Осінні «Весілля пстругів» у високогірних річках і потоках Чивчино-Гринявських гір.

Автор: І. Зеленчук, І. Коляджин

Давні гуцули Карпатського краю створили красиві природознавчі легенди про  осінній нерест струмкових форелей, так звані «Весілля пстругів» (гуцульською говіркою струмкові форелі – «пструги»). Вони щоосені нерестяться («труться») на водних плесах високогірних річок і потоків Чивчино-Гринявських гір. Видатний дослідник Гуцульщини, Станіслав Вінценз, записав від гуцулів легенду про осінні «Весілля пстругів». Він пише, що струмкові форелі живуть самотньо. Кожна окрема форель живе в місці свого полювання, на пристойній віддалі одна від іншої. Тільки восени, під час життєдайної мандрівки на нерестилища, до витоків водних джерел, вони скупчуються у великі «весільні» групи, які нестримно набуваються, танцюють і шаленіють.

Коли приходить їхня «весільна» пора осіннього нересту, у світлі сонця, а ще частіше, при місячній повні, струмкові форелі завжди пливуть проти течії, до витоків навколишніх гірських рік, річок і потоків. Вони настирливо пробираються вгору, бистрими гірськими ріками і потоками, для усамітнених «весільних» зустрічей.

Туди захоплено пливуть стрункі риби-панянки, з привабливими голівками, оточеними перистими чуйниками. Вони приодягнуті в сріблясту луску на шовковій підкладці, мають оксамитні, золотаво-притінені станики, що облягають дрібні груди. Всі риби-панянки, набухлі від ікри, із красивими шиями, радісно тремтять у «весільному танці».

А слідом за ними, уперто пливуть численні панцерно-сріблясті риби-паничі. Вони пливуть у розміреному пориві, але в непоступливій боротьбі поміж собою. Задля осіннього нересту – великих риб’ячих «весіль» і веселих розваг, всі «пструги» продираються ще далі, до скритих, під вершинами Чивчино-Гринявських гір, таємничих сховищ підземних вод. А звідти повертаються вниз, від Паленицького водорозділу, звідки розходяться витоки (гуцульською говіркою  – «голови») чотирьох річок, на всі чотири сторони світу.

Новини

Засідання Науково-технічної Ради Національного природного парку «Верховинський»

22 жовтня 2025 року відбулось позачергове засідання Науково-технічної ради (НТР) НПП «Верховинський». Засідання проходило під головуванням директора НПП «Верховинський» Михайла Нечая у змішаному форматі, учасники НТР мали змогу долучитись до засідання за допомогою платформи Zoom. На засіданні розглянули питання: – про погодження нової редакції Проекту організації території НПП «Верховинський», охорони, відтворення та рекреаційного використання його […]

  • Новини установи
  • Науково-дослідний відділ
  • Охорона природи

25 Зліт творчої учнівської молоді Гуцульщини, який відбувся в селі Лазещина, Рахівського р-ну, Закарпатської обл.

В Гуцульському регіоні України, протягом останніх 25 років, проводяться регіональні Зльоти творчої учнівської молоді Гуцульщини. Організатором даних зльотів виступають керівники освіти місцевих територіальних громад Гуцульщини та ГО «Гуцульська освітянська рада», яку очолює досвідчений український педагог і організатор освіти із Вижниччини, Дмитро Никифоряк. Цієї осені, 17 жовтня 2025 року, в селі Лазещина, Рахівського р-ну, Закарпатської обл., […]

  • Науково-дослідний відділ
  • Новини установи

«Наш Альпінарій – сад краси та дружби» 💫

Фахівці НПП «Верховинський» відділів рекреації та еколого-освітньої роботи провели цікавий екологічний захід у Верхньоясенівському ліцеї з учнями та педагогами першого класу на тему: «Наш Альпінарій – сад краси та дружби» Мета заходу: Познайомити дітей з поняттям «альпінарій», виховати любов до природи , бережливе ставлення до рослин , розвивати творчість і командну роботу Нашу зустріч розпочали […]

  • Екоосвіта
  • Рекреація