Географія визначних гірських мандрівок Лесі Українки теренами Карпатських гір, весною і літом 1901 року. Мандрівка ІІІ. Вижниця – Яворів – Криворівня – Жаб’є – Ріка Зелена – Буркут.

«Якби тут хтось був, ходив би тут на «Золоті Гори». Комусь тут добре, дуже спокійно, ніхто його не мучить. Йому все було краще по сей бік кордону, ніж по той бік, хоч нібито рідніший край». Леся Українка. В цій визначній третій мандрівці, Леся Українка і Климент Квітка, рухаючись на двокінному фіакрі, цісарською дорогою із Вижниці […]

24 червня 2024 року в адмінприміщенні НПП “Верховинський” відбулося засідання круглого столу за участю представників університету Клуж Напока, органів місцевого самоврядування (Румунія), Vasile Popovici та дирекції Парку щодо перспектив реалізації транкордонних проектів.

Географія визначних гірських мандрівок Лесі Українки теренами Карпатських гір, весною і літом 1901 року. «Мандрівка ІІ: Чернівці – Вижниця.

«Мене ваблять Ваші незнані, а вже милі Карпатські гори і вся Ваша країна, що здавна мрією моєю стала». Леся Українка. Перебуваючи в Чернівцях, Леся Українка проживала в домі Ольги Кобилянської та її батьків. Відомо, що в Народному домі відбувся святковий вечір, присвячений літературній творчості Лесі Українки. Для нашого дослідження важливим виявилося прийняте рішення Лесі Українки, […]

Географія визначних гірських мандрівок Лесі Українки теренами Карпатських гір, весною і літом 1901 року. «Мандрівка І: Львів – Чернівці – Кімполунг».

«Український народ реалізував себе в трьох геніях, котрі прийшли буквально один з одним – Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка – і здійснили титанічну роботу духу, взаємно доповнюючи себе». Ліна Костенко. Із творчої біографії геніальної поетеси Лесі Українки відомо, що вона ще в юності поставила перед собою дуже високу мрію: здійснити кругосвітню подорож! В рамках […]

Географія визначних гірських мандрівок Лесі Українки теренами Карпатських гір, весною і літом 1901 року. Вступна частина.

«Пробування Лесі Українки в Буркуті було одним з найщасливіших моментів у її житті й спогад про побут у Буркуті вона до самого кінця ховала в душі, як святощ». Климент Квітка.             Українські Карпатські гори мають велику національну, природно-екологічну та культурно-історичну цінність для всієї незалежної України. Із історії України відомо, що протягом кількох попередніх століть, видатні […]

Науково-дослідна експедиція на території Парку

18-19 червня начальником науково-дослідного відділу Людмилою Мацап’як спільно із експертом-орнітологом від Франкфуртського зоологічного товариства Максимом Височином (кандидат біологічних наук), працівниками Прикордонного природоохоронного науково-дослідного відділення (ПНДВ) та інженером з відтворення природних екосистем СДО здійснено науково-дослідну експедицію на територію Національного природного парку «Верховинський». Маршрут дослідників пролягав територіями Прикордонного та Перкалабського ПНДВ. Під час експедиції обстежено місця зростання […]

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина VІІ. Задача спільної пошукової роботи із науково-дослідного визначення «Семи див селища Верховина». На завершення статті ми пропонуємо всім верховинцям, спільними зусиллями, виконати актуальну науково-дослідну роботу, тобто зробити своєрідну гуцульську інтелектуальну толоку. Творча ідея пропонованої науково-дослідної задачі полягає в тому, аби добре […]

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина.          Частина VІ. Актуальні проблеми збережених та втрачених визначних пам’яток й меморіальних місць селища Верховина. На завершення додамо, що до Другої світової війни, на території Жаб’євщини були справді визначні пам’ятки історії і культури Гуцульщини: Жаб’євська церква Успіння Пресвятої Богородиці, Гуцульський театр у […]

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина V. Карпато-гуцульське селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини. Друга специфічна етнокультурна особливість Верховинського району полягає в тому, що на Верховинщині добре збереглася, у повсякденному житті, побуті та господарстві місцевого населення, самобутня матеріальна і духовна культурна спадщина гуцулів, як етнографічної групи […]

Всесвітній день боротьби з опустеленням і посухою

Кожного разу коли ми, екоосвітяни Парку, проводимо заходи із дітьми – це завжди позитивні емоції та творчий креатив, а ще таланти, старання і велика любов до природи. Сьогоднішній захід не став виключенням, а навіть навпаки, приємно вразив нас політом ідей та юних дарувань. Про що ж йде мова? Цікаво правда ж… Отже, Білоберізька сільська територіальна […]

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина.          Частина ІV. Задача дальшого виявлення та наукового дослідження визначних історико-культурних цінностей селища Верховина. Документально відомо, що перша письмова згадка про село Жаб’є, має важливий історичний зміст, де вперше були названі сільські населені пункти «Поляна Жаб’є» і «Поляна Березово», які розташовані на […]

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина.          Частина ІІІ. Етнографічна гіпотеза про ймовірне походження автентичної гуцульської назви села Жаб’є, від документально записаної назви предковічного водно-болотного угіддя: «Жєб’я Полєна», або «Полєна Жєб’я».    Дальше ми хочемо пояснити, як ми розуміємо документально записану (письмово зафіковану) назву «Жєб’я Полєна», або «Полєна […]