Легенда про вовче походження старовіцкого чивчинського племені гуцулів на високогірному терені Українських Карпат. Частина 1. Видатний український педагог Михайло Ломацький, протягом десяти років проводив польові природознавчі, етнографічні та фольклорні дослідження Жаб’євського регіону Гуцульських Карпат.

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

Пропонуємо вашій увазі природознавче відтворення рідкісної гуцульської легенди про вовче походження старовіцкого чивчинського племені гуцулів, яке першим почало обживати ліси і полонини Чивчинських гір в Українських Карпатах. Дане відтворення було створено на основі вибраних літературних матеріалів повісті «Вовче плем’я», опублікованої в книзі відомого українського письменника та дослідника Гуцульщини Михайла Ломацького «Верховино, світку ти наш. Нариси з Гуцульщини».

Спочатку хочемо нагадати, що відомий український педагог Михайло Ломацький (1886-1968), разом із своєю дружиною Наталією, у 1920-х роках, протягом десяти років працювали вчителями у великому гуцульському селі Голови на Жаб’євщині. Для нас дуже важливо, що талановитий педагог Михайло Ломацький не тільки навчав грамоти гуцульських дітей Голів, але й весь час самостійно проводив польові фольклорні, етнографічні та природознавчі дослідження Жаб’євської Гуцульщини. Історично склалося так, що сім’я Михайла і Наталії Ломацьких сильно постраждала від воєнного лихоліття. Зокрема, Михайло Ломацький вимушений був емігрувати з України й решту свого життя проживати у пансіонаті в м. Мюнхені, у Німеччині. Там він продовжив свої українознавчі дослідження Гуцульщини та написав і видав більше десяти цінних книг про наш рідний край. У своїх кращих творах про самобутню Жаб’євщину, Михайло Ломацький правдиво відобразив традиційний гірський побут та гірське пастуше і лісове господарство місцевих гуцулів, що жили у високогірних селах Жаб’євщини, що розташовані на просторих теренах Чорногірського хребта та Чивчинських і Гринявських гір.

Український прозаїк Михайло Ломацький, у своїй художній повісті «Воче плем’я» наводить красиву легенду про відважних покутських поселенців Горюків, які першими осіли на найбільш віддаленому і дуже високогірному терені Чивчинських гір. Цю легенду розповів своїм гостям столітній гуцульський мудрець і ґазда Танасій Уршеґа (Танасенько) із селаЇльці. При цьому, автор у повісті майстерно використовує найбільш поширені слова тогочасної гуцульської говірки Жаб’євщини.

Новини

Дякуємо ЗСУ за день!

29 вересня працівниками НПП “Верховинський”, спільно з Верхньоясенівським старостинським округом та Верхньоясенівською церковною громадою висаджено алею пам’яті туї європейської за загиблими у російсько-українській війні біля Церкви Пресвятої Тройці в с. Верхній Ясенів. Пам’ятаємо! Дякуємо ЗСУ за день! Дякуємо за захист! Хай береже Вас Господь!

  • Екоосвіта
  • Науково-дослідний відділ
  • Рекреація

Що таке батарейка, і в чому її небезпека?

Саме на таку тему спеціалісти відділу еколого- освітньої роботи Парку вирішили поговорити із здобувачами освіти Криворівнянського ліцею ім. М.Грушевського. Діти отримали відповідь на питання, яка шкода від батарейок криється в самій  її будові, про шкоду батарейок для навколишнього середовища, а також про шкоду батарейок для людини. І це тільки основне. Але ми ще розповіли дітям, […]

  • Екоосвіта

«У гостях у лісовичка”

Спеціалістами відділу екологічної освіти у дошкільному навчальному закладі «Гуцулятко» с. Верхній Ясенів,  проведено навчально-розвивальний захід на тему: «У гостях у лісовичка». Великий інтерес і захоплення у дошкільнят викликав перегляд картинок із зображенням диких звірів, що водяться у нашому краї, а саме: ведмідь, вовк, лисиця, заєць, олень, козуля, куниця, видра та інші. До речі, діти приємно […]

  • Екоосвіта