Найбільша кішка Європи — рись

🐯Найбільша кішка Європи — рись. У Карпатах вона зазвичай мешкає “там, де не чути як півень співає” — у горах вище 1000 метрів над рівнем моря. На Поліссі плямиста хижачка обирає важкодоступні заболочені рівнини та ліси. Карпати та Полісся — останні території в Україні, де сьогодні ще можна зустріти рись у дикій природі.
🐯 Рись має багато спільного з усіма котовими — гострий зір, особливо у нічний час, і хороший слух. Саме це допомагає їй вести нічний спосіб життя, полювати у сутінках та добре відчувати здобич чи небезпеку на відстані. Завдяки міцним кігтям і сильним лапам, особливо заднім, рись вправно стрибає по скелях і лазить по деревах. Цю кішку одразу можна впізнати по короткому хвосту і китицях на вухах, які роблять її слух ще кращим.
🐯 Хоч рись і любить своє усамітнене та потаємне життя, вона все одно цікавиться людьми, але ніколи не нападає. А от овечка чи коза на гірській полонині можуть стати її здобиччю. Взимку у Карпатах, коли високогір’я засипає снігом, рись спускається полювати нижче. Свою здобич вона вистежує і атакує з засідок. В раціоні кицьки, головним чином, козулі, зайці, птахи та гризуни, іноді олені та кабани.
🐯 А от сама рись стала здобиччю для людини. Її сіро-руде плямисте хутро цінувалося і як трофей, і як предмет розкоші та матеріал для коштовного одягу. Ще донедавна полювання на неї було дозволено, у радянські часи цей вид закликали знищувати як шкідників мисливського господарства, оскільки через свою здобич рись вважалася “конкурентом” для мисливців.
📌Тому фахівцями еколого-освітньої роботи Парку було проведено пізнавальний еко-захід в Білоберізькому ЗДО »Теремок».
Метою заходу було:
✅-розширити знання діток про тварин, а саме рись євразійської;
✅-розвити уміння порівнювати значення тварин в природі та житті людини;
✅-навчити шанобливо ставитись до тварин, бажання оберігати їх.
Також за допомогою мультимедійного обладнання була продемонстрована презентація зі слайдами, на якій малята побачили і почули цікаві факти про рись євразійську і її спосіб життя.🌲
Пізніше дітки послухали казочку «Могутня сімка» в весняному лісі, в якій охоче відгадували про яку саме тваринку йде мова. 🦊🐰🐻
На завершення спільно з малятами зробили на згадку про захоплюючий захід іменний бейдж із риссю євразійською.🐯

Новини

24 серпня — День Незалежності України

24 серпня — День Незалежності України У цей визначний день колектив Національного природного парку «Верховинський» щиро вітає всіх українців з головним святом нашої державності — Днем Незалежності України. Це не просто дата в календарі — це символ нескореності, волі й боротьби. Це день, коли ми з особливою шаною згадуємо всіх, хто виборює та захищає нашу […]

  • Рекреація
  • Екоосвіта
  • Науково-дослідний відділ
  • Новини установи
  • Охорона природи

🐝 У День пасічника який відзначається 19 серпня – фахівці еколого-освітньої роботи спільно з юними дослідниками мали унікальну можливість вирушити у справжню мандрівку до пасіки, де познайомилися з дивовижним світом бджіл.

У День пасічника який відзначається 19 серпня – фахівці еколого-освітньої роботи спільно з юними дослідниками мали унікальну можливість вирушити у справжню мандрівку до пасіки, де познайомилися з дивовижним світом бджіл. Сімʼя пасічників в с.Красник зустріли нас з усмішкою та пригорщами знань — розповіли, як живуть бджоли, як утворюється мед, чому бджолина матка така важлива, і […]

  • Екоосвіта

✔️ Упродовж 13 – 16 серпня на території НПП «Верховинський» спільно із науково-дослідним відділом Парку працювала група науковців Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича – Ілля Чорней (доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри ботаніки та природоохоронної діяльності), Алла Токарюк (кандидат біологічних наук, асистент кафедри ботаніки та природоохоронної діяльності), Людмила Мацап’як (начальник науково-дослідного відділу НПП «Верховинський»).

Упродовж 13 – 16 серпня на території НПП «Верховинський» спільно із науково-дослідним відділом Парку працювала група науковців Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича – Ілля Чорней (доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри ботаніки та природоохоронної діяльності), Алла Токарюк (кандидат біологічних наук, асистент кафедри ботаніки та природоохоронної діяльності), Людмила Мацап’як (начальник науково-дослідного відділу НПП «Верховинський»). Маршрут […]

  • Науково-дослідний відділ