до цього унікального природного куточка. Екостежку було облаштовано в рамках проєкту «Промоція екологічного туризму у Верховинській громаді шляхом облаштування еколого-освітньої стежки на комплексі боліт “Гучівка”», який реалізувала Верховинська районна рада у співпраці з НПП «Верховинський» за […]

  • Рекреація
  • Екоосвіта
  • Мандрівникам
  • Новини установи
  • Охорона природи