Навіть мертва деревина потрібна лісу!

Автор: А.Зітенюк

Як природоохоронна установа, НПП «Верховинський», є учасником багатьох теоретичних та практичних заходів стосовно раціонального, науково-обґрунтованого природоохоронного менеджменту на природно-заповідних територіях. Так, на запрошення WWF-Україна на презентацію дослідження «Найкращі практики менеджменту мертвої деревини», НПП «Верховинський» приєднався до даного заходу.

А ви знали, що коли ми йдемо лісом і бачимо повалені дерева, які вже з плином часу на різних періодах розкладу – це є необхідністю «здорової» екосистеми лісу та безпосередньою умовою перебування там багатьох видів рослин та тварин. Так, скажімо дерево чи його частина, що гниє на лісовій підстилці, служать харчовою базою чи домівкою для певних видів тварин і тут не йде мова про шкідників лісу! Крім того, трухлява деревина є субстратом для зростання грибів, мохів, лишайників та вищих рослин, серед яких є певні види, що занесені до Червоної Книги України.

Якщо коротко перерахувати основні функції мертвої деревини у лісових екосистемах, то це приблизно так:

  • Підтримує продуктивність лісу, забезпечуючи органічний субстрат, вологу, поживні речовини та простір для відновлення молодих дерев. Навіть деякі види хвойних потребують наявності старих колод для поновлення;
  • Забезпечує середовище існування для організмів, які живуть, харчуються або гніздяться в порожнинах мертвої та відмираючої деревини, а також для водних організмів, які живуть у водоймах, утворених поваленими стовбурами та гілками;
  • Забезпечує їжу для низки живих організмів: жуків, грибів та бактерій;
  • Забезпечує стабільність схилів та запобігає ґрунтовій ерозії у випадку штормів, сильних дощів та інших екстремальних погодних явищ;
  • Забезпечує довгострокове зберігання вуглецю, пом’якшуючи наслідки зміни клімату.

Окрім того, наявність мертвої у старовікових лісах є обов’язковою умовою для надання статусу «праліс», що підвищує його природоохоронний статус на всіх рівнях.

Що ж стосується мертвої деревини на території НПП «Верховинський», у заповідній зоні (ще є господарська зона та зони регульованої і стаціонарної рекреацій), що становить близько 49 % заборонений будь-який вид господарської, рекреаційної та іншої діяльності, в тому числі і ліквідація мертвої деревини! Також це стосується таких ділянок як: зони навколо місць гніздування червонокнижних птахів, їх токування; ділянка з берлогою та інших.

 

 

Новини

Видатний гуцульський народний мудрець та знаменитий полонинський господарь Фока Максим’юк (Шумеїв) із Ясенова Горішнього. Частина ІІ. Спогади правнучки Марії Шкрібляк.

Видатний гуцульський народний мудрець та знаменитий полонинський господарь Фока Максим’юк (Шумеїв) із Ясенова Горішнього. «Чорногора – це особливе місце у Карпатах. Із Чорногори однакова віддаль єк до землі, так до неба, до гуцулів – чи до Бога. Священна Чорногора – це Пуп Світу». Станіслав Вінценз «На високій полонині. Правда старовіку» Спочатку ми познайомимо вас із […]

  • Науково-дослідний відділ

Видатний гуцульський народний мудрець та знаменитий полонинський господарь Фока Максим’юк (Шумеїв) із Ясенова Горішнього. Частина І. Спогади правнучки Анни Тафійчук.

Видатний гуцульський народний мудрець та знаменитий полонинський господарь Фока Максим’юк (Шумеїв) із Ясенова Горішнього. «Чорногора – це особливе місце у Карпатах. Із Чорногори однакова віддаль єк до землі, так до неба, до гуцулів – чи до Бога. Священна Чорногора – це Пуп Світу». Станіслав Вінценз «На високій полонині. Правда старовіку» Спочатку ми познайомимо вас із […]

  • Науково-дослідний відділ

У межах всеукраїнської ініціативи від Українського центру реабілітації рукокрилих ми провели тематичну зустріч у нашому Еколого-освітньому візит-центрі.

Це був не просто еко-захід — це була справжня магія природи, яка об’єднала дітей з Київщини, команду НПП «Верховинський» та наших нічних крилатих друзів — кажанів У межах всеукраїнської ініціативи від Українського центру реабілітації рукокрилих ми провели тематичну зустріч у нашому Еколого-освітньому візит-центрі. Було щиро, пізнавально й дуже атмосферно Діти дізналися: чому кажани зовсім не […]

  • Екоосвіта